Справа № 521/11684/24
Провадження № 2/521/856/25
11 березня 2025 року Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває на розгляді цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором №11001393000 від 27.04.2006 року у розмірі 53409,41 дол.США (П?ятдесят три тисячі чотириста дев?ять доларів США 41 цнт..) та судовий збір у розмірі 32419,14 грн., а саме у рівних частках з кожного відповідача по 16209,57 грн..
Свої вимоги позивач мотивував тим, що АКІБ «УкрСиббанк» ( поточне найменування з 24.11.2018 року Акціонерне товариство «Укрсиббанк») та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 11018919000 від 13.07.2006 року з додатковими угодами №1 від 31.12.2008 року, №1 від 30.01.2009 року. Відповідно до умов кредитного договору Позивач надав ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) у загальній сумі 117000,00 дол. США шляхом зарахувння на поточний рахунок ОСОБА_1 , а останній зобов?язався 10 числа щомісячно повертати кредит у обсязі та терміни, встановлені графіком погашення кредиту, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.1.2. кредитного договору, графік погашення кредиту), але в будь-якому випадку не пізніше 13.07.2027 року. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника по вказаному кредитному договору прийнята порука: ОСОБА_2 згідно договору поруки № 23243 від 13.07.2006 року (надалі - Договір поруки). Всупереч умов Кредитного договору ОСОБА_1 не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентах протягом тривалого часу, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов?язання. Позивач направив відповідачам вимоги від 23.09.2021 року про усунення порушень кредитного договору та у разі не погашення простроченої заборгованості - про дострокове повернення кредиту. Однак, відповідачі вимоги не виконали, заборгованість не погасили у повному обсязі у вказаний у вимозі строк.
Станом на 03.07.2024 року заборгованість за кредитним договором складає 53409.41 дол. США, з яких: 39009.92 дол. США - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість 18985.92 дол. США з 19.02.2021 року по 03.07.2024 року, 10617.07 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом з 01.06.2021 по 30.06.2024 року, 3782.42 дол. США - за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін з 01.06.2021 року по 30.06.2024 року.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. У матеріалах справи міститься клопотання представника позивача за довіреністю про розгляд справи без участі представника, в якому він підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце слухання справи повідомлялися відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч.3 ст.12ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 р. були внесені зміни у Статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк». Згідно з положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про акціонерні товариства» дані зміни не є реорганізацією або ліквідацією юридичної особи АКІБ «УкрСиббанк». В подальшому, у зв?язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» загальними зборами акціонерів банку 17.10.2018 року було прийнято рішення про зміну типу товариства на приватне акціонерне товариство та про зміну найменування Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на Акціонерне товариство «Укрсиббанк», яке є правонаступником за всіма правами та обов?язками Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк». Копії 1-4 сторінок статуту Акціонерного товариства «Укрсиббанк», як докази, надаються.
Судом встановлено, що Акціонерне товариство «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 11018919000 від 13.07.2006 року (надалі - кредитний договір), з додатковими угодами № 1 від 31.12.2008 року, № 1 від 30.01.2009 року. (а.с.16-20,30-38)
Відповідно до умов кредитного договору Позивач надав ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) у загальній сумі 117000,00 дол. США шляхом зарахування на поточний рахунок ОСОБА_1 , а останній зобов?язався 10 числа щомісячно повертати кредит у обсязі та терміни, встановлені графіком погашення кредиту, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.1.2. кредитного договору, графік погашення кредиту), але в будь-якому випадку не пізніше 13.07.2027 року.
Як вбачається з копії меморіального ордера № 0600134602/ від 13.07.2006 року та виписки за кредитним договором, відповідно до умов Кредитного договору, позивач надав позичальнику кредит (грошові кошти) у розмірі 117000,00 дол. США шляхом зарахування на поточний рахунок ОСОБА_1 (а.с.43,44)
Відповідно до п.5.6 постанови Національного банку України від 18.06.2003 №254 «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України» та п. 62 постанови Національного банку України від 04.07.2018 №75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій.
За користування кредитними коштами позичальник зобов?язався з 1 по 10 число кожного місяця, а з 31.12.2008 року з 1 по 25 число кожного місяця сплачувати проценти у розмірі 11.8% річних в порядку, встановленому п.1.3 кредитного договору (п.1.3 кредитного договору, п.1.1 додаткової угоди №1 від 31.12.2008 року.).
Додатковими угодами № l від 31.12.2008 року та №1 від 30.01.2009 року внесені зміни до кредитного договору щодо графіку погашення кредиту.
Відповідно з п.4.6, 5.5 кредитного договору у випадку порушення Позичальником терміну повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісій за кредит більше ніж на один місяць Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку, встановленому розділом 11 договору, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит шляхом направлення відповідної письмової вимоги, а Позичальник зобов?язується в цьому випадку достроково повернути кредит та сплатити проценти у повному обсязі.
Розділом 11 кредитного договору визначено Порядок дострокового повернення кредиту, а саме п. 11.1. Відповідно до ст.ст. 525, 611 Цивільного кодексу України Сторони погодили, що у випадку настання обставин визначених у п.п.2.3., 4.9, 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14, цього Договору та направлення Банком на адресу Позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і неусунення Позичальником порушень умов за цим Договором протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від Банку, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 32 (тридцять другий) календарний день з дати одержання Позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від Банку, при цьому у випадку неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни Позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення Банку чи у разі неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) Банку з інших підстав протягом 40 (сорока) календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) Банком, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 41 (сорок перший) календарний день з дати відправлення Позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від Банку.
Для забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань позичальника за указаним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 23243 від 13.07.2006 року, який зобов'язався відповідати солідарно з ОСОБА_1 за виконання ним зобов'язань, що виникли з вказаного кредитного договору. (а.с.39)
Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки Поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За змістом статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
Згідно п. п. 1.1.-1.5 договору поруки поручитель зобов'язується відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною. Підписанням договору поруки поручитель підтвердив, що йому добре відомі усі умови вищевказаного кредитного договору. Причини невиконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору ніяким чином не можуть вплинути на виконання поручителем зобов'язань по договору поруки.
Відповідно до виписки за кредитним договором від 03.07.2024 року, позичальник припинив виконувати свої зобов'язання щодо щомісячного повернення кредиту, внаслідок чого станом на 03.07.2024 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 53409,41 дол. США, з яких: 39009,92 дол. США - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість 18985,92 дол. США з 19.02.2021 року по 03.07.2024 року; 10617,07 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом з 01.06.2021 року по 30.06.2024 року; 3782,42 дол. США - за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін з 01.06.2021 року по 30.06.2024 року. (а.с. 45)
З матеріалів справи вбачається, що 23.09.2021 року АТ «УкрСиббанк» направило на адресу відповідачів вимоги, в яких вимагало погашення простроченої заборгованості за договором, яка виникла станом на 22.09.2021 р., та попереджало, що у разі непогашення зазначеної заборгованості, Банк вимагає достроково погасити кредитну заборгованість у загальному розмірі 40188,29 дол. США, в тому числі: 35800,00 дол. США кредитна заборгованість; 3209,92 дол. США прострочена кредитна заборгованість; 1178,37 дол. США прострочена заборгованість по відсотках. Заборгованість достроково має бути погашена у разі неусунення порушень позичальниками протягом 31 дня з дня отримання цієї вимоги, а у разі відсутності підтвердження отримання вимоги з 41 календарного дня з дня відправлення зазначеної вимоги. (а.с.40,41,42)
Відповідачами вищевказана вимога не виконана, що стало підставою для пред'явлення позивачем даного позову.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України (стаття 526 ЦК України).
За правилом статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), за правилом статті 610 ЦК України є порушенням зобов'язання.
Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-154цс18), зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) також зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Кредитодавець АТ «Укрсиббанк» скористався своїм правом передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України та пред'явив 23.09.2021 р. позичальнику і поручителю у вищевказаних кредитних відносинах письмову вимогу про погашення поточного боргу, а в разі не його не погашення, банк вимагає достроково повернути несплачені кредитні кошти та проценти на суму 40188,29 дол. США, чим фактично змінив умови кредитного договору щодо строку повернення кредиту та сплати відсотків.
У пункті 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 149/1499/18 (провадження № 14-48цс21) зазначено: «Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (пункти 53-54, 90-91)). Підстав для відступу від цих висновків щодо застосування приписів ЦК України про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами немає.».
Розділом 11 кредитного договору №11001393000 від 27.04.2006 року відповідачі були зобов'язані протягом 31 дня з дня отримання вимоги, а у разі відсутності підтвердження отримання вимоги з 41 календарного дня з дня відправлення зазначеної вимоги сплатити на користь банку належні суми кредиту та проценти за кредитним договором.
Докази отриманння боржниками вказаних вимог у матеріалах справи відсутні.
Тобто, датою остаточного повернення кредиту встановлено 03.11.2021 року.
Враховуючи вищенаведене та відповідно до наданого Банком розрахунку за кредитним договором, суд приходить до висновку, що стягненню підлягає сума заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 1814,69 дол. США та 143,67 дол. США - за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін, тобто позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів заборгованості по сплаті процентів, нарахованих після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, а саме за період з 03.11.2021 р. по 30.06.2024 р. не обґрунтовані, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Заявлені вимоги про стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 39009,92 дол. США, з урахуванням здійсненого відповідачами погашення, суд вважає, обґрунтованими, оскільки підтверджуються належним розрахунком, наданого позивачем.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На час розгляду справи судом відповідачами не надано даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачів від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
За таких обставин, суд вважає можливим стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором №11001393000 від 27.04.2006 року у розмірі 40968,28 дол. США.
Виходячи з положень статті 99 Конституції України, статтей 192, 533 ЦК України, статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю та статті 2 Закону України Про банки і банківську діяльність у разі укладення кредитного договору в іноземній валюті й наявності в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню в іноземній валюті.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме з відповідачів на користь позивача стягуються витрати по оплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207,526, 527,530, 553-555,610-612,625, 626, 628, 629,1054 ЦК України, ст. ст.10,12,141,265,279,280-283,354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12; адреса для листування: 03115, м. Київ, вул. Ореста Васкула, 21, каб. 313; код ЄДРПОУ 09807750) суму заборгованості за Кредитним договором №11001393000 від 27.04.2006 року у розмірі 40 968 дол. США (сорок тисяч дев?ятсот шістдесят вісім доларів США 28 цнт.), що складається із:
- 39009,92 дол. США - заборгованість за кредитом;
- 1814,69 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом;
- 143,67 дол. США - за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін.
Стягнути в рівних частках із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12; адреса для листування: 03115, м. Київ, вул. Ореста Васкула, 21, каб. 313; код ЄДРПОУ 09807750) суму сплаченого судового збору в розмірі 25 051 (двадцять п?ять тисяч п?ятдесят один) гривень 81 копійок, по 12 525 (дванадцять тисяч п?ятсот двадцять п?ять) гривень 91 коп. з кожного.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30-ти днів з дня проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строки, протягом якого розглядалася заява, не включаються до строків на апеляційне оскарження рішення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення 30 денного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст рішення виготовлено 21 березня 2025 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А. МАЗУН