МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ _
Справа №521/3625/25
Пр. №6/521/194/25
31 березня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Сегеди О.М.,
при секретарі - Замниборщ А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по справі за заявою про видачу судового наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ,
встановив:
В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за заявою про видачу судового наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ.
17 березня 2025 року Малиновським районним судом м. Одеси видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 17398, 35 гривень та витрат по сплаті судового збору у розмірі 302,80 гривень (а.с. 37).
У березні 2025 року році представник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якої зазначив, що боржник надав інформацію згідно якої він з 14 вересня 2011 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , доказом що підтверджує дану інформацію є фотографія паспорту. У заяві про видачу судового наказу представник заявника просить стягнути заборгованість за спожитий газ за адресою: АДРЕСА_2 /а, беручи до уваги те, що адреса місця реєстрації боржника різниться з адресою за якою виникла заборгованість, у зв'язку із чим обов'язок боржника виконати судовий наказ відсутній.
Посилаючись на викладені обставини, представник заявника просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ №521/3625/25, виданий 17 березня 2025 року Малиновським районним судом м. Одеси у справі №521/3625/25про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 17398, 35 гривень та судові витрати в сумі 302,80 грн.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Малиновського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.
За ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Cуд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
При цьому, словосполучення "або з інших причин" стосується саме відсутності (припинення) обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Судом встановлено, що 17 березня 2025 року Малиновським районним судом
м. Одеси видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 17398, 35 гривень та витрат по сплаті судового збору у розмірі 302,80 гривень.
У березні 2025 року році представник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якої зазначив, що боржник надав інформацію згідно якої він з 14 вересня 2011 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , доказом що підтверджує дану інформацію є фотографія паспорту. У заяві про видачу судового наказу представник заявника просить стягнути заборгованість за спожитий газ за адресою: АДРЕСА_2 , беручи до уваги те, що адреса місця реєстрації боржника різниться з адресою за якою виникла заборгованість, у зв'язку із чим обов'язок боржника виконати судовий наказ відсутній.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання судового наказу №521/3625/25 виданим Малиновським районним судом м. Одеси 17 березня 2025 року таким, що не підлягає виконанню, а тому вимоги заявника підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 432, 258-261, 432 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по справі за заявою про видачу судового наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ №521/3625/25 виданий Малиновським районним судом м. Одеси від 17 березня 2025 року у справі №521/3625/25 за заявою про видачу судового наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ у розмірі 17398,35 гривень та витрат по сплаті судового збору у розмірі 302,80 гривень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 31 березня 2025 року.
Суддя: О.М. Сегеда