Справа № 522/5848/25
Провадження по справі № 1-кс/522/2112/25
(повний текст)
25 березня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кілія, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, із середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання в м.Одесі, раніше не судимої,
підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за №12025162510000347 від 05.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.03.2025 близько о 17:00 годині, перебувала в готелі «ALARUS LUXЕ», що розташований за адресою: м. Одеса, Велика Арнаутська, 82А, а саме в номері № 406, визначила предметом свого злочинного посягання мобільний телефон марки «Samsung», моделі «А32», 64 Gb, в корпусі чорного кольору, який належить ОСОБА_6 .
В подальшому, ОСОБА_4 , скориставшись тим, що ОСОБА_6 заснув та її протиправні дії залишаються непомітними для останнього, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливим мотивом, таємно, в умовах воєнного стану, таємним шляхом викрала мобільний телефон марки «Samsung», моделі «А32», 64 Gb, в корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 3552 гривні 25 копійок, в якому знаходились сім-картки мобільних операторів ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_3 та ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_4 , які матеріальної цінності для потерпілого не становлять.
Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_4 зникла із місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним на свій власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 3552 гривні 25 копійок.
24.03.2025 слідчим слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке того ж дня погоджено прокурором Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_7 .
Підозрювана ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді обмеженням волі на строк до восьми років.
Підозра ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочинах підтверджується комплексом зібраних під час досудового розслідування та долучених до клопотання прокурора доказів (перелік відповідно до клопотання слідчого).
У зв'язку з вищевикладеним орган досудового розслідування звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити з наведених в ньому підстав, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у вказаному кримінальному провадженні, вчинити інші злочини.
Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання слідчого.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши прокурора, підозрювану, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви суду.
З огляду на ч.3 ст.26, п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду, із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»:
- існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення;
- факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність;
- обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб'єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні;
- стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.
У теперішній час, пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними по кримінальному провадженні та наданими разом з клопотанням доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 06.03.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_6 від 06.03.2025; протоколом огляду предмета від 07.03.2025; протоколом огляду відео від 07.03.2025; поясненнями свідка ОСОБА_8 від 15.03.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 від 15.03.2025.
Наведені докази у сукупності з іншими документами, що були додані до клопотання формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_4 до злочину, у вчиненні якого вона підозрюється органом досудового розслідування.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 злочину за вказаних у клопотанні обставин.
Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Отже, слідчий суддя констатує, що матеріали клопотання дозволяють дійти висновку про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Це є підставою для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.
Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років.
Суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінуються ОСОБА_4 у сукупності із обґрунтованістю повідомленої їй підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Можливість призначення підозрюваній ОСОБА_4 у разі визнання її винною покарання у виді позбавлення волі, свідчить про наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризик вчинення нових кримінальних правопорушень слідчий суддя до уваги не бере через те, що ані слідчим в клопотанні, ані прокурором в судовому засіданні не надано документів на підтвердження фактів притягнення раніше ОСОБА_4 до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Щодо обов'язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст.196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
У клопотанні порушується питання про покладення таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, що обґрунтовується необхідністю полегшення для можливості виклику
ОСОБА_4 для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій;
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду.
З огляду на тяжкість, характер інкримінованого кримінального правопорушення, існуючих ризиків, слідчий суддя вважає обґрунтованими вимоги слідчого про покладення на ОСОБА_4 саме таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Підозра про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, було повідомлено підозрюваному 24.03.2025 року. Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 лютого 2025 року (справа №369/16172/20), виходячи з положень статей 115, 219 КПК, при обчисленні двомісячного строку досудового розслідування, день коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк, а тому досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 25.05.2025, а тому саме до цього строку слідчий суддя може обрати запобіжний захід поклавши обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 179, 205, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строком до 2 місяців в межах строку досудового розслідування, до 23.05.2025 включно, а саме:
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, що обґрунтовується необхідністю полегшення для можливості виклику ОСОБА_4 для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій;
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду
Строк дії ухвали про застосування обов'язків обчислюється з моменту винесення ухвали слідчого судді, тобто з 25.03.2025.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваної підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Зобов'язати слідчого, прокурора повідомити підозрюваній письмово під розпис про покладені на неї обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до підозрюваної може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 26.03.2025 о 10:00 годині в залі суду №131.
Слідчий суддя: ОСОБА_9