Рішення від 31.03.2025 по справі 521/20569/24

РІШЕННЯ

Іменем України

31 березня 2025 року

м. Одеса

Справа № 521/20569/24

Провадження № 2/521/2091/25

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Турава Н.М.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1

Представник - Ткач Т.А.

Відповідач - Споживче Товариство «Будова Парк»

Представник - Новак Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Споживчого Товариства «Будова Парк», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Михайлівський маєток» про розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві, стягнення пайових внесків, -

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, за яким просив розірвати Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/32 від 21.12.2020 року, укладений між Споживчим Товариством «Будова Парк» та ОСОБА_1 , та стягнути зі Споживчого Товариства «Будова Парк» на користь позивача суму пайового внеску за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/32 від 21.12.2020 р. в розмірі, еквівалентному 31972,00 долари США (тридцять одна тисяча дев'ятсот сімдесят два долари США 00 центів), за курсом НБУ на день виконання рішення суду.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 та Споживче товариство «Будова Парк» уклали Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/32 від 21.12.2020 року. Відповідно до умов Договору позивач виступає Пайовиком у Споживчому Товаристві «Будова Парк».

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Пайовик зобов'язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї Частки в Товариство, з метою забезпечення Товариством будівництва Будинку за рахунок внесеного Пайовиком Паю, а також прийняти на себе в розмірі Цільового внеску як частини витрат, пов'язаних з утриманням Товариства і реалізацією статутних цілей і завдань, на умовах цього Договору, а Товариство зобов'язується забезпечити будівництво Будинку і, після здачі Будинку в експлуатацію, передати Пайовикові закріплений за ним Об'єкт.

Замовником вказаного будівництва є ТОВ «Михайлівский маєток» (РНОКПП: 36552382), що підтверджується відомостями з повідомлення про початок підготовчих робіт № ОД 020201029824 від 29.10.2020 року.

Згідно з пунктом 2.1 Договору пайовик в порядку і на умовах, передбачених Договором, зобов'язується внести Частку в розмірі еквівалентному 41902,00 (сорок одна тисяча дев'ятсот два долара 00 центів) доларів США, що на момент укладення Договору становить 1177446,00 (один мільйон сто сімдесят сім тисяч чотириста сорок шість) гривень.

На виконання вказаного пункту Договору ОСОБА_1 за період з 22.12.2020 року по 16.12.2021 року було сплачено частину з визначеної пунктом 2.1. Договору суми частки, яка становила 31972,00 доларів США, в гривневому еквіваленті складає 898788,00 грн, що підтверджується копіями платіжних квитанцій.

Позивач виконав частину взятих на себе зобов'язань щодо сплати передбачених Договором внесків згідно із визначеним Додатком № 2 графіком їх внесення.

У свою чергу, пунктом 4.2.1. Договору передбачається, що Товариство зобов'язане забезпечити будівництво будинку в строк до IV кварталу 2023 року. Втім, всупереч вказаним умовам, станом ані на жовтень 2023 року, ані на дату звернення із даним позовом будівництво визначеного Договором об'єкту розпочато не було та досі знаходиться на підготовчому етапі, що підтверджується єдиним та останнім повідомленням ТОВ «Михайлівский маєток» про початок підготовчих робіт № ОД 020201029824 від 29.10.2020 року та супутниковим знімком вказаної території, що міститься в програмі «Google Earth Pro».

Таким чином, СТ «Будова Парк» порушило покладені на себе, на підставі пп. 2.1., 4.2.1. Договору, зобов'язання та не забезпечило належного і вчасного будівництва обумовлених Договором будинків.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.03.2023 року по справі №916/3126/22 визнано незаконним і скасовано рішення Одеської міської ради від 26.04.2017 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5179 га, за адресою: м. Одеса, площа Михайлівська, 16 та надання її в оренду ТОВ «Михайлівський маєток».

Відповідно до п. 2.1 Договору одиницею виміру суми коштів, яка підлягає сплаті Пайовиком за цим зобов'язанням, є долар США.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року по справі 500/5194/16: «якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення».

Враховуючи вказане, керуючись п. 3.1.5 Договору, з СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума сплачених Позивачем коштів за період з 22.12.2020 року по 16.12.2021 року, еквівалентна 31972,00 (тридцять одна тисяча дев'ятсот сімдесят два) доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення по даній справі.

У зв'язку з наведеним, позивач звернулася з цим позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 25.12.2024 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

23.12.2024 року представником позивача до суду надана заява про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 25.12.2024 року заява представника позивача задоволена, накладено арешт на суму грошових коштів у розмірі 898874,00 грн, які еквівалентно дорівнюють 31972,00 (тридцять одна тисяча дев'ятсот сімдесят два) дол. США та перебувають на належному Споживчому товариству «Будова Парк» (Код ЄДРПОУ: 43951458) рахунку IBAN: № НОМЕР_1 , установа банку: Акціонерний Банк «Південний» (МФО банку: 20953647).

31.01.2025 року засобами поштового зв'язку від представника Споживчого товариства «Будова Парк» адвоката Новак Л.А. надійшов Відзив на позовну заяву, за яким відповідач визнав позов частково, а саме в частині розірвання Договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 1/32 від 21 грудня 2020 року та стягнення зі Споживчого товариства «Будова Парк» сплачених грошових коштів у вигляді пайового внеску у розмірі 898874,00 грн, в задоволенні решти позовних вимог просив відмовити, посилаючись на таке.

21 грудня 2020 року між Споживчим товариством «Будова Парк» (далі - СТ «Будова Парк»/Товариство) та ОСОБА_1 було укладено Договір асоційованого членства у споживчому товаристві № 1/32 (далі за текстом - Договір). Згідно з розділом 1 цього Договору відповідно до Статуту Товариства та цього Договору Товариство приймає Пайовика в асоційовані члени Товариства. Пайовик при підписанні цього Договору ознайомився з положеннями Статуту та згоден їх реалізовувати.

Пайовик зобов'язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї Частки в Товариство, з метою забезпечення Товариством будівництва Будинку за рахунок внесеного Пайовиком Паю, а також прийняти на себе в розмірі Цільового внеску як частини витрат, пов'язаних з утриманням Товариства і реалізацією статутних цілей і завдань, на умовах цього Договору, а Товариство зобов'язується забезпечити будівництво Будинку, і, після здачі Будинку в експлуатацію, передати Пайовикові закріплений за ним Об'єкт. Розмір Частки, зазначений в пункті 2.1. цього Договору, є остаточним і включає в себе витрати Товариства на забезпечення будівництва Будинку та виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва Будинку та здачі його в експлуатацію (Пай), а також, витрати на утримання Товариства та реалізацію їм заданих цілей і завдань (Цільовий Внесок), крім випадків, зазначених у п. 2.8. цього Договору.

Пайовик уповноважує Товариство реалізувати статутні цілі і завдання відповідно до Статуту Товариства, забезпечувати будівництво Будинку, розпоряджатися внесеною Пайовиком Часткою відповідно до умов цього Договору та Статуту Товариства.

Пунктами 2.1, 2.2 Договору встановлено, що Пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, зобов'язується внести Частку в розмірі, еквівалентному 41902,00 (сорок одна тисяча дев'ятсот два долара 00 центів) доларів США, що на момент укладення Договору становить 1177446,00 (один мільйон сто сімдесят сім тисяч чотириста сорок шість грн 00 коп.) гривень виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США, встановленого на сторінці в інтернет за адресою: http://minfin.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом, що на дату укладення Договору становить 28,1000 гривень за 1 долар США.

Зазначений в даному пункті розмір Частки, закріплений в гривні, в частині не оплаченої Пайовиком може бути проіндексований (збільшений) Товариством в односторонньому порядку, під час дії цього Договору, в разі збільшення вартості долара США по відношенню до гривні виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США, встановленого на інтернет сторінці за адресою: http://minfin.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, що на дату укладення Договору становить 28,1000 гривень за 1 долар США. Індексація проводиться щодо сум внесених після укладення цього Договору, в разі збільшення вартості долара США шляхом множення на курсову різницю, в порядку, передбаченому Додатком № 2.

Розмір Частки, закріплений в еквіваленті долара США, індексуванню не підлягає.

Пайовик вносить Частку (або її частину, згідно з графіком) виключно в національній валюті України - гривні - виходячи з розміру Частки (або її частини), закріпленого в еквіваленті долара США виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США встановленого на інтернет сторінці за адресою: http://minfin.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом.

Внесення Частки Пайовиком здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства та/або внесення готівкових коштів в касу Товариства в національній валюті України в порядку, визначеному в Додатку № 2 до цього Договору.

Згідно п. 2.6 Договору у випадках, коли за цим Договором передбачається повернення Частки (частини Частки) Пайовику, сума коштів, що повертають визначається розміром фактично сплачених грошових коштів в гривні на момент повернення за вирахуванням санкцій за невиконання Пайовиком своїх зобов'язань, при цьому сума Частки, яка підлягає поверненню не індексується і на неї не нараховуються відсотки.

Відповідно до п. 5.2 Договору у випадку розірвання Договору за ініціативою Пайовика, якщо Товариство прострочило виконання п. 4.2.1. цього Договору, Товариство зобов'язано повернути Пайовику всю суму Частки яка фактично була ним внесена на момент розірвання цього Договору протягом 20-ти банківських днів з моменту розірвання Договору на рахунок Пайовика вказаний в даному Договорі або іншим узгодженим Сторонами способом або на депозитний рахунок нотаріуса.

Також відповідно до п. 3.1.5 Договору Пайовик має право вимагати від Товариства розірвання даного Договору, в разі невиконання Товариством своїх зобов'язань, згідно з п. 4.2.1 цього Договору та повернення фактично внесеної Частки на момент розірвання даного Договору, протягом 20-ти банківських днів з моменту розірвання цього Договору.

На виконання умов Договору асоційованого членства у споживчому товаристві ОСОБА_1 сплатив 898874,00 (вісімсот дев'яносто вісім тисяч вісімсот сімдесят чотири грн 00 коп.) грн.

Відповідно до умов Договору асоційованого членства споживчому товаристві № 1/32 від 21 грудня 2020 р., у разі розірвання цього Договору через порушення Товариством строку введення будинку в експлуатацію (п. 4.2.1 Договору), поверненню підлягають саме фактично сплачені грошові кошти у розмірі 898874,00 (вісімсот дев'яносто вісім тисяч вісімсот сімдесят чотири грн 00 коп.) грн.

Товариство отримало від позивача 898874,00 грн внесеної ним Частки з. укладеним з ним Договором асоційованого членства у споживчому товаристві.

Вказаним Договором асоційованого членства чітко встановлено обов'язок Товариства у випадку розірвання Договору повернути пайовику всю суму Частки, яка фактично була ним внесена в гривні на момент розірвання цього Договору ( 2.6., 5.2. Договору). Та чітко встановлено право пайовика вимагати від Товариства повернення фактично внесеної ним Частки на момент розірвання Договору (п.3.1 Договору).

У відповідача відсутній обов'язок з повернення позивачу суми грошових коштів, виходячи з еквіваленту до долару США, як цього вимагає позивач.

Згідно зі ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Проте в Договорі асоційованого членства у споживчому товаристві не встановлений грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті щодо повернення коштів у разі розірвання Договору, умовами Договору однозначно встановлено, що сума коштів, то повертається Пайовику визначається розміром фактично сплачених ним грошових коштів в гривні, при цьому сума Частки, яка підлягає поверненню не індексується і на неї не нараховуються відсотки.

Тому, у випадку розірвання договору кошти мають повертатись позивачу виключно в гривні в розмірі фактично внесеної ним суми, та відсутні жодні підстави для стягнення з Відповідача суми, визначеної виходячи з еквіваленту до долара США.

28 лютого 2025 року представником позивача до суду надана відповідь на відзив, за якою послався на Постанову ВС від 18.04.2018 року у справі № 753/11000/14-ц, якою сформульовано висновок, у разі, коли правила тлумачення, визначені ЦК України, не дають можливості визначити дійсний зміст умов договору, потрібно застосувати тлумачення contra proferentem («слова договору повинні тлумачитись проти того, хто їх написав»).

Згідно із висновком Верховного Суду, висловленому у постанові від 14.05.2022 року у справі № 944/3046/20, стверджується: «Contra proferentem» (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem») - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» («no individually negotiated»), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» («under the diminant sinfluence of the party»)».

Допускаючи двозназначність при визначенні змісту правочину, відповідач умисно обумовлює дисбаланс в об'ємі своїх договірних обов'язків порівняно із зобов'язаннями контрагента, ставлячи останнього у відверто невигідне становище, а відтак, керуючись загальноправовим принципом contra proferentem («слова договору повинні тлумачитись проти того, хто їх написав»), єдиною належною валютою усіх зобов'язань за Договором від 21.12.2020 року слід визначати долар США.

Ухвалою суду від 06 березня 2025 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

23 березня 2025 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав в повному обсязі.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з'явилися.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши надані доказі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та Споживче товариство «Будова Парк» уклали Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/32 від 21.12.2020 року. Відповідно до умов Договору позивач виступає Пайовиком у Споживчому Товаристві «Будова Парк».

Згідно розділу 1 цього Договору відповідно до Статуту Товариства та цього Договору Товариство приймає пайовика в асоційовані члени Товариства. Пайовик при підписанні даного Договору ознайомився з положеннями Статуту та згоден їх реалізовувати.

Відповідно до пункту 1.2. Договору пайовик зобов'язався прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї частки в Товариство з метою забезпечення Товариством будівництва будинку за рахунок внесеного пайовиком паю, а товариство зобов'язується забезпечити Фінансування будівництва будинку… і після здачі будинку в експлуатацію передати пайовикові об'єкт.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору пайовикові після здачі будинку в експлуатацію передається товариством двокімнатна квартира загальною площею 57,2 кв. м. під будівельним номером АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 2.1. Договору, пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, зобов'язується внести частку в розмірі, еквівалентному 41902,00 доларів США, що на момент укладення Договору становить 1177446,00 грн (за курсом 28,1000 грн за 1 долар США).

Внесення частки пайовиком здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства та/або внесення готівкових коштів в касу товариства в національній валюті України згідно Додатку № 2 до цього договору.

Згідно пункту 7.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до пункту 3.1.5. пайовик має право вимагати від товариства розірвання даного Договору в разі невиконання товариством своїх зобов'язань згідно п. 4.2.1. цього Договору і повернення фактично внесеної частки на момент розірваного Договору, протягом 20-ти банківських днів з моменту розірвання цього Договору.

Згідно пункту 4.2. товариство зобов'язано: забезпечити будівництво будинку в строк - 4 квартал 2023 року (п. 4.2.1.), сумлінно виконувати Договір щодо пайовика (п. 4.2.6.)

У в разі дострокового розірвання Договору з причин, пов'язаних з невиконанням товариством своїх зобов'язань за цим Договором (а саме - п. 4.2.1.) повернути пайовикові фактично внесену ним частку на момент розірвання цього договору (абз. 2 п. 4.2.7.)

Відповідно до пункту 5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, а у випадках, не передбачених договором, відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 3.2.7. Договору передбачено, що в ході будівництва будинку у зв'язку з технологічною необхідністю та іншими обставинами, що обумовлюють затримку будівництва будинку, товариство має право переносити строк закінчення будівництва будинку, але не більше ніж на 6 (шість) місяців.

Згідно пункту 5.2. Договору у разі прострочення у виконанні зобов'язання по п. 4.2.1. цього Договору з боку товариства більш ніж на 180 днів, з урахуванням п. 3.2.7. Договору, товариство на письмову вимогу пайовика виплачує пайовикові штраф в розмірі 0,01% від розміру невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, починаючи з 181 дня прострочення виконання. У випадку розірвання Договору за ініціативою пайовика, якщо товариство прострочило виконання п. 4.2.1. цього Договору, товариство зобов'язано повернути пайовику всю суму частки, яка фактично була ним внесена на момент розірвання цього договору на протязі 20-ти банківських днів з моменту розірвання Договору на рахунок пайовика, вказаний в даному Договорі, або іншим узгодженим сторонами способом або на депозитний рахунок нотаріуса.

Як вбачається з Порядку розрахунків, встановленого Додатком № 2 до Договору № 1/32 від 21.12.2020 р., сума, яка підлягала сплаті станом на 21.12.2021 року становила суму таких платежів: 758700,00 грн (27000,00 дол. США) + 34929,00 грн (1243,00 дол. США) + 34929,00 грн (1243,00 дол. США) + 34929,00 грн (1243,00 дол. США) + 34929,00 грн (1243,00 дол. США) = 898416,00 грн (31972,00 дол. США).

На виконання пункту 2.1 Договору ОСОБА_1 за період з 22.12.2020 року по 16.12.2021 року було сплачено частину з визначеної вказаним пунктом суми частки, яка становила 898874,00 грн, що відповідає встановленому Додатком № 2 графіку внесення коштів та підтверджується копіями платіжних квитанцій:

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 112 від 21.12.2020 року - сплачено 49990,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 180 від 23.12.2020 року - сплачено 49990,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 250 від 24.12.2020 року - сплачено 49990,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 295 від 28.12.2020 року - сплачено 49990,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 355 від 29.12.2020 року - сплачено 49990,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 411 від 30.12.2020 року - сплачено 49990,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 32 від 04.01.2021 року - сплачено 49990,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 80 від 05.01.2021 року - сплачено 49990,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 139 від 06.01.2021 року - сплачено 49990,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 190 від 11.01.2021 року - сплачено 49990,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 239 від 12.01.2021 року - сплачено 49990,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 294 від 14.01.2021 року - сплачено 49990,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 340 від 15.01.2021 року - сплачено 49990,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 392 від 18.01.2021 року - сплачено 49990,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 425 від 19.01.2021 року - сплачено 49990,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 512 від 25.01.2021 року - сплачено 8850,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 981 від 15.03.2021 року - сплачено 34688,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 1360 від 15.06.2021 року - сплачено 35100,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 1833 від 13.09.2021 року - сплачено 35000,00 грн;

-згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 2122 від 16.12.2021 року - сплачено 35386,00 грн.

При цьому Споживче товариство «Будова Парк», отримавши від ОСОБА_1 грошові кошти в загальному розмірі 898874,00 грн, свої зобов'язання забезпечити фінансування будівництва будинку взагалі не виконало, оскільки будівництво будинку не було розпочато.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.03.2023 року по справі №916/3126/22 визнано незаконним і скасовано рішення Одеської міської ради від 26.04.2017 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5179 га за адресою: АДРЕСА_2 та надання її в оренду ТОВ «Михайлівський маєток».

Щодо розірвання Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/32 від 21.12.2020 року.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін, а вразі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на то вона розраховувала при укладенні договору.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 09.12.2020 р. у справі № 199/3846/19 навів критерії, які необхідно враховувати при оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання.

Істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати в реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмірі, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» - позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Споживче Товариство «Будова Парк» не виконало свій обов'язок у встановлений строк передати пайовикові після здачі будинку в експлуатацію двокімнатну квартиру загальною площею 57,2 кв. м. під будівельним номером АДРЕСА_1 , оскільки будівництво взагалі не відбувалось з грудня 2020 року по грудень 2024 року, що є істотним порушенням умов договору.

ОСОБА_1 втратив можливість отримати у власність після здачі будинку в експлуатацію двокімнатну квартиру загальною площею 57,2 кв. м. під будівельним номером АДРЕСА_1 , оскільки таке будівництво неможливе за законом, тобто потерпіла сторона не може використати результати договору.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представником відповідача визнано позовні вимоги в частині розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/32 від 21.12.2020 року.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню, як обґрунтовані та доведені.

Щодо стягнення пайового внеску.

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір розірваний у зв'язку з істотними порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Позивач вважає, що відповідно до п. 3.1.5 Договору з СТ «Будова Парк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума сплачених позивачем коштів за період з 22.12.2020 року по 16.12.2021 року, яка еквівалентна 31972,00 (тридцять одна тисяча дев'ятсот сімдесят два) доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення по даній справі.

Відповідач, не погоджуючись з позицією позивача, вказує, що Товариство отримало від позивача грошові кошти в гривні в розмірі 898874,00 грн внесеної ним частки за Договором асоційованого членства у споживчому товаристві № 1/32 від 21.12.2020 року. Вказаним Договором асоційованого членства встановлено обов'язок Товариства у випадку розірвання Договору - повернути пайовику всю суму частки, яка фактично була ним внесена в гривні на момент розірвання цього Договору (п. 2.6., 5.2. Договору). Встановлено право пайовика вимагати від Товариства повернення фактично внесеної ним частки на момент розірвання Договору (п. 3.5. Договору). Відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору (а саме - пункти 2.6., 3.1.5., 5.2) у відповідача у випадку розірвання цього Договору наявний обов'язок з повернення позивачу 898874,00 грн - суми фактично сплачених позивачем грошових коштів в гривні. У відповідача відсутній обов'язок з повернення позивачу суми грошових коштів в еквіваленті до долару США, як цього вимагає позивач.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Водночас Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання на території України грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одним із елементів належного виконання зобов'язання є його виконання у валюті, погодженій сторонами.

Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які укладаються та виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У пункті 2.1 Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/32 від 21 грудня 2020 р. вказано, що Пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, зобов'язується внести частку в розмірі, еквівалентному 41902,00 доларів США, що на момент укладення Договору становить 1177446,00 грн (за курсом 28,1000 грн за 1 долар США) виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США, встановленого на сторінці в інтернет за адресою: http://minfln.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом, що на дату укладення Договору становить 28,1000 гривень за 1 долар США.

Зазначений в даному пункті розмір Частки, закріплений в гривні, в частині не оплаченої Пайовиком може бути проіндексований (збільшений) Товариством в односторонньому порядку, під час дії цього Договору, в разі збільшення вартості долара США по відношенню до гривні виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США встановленого на інтернет сторінці за адресою: http://minfm.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, що на дату укладення Договору становить 28,1000 гривень за 1 долар США. Індексація проводиться щодо сум внесених після укладення цього Договору, в разі збільшення вартості долара США шляхом множення на курсову різницю в порядку, передбаченому Додатком № 2.

Пайовик вносить Частку (або її частину, згідно з графіком) виключно в національній валюті України - гривні - виходячи з розміру Частки (або її частини), закріпленого в еквіваленті долара США виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США встановленого інтернет сторінці за адресою: http://minfm.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом.

За п. 2.2. цього Договору внесення Частки Пайовиком здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства та/або внесення готівкових коштів в касу Товариства в національній валюті України порядку, визначеному в Додатку № 2 до цього Договору.

Згідно п. 2.6. Договору у випадках, коли за цим Договором передбачається повернення Частки (частини Частки) Пайовикові, сума коштів, що повертаються визначається розміром фактично сплачених грошових коштів в гривні на момент повернення за вирахуванням санкцій за невиконання Пайовиком своїх зобов'язань, при цьому сума Частки, яка підлягає поверненню не індексується і на неї не нараховуються відсотки.

Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Підставою для тлумачення судом правочину є наявність спору між сторонами щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів у тексті всієї угоди або її частини, що не дає змогу з'ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір. У той же час тлумачення не може створювати нові умови договору, а виключно роз'яснює існуючі умови угоди. Тобто суд може постановити рішення про тлумачення змісту договору без зміни його умов. Оскільки метою тлумачення правочину є з'ясування змісту його окремих частин, який складають права та обов'язки сторін, то тлумачення потрібно розуміти як спосіб виконання сторонами умов правочину.

У цій справі сторони погодили, що одиницею виміру суми коштів за цим зобов'язанням є долар США (валюта зобов'язання).

Валютою платежу сторони у договорі визначили національну валюту - гривню.

Таким чином, належним виконанням зобов'язання, яке виникло між сторонами, є повернення Товариством позивачу грошових коштів у національній валюті, сума яких є еквівалентною 31972,00 доларів США на момент платежу.

Такий висновок суду ґрунтується на положеннях постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року по справі № 500/5194/16, за якою зроблено висновок щодо застосування частини другої статті 533 ЦК України:

78. Відсутність у договорі посилання на валюту платежу не спростовує вимог публічного порядку про те, що на території України гривня є єдиним засобом платежу незалежно від валюти зобов'язання, що виникло між фізичними особами - резидентами.

79. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що за частиною другою статті 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У цій справі спір виник у зв'язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку договірного зобов'язання, в зв'язку з чим спір підлягає вирішенню судом. На момент розгляду справи судом платіж на виконання умов договору відповідач не здійснив.

Стягнення заборгованості за договором у судовому рішенні підтверджує наявність між сторонами невиконаного зобов'язання та обов'язок боржника сплатити кошти на користь кредитора в межах процедури виконання судового рішення (виконавчого провадження).

Тому, формулюючи висновок щодо застосування частини другої статті 533 ЦК України у спірних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

Стягнення з Товариства на користь позивача грошових коштів у національній валюті, сума яких є еквівалентною 31972,00 доларів США, має бути здійснена на момент платежу.

Щодо судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Позивачем сплачено 1211,20 гривень за вимогу немайнового характеру (розірвання договору асоційованого членства). Ця позовна вимога визнана відповідачем.

За вимогу майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у сумі 13329,13 грн. Позовні вимоги в цій частині визнано відповідачем на суму 898874,00 грн, відповідно судовий збір 1% - 8988,74 грн. Таким чином, загальна сума судового збору у визнаній частині складає 1211,2 грн + 8988,74 грн = 10199,94 грн.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, зазначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору.

У зв'язку з тим, що відповідач визнав позов частково, слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 5099,97 гривень (10199,94 грн х 50%), сплаченого при подачі позову, та стягнути на користь позивача судовий збір за подану заяву в частині майнових вимог в сумі 9440,36 грн (5099,97 грн + 4340,39 грн).

При розгляді справи позивачем також сплачено судовий збір в сумі 605,60 грн за заяву про забезпечення позову.

Таким чином, загальна сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 10045,96 грн (9440,36 грн + 605,60 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись, ст. ст. 13, 141, 142, 263 - 265, 268, 272, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Розірвати Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/32 від 21.12.2020 року, укладений між Споживчим Товариством «Будова Парк» та ОСОБА_1 .

Стягнути зі Споживчого Товариства «Будова Парк» (ІКЮО 43951458; адреса: 65048, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ) суму пайового внеску за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/32 від 21.12.2020 р. в розмірі, еквівалентному 31972,00 дол. США (тридцять одна тисяча дев'ятсот сімдесят два дол. США 00 центів) за курсом НБУ на день виконання рішення суду.

Стягнути з Споживчого Товариства «Будова Парк» (ІКЮО 43951458; адреса: 65048, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ) судовий збір в розмірі 10045,96 грн (десять тисяч сорок п'ять грн 96 коп.).

Головному управлінню Державної казначейської служби України в м. Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526, адреса: 65001, м. Одеса, вул. Садова, 1-А, а/с 92) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ), 50 % сплаченого судового збору, а саме 5099,97 грн, який було сплачено згідно платіжної інструкції № 0.0.4070314759.1 від 15 грудня 2024 року сумою 14540,33.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий В.К.Гуревський

Рішення суду у повному обсязі складено 31 березня 2025 року.

Попередній документ
126212394
Наступний документ
126212396
Інформація про рішення:
№ рішення: 126212395
№ справи: 521/20569/24
Дата рішення: 31.03.2025
Дата публікації: 01.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (10.12.2025)
Дата надходження: 28.04.2025
Предмет позову: Нікіфоров О.Л. до Споживчого товариства «Будова Парк», третя особа - ТОВ «Михайлівський маєток», про розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві, стягнення пайових внесків
Розклад засідань:
04.02.2025 10:30 Малиновський районний суд м.Одеси
06.03.2025 11:00 Малиновський районний суд м.Одеси
25.03.2025 14:00 Малиновський районний суд м.Одеси
09.12.2025 14:00 Одеський апеляційний суд
14.04.2026 15:00 Одеський апеляційний суд