Справа № 522/9/25-Е
Провадження № 2-а/522/1/25
31 березня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови, у якій він просить скасувати постанову від 26.12.2024, винесену ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу щодо позивача про адміністративне правопорушення закрити.
Заява обґрунтована тим, що 26.12.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковник ОСОБА_2 виніс постанову ЮР/32592, якою ОСОБА_1 притягнув до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 гривень. Вважає постанову незаконною, оскільки не отримував повістки та сповіщення про її наявність на пошті, при складанні протоколу позивачу не надали доказів його провини, в постанові в полі «установив» не зазначено в якому саме порушенні звинуватили позивача, не зазначили статтю закону, яку було порушено, між складанням протоколу та винесенням постанови пройшло більше 15 днів, позивача не повідомили про іншу дату розгляду справи, у позивача оновлені військово-облікові дані та є відстрочка від мобілізації.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Чорнуху Ю.В.
Ухвалою суду від 31.01.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду на 11.02.2025, залучено до участі у справі у якості другого відповідача у справі ІНФОРМАЦІЯ_2 . Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 документи, які стали підставою для складення оскаржуваної постанови, повістку про необхідність явки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомостей про вручення/не вручення повістки та докази на підтвердження її вручення/не вручення.
У судове засідання 11.02.2025 з'явився позивач, відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомив, заяви та клопотання не подавав. Розгляд справи відкладено на 25.02.2025 у зв'язку з ненадходженням витребуваних документів.
У судове засідання 25.02.2025 з'явився позивач, відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомив, заяви та клопотання не подавав. Розгляд справи відкладено на 17.03.2025 у зв'язку з ненадходженням витребуваних документів.
10.03.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли витребувані документи - копії справи № 2840 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , а також пояснення, у яких відповідач заперечує проти задоволення позову, зазначає, що ОСОБА_1 не з'явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 28.10.2024, ОСОБА_1 був присутній під час розгляду справи, про що свідчить його підпис про одержання постанови, оскаржувана постанову складена в межах двомісячного строку накладення адміністративного стягнення.
У судове засідання 17.03.2025 з'явився позивач. Відповідач не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомив, заяви та клопотання не подавав.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи неодноразове відкладення розгляду справи, неповідомлення відповідачем причин неявки у судове засідання, скорочені строки розгляду справи, з метою недопущення затягування строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
У судовому засіданні 17.03.2025 у зв'язку з витребування документів у позивача оголошена перерва до 18.03.2025.
18.03.2025 у зв'язку із замінуванням приміщення суду судове засідання не відбулось. Розгляд справи відкладено на 19.03.2025. У судове засідання 19.03.2025 з'явився позивач. Відповідач не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомив, заяви та клопотання не подавав.
19.03.2025 на підставі ч. 1 ст. 227 КАС України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав проголошення судового рішення до 31.03.2025 (з урахуванням перебування судді у відпустці з 24.03.2025 по 28.03.2025)..
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 26.12.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та склав постанову № юр/32592, у якій зазначив, що 09.12.2024 о 15 год. 00 хв., в умовах особливого періоду, під час дії воєнного стану та проведення мобілізації, при особистому зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адеросю: АДРЕСА_1 виявлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 у порушення вимог абз. 1 п. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме, не з'явився за електронною повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 24.12.2024. Постановив накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Частиною 1 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частино 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - у виді накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов'язки громадян України у сфері оборони визначаються Законом України «Про оборону України».
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено: особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надалі по тексту Закон № 3543-XII).
Згідно ст. 1 Закону № 3543-ХІІ особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій;
оповіщення - доведення сигналів і повідомлень (директив, розпоряджень) до органів військового управління, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та населення про оголошення мобілізації, виклик громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також вручення (надсилання) повісток громадянам.
Відповідно до абз.1 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закон № 3543-ХІІ у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п. 15 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (надалі по тексту Постанова № 560) керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та Севастопольського міського) з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних:
здійснюють оповіщення резервістів та військовозобов'язаних у складі груп оповіщення, до складу яких залучаються представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, селищних, сільських рад, підприємств, установ, організацій, представники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і поліцейські.
Згідно п. 20 Постанови № 560 з оголошенням мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
резервісти та військовозобов'язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти СБУ - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів - за викликом керівників відповідних підрозділів.
За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (п. 21 Постанови № 560).
Пунктом 30-1 Постанови № 560 передбачено, що кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код). QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням. Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Відповідно до п. 30-2 Постанови № 560 повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть:
централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;
друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
Згідно п. 35 Постанови № 560 представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення.
Вручення повісток резервістам та військовозобов'язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським (п. 40 Постанови № 560).
Відповідно до п. 41 Постанови № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно п. 47 Постановим № 560 у разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину. Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
З наданих відповідачем копій матеріалів справи № 2840 про адміністративне правопорушення вбачається, що 07.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 була сформована повістка № 418974 про виклик ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 28.10.2024 о 11:00 годині для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_5 , відправлення № 0600293835923 (а.с. 53).
Повістка № 418974 від 07.10.2024 направлена рекомендованим листом з описом вкладення на ім'я ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 .
Згідно трекінгу поштових відправлень з сайту АТ «Укрпошта» поштове відправлення № 0600293835923 було відправлене 09.10.2024 та 15.10.2024 повернуто відправнику. Причина повернення - одержувач відсутній за вказаною адресою (а.с.54).
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявна роздруківка із застосунку для військовозобов'язаних, призовників та резервістів Резерв+, сформована 10.11.2024, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовозобов'язаний, має відстрочку до 07.02.2025, тип відстрочки: п. 1 ч. 3 ст. 23, дата уточнення даних: 09.08.2024, адреса: АДРЕСА_2 (а.с. 58).
Тобто відповідач направив повістку на адресу позивача, зазначену останнім під час уточнення військово-облікових даних. Однак, повістка не була вручена у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
За таких обставин, в матеріалах справи наявні докази належного підтвердження оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до підпункту 2 пункту 41 Постанови № 560.
В той же час, відповідачем порушений порядок повідомлення особи про дату і час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
В оскаржуваній постанові та позовній заяві позивач посилається на те, що розгляд справи був проведений без його участі та його не було повідомлено про розгляд справи, призначений на 26.12.2024.
Як вбачається з копії протоколу № ЮР/31611 про адміністративне правопорушення, складеного 09.12.2024 щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 36-37), позивача повідомлено про дату розгляду справи - 24.12.2024 о 18.00 годині. Під друкованим текстом протоколу міститься напис «Перенос розгляду справи на 03.01.2024».
В матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про те, що розгляд справи відбудеться 26.12.2024.
Тобто, розгляд справ відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справ, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а зазначив, що факт не повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 813/3355/16.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Ураховуючи зазначені висновки Верховного Суду, встановлені під час розгляду справи обставини щодо порушення відповідачем порядку повідомлення позивача про дату і час розгляду справи, суд дійшов висновку про протиправності оскаржуваної постанови та наявності підстав для її скасування. Отже, позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають задоволенню.
Верховний Суд у постанові від 17.09.2020 у справі № 300/1006/16-а сформував такі висновки: «…при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 65 КУпАП посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положенням статті 241 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 65.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
При цьому, зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду касаційної інстанції про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа.».
Таким чином, належним відповідачем у цій справі є саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не посадова особа. Тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України з ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір за одну позовну вимогу у розмірі 605,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 72-77, 79, 90, 139, 205, 242-246, 286 КАС України, статтями 7, 9, 210-1, 235, 245, 247, 215, 252, 254, 256, 268, 279, 280, 283, 293 КУпАП, суд,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову № ЮР/32592 від 26.12.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ), за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 коп.) судового збору.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Юлія ЧОРНУХА