Справа № 521/16451/23
Номер провадження № 2/521/197/25
25 березня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Громіка Д.Д.,
при секретарі - Котигорох Н.С.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши в підготовчому засіданні, в залі суду №204, в м. Одесі клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення судової оціночно-будівельної експертизи, -
встановив:
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи - державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маслової Марї Вячеславівни, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності.
Від представника позивача по справі ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи, відповідно до якого просить на вирішення експерта поставити наступні питання:
- На скільки у грошовому відношенні збільшилася вартість будинку із господарськими та побутовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 у порівнянні станом на день проведення експертизи та на грудень 1982 року?
- Чи збільшилась ринкова вартість будинку із господарськими та побутовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок наступних поліпшень: проведення водопостачання, системи центрального водовідведення та каналізації квартири, газопостачання, підключення до автономного опалення порівняно з вартістю даного будинку на момент його придбання у 1982 році?
Проведення експертизи просить доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
В обґрунтування клопотання представник позивачки посилається на те, що в провадженні суду перебуває справа №521/16451/23 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання спільним сумісним майном подружжя та права власності на частину майна.
В якості обґрунтування позову, позивачем було зазначено, що з 1992 року, вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6 , з яким вони проживали однією сім'єю та вели спільний побут, зокрема піклувалися один про одного, мали теплі сімейні відносини, були пов'язані спільними інтересами, оскільки працювали в одному місці, мали взаємні права та обов'язки, мали спільний бюджет, разом проводили спільний час та дозвілля, вели активний спосіб життя, разом святкували сімейні свята, що може бути підтверджено численними свідками.
09.01.1993 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено та зареєстровано шлюб.
Як і до шлюбу, так і під час, позивач з її чоловіком постійно жили разом в його будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому вели спільний побут та своє господарство, спільною працею утримували будинок та робили поліпшення до нього.
Зокрема, разом з чоловіком, вони тривалий час працювали в цеху на одному заводі, при цьому розводили худобу, курей, від яких отримували певну харчову продукцію (молочні вироби, яйця, м'ясо), займались домашнім огородництвом та виноградництвом, від яких отримували плоди, що в своїй сукупності, приносило їм додатковий дохід, що допомагав здійснювати спільні витрати на утримання будинку та вдосконалення умов проживання в ньому.
Так, протягом майже 30 років спільного проживання, у вищезазначеному будинку, позивач з чоловіком спільними трудовими та фінансовими зусиллями: провели водопостачання, каналізацію, газопостачання, підключилися до автономного опалення, побудували гараж (літера «Д»), доробили літню кухню (літера «Б»), побудували баню (літера «Г»), переобладнили свою майстерню (літера «Е»), два сараї (літера «Ж», літера «З»). Тобто робили все можливе для їх тривалого та комфортного проживання в будинку. При цьому, з огляду на різницю у віці подружжя (10 років), позивач набагато довше була працездатною, аніж ОСОБА_6 , який з огляду на похилий вік, звільнився з роботи та став безпорадним раніше, аніж позивач. Тоді як остання, продовжувала працювати, слідкувати та займатись домашнім господарством та таким чином, продовжувала забезпечувати себе, чоловіка та їх будинок.
Таким чином, за час їх спільного з чоловіком проживання, будинок за адресою: АДРЕСА_1 набув значних поліпшень та істотно збільшився у своїй вартості.
З огляду на викладене, та на значні вкладення (як трудових так і фінансових) з боку особисто позивача, вказаний будинок з господарськими будівлями та спорудами є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. А відтак, позивач має право на визнання її частки права власності на вказаний будинок.
Після смерті чоловіка позивача - ОСОБА_6 , відкрилась спадщина на належне йому майно. У зв'язку з тим, що відповідач вважає себе спадкоємцем за заповітом (дійсність якого є предметом розгляду справи №521/13435/22 в Одеському апеляційному суді), між сторонами існує спір щодо права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Тому вважає, що для доведення заявлених вимог, необхідні спеціальні знання, що належить до завдань судової оціночно-будівельної експертизи, у зв'язку з чим вона звертається до суду з даним клопотанням.
У підготовчому засіданні 25.03.2025 року представник позивача підтримала вказане клопотання та просила суд його задовольнити.
Представник відповідача щодо клопотання по суті не заперечувала, однак вважала доцільним призначення даної судової експертизи за період з часу реєстрації шлюбу та по день смерті ОСОБА_6 , а саме з 09 січня 1993 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши подане до суду клопотання та оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами 1-3статті 12ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказамиє будь-якідані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами зокрема - висновками експертів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Згідно з ч.1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» №5 від 12.06.2009 року, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертноговисновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Згідно з положеннями Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року за №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року за №1950/5), будівельно-технічна та; оціночно-будівельна експертизи належать до різновидів інженерно-технічної експертизи.
Основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягіві вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
Основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є: визначення різних видів вартості поліпшень земельних ділянок (будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо); визначення відповідності виконаної оцінки нерухомого майна (поліпшень земельної ділянки) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.
Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Приймаючи вищевикладене, суд зазначає, що представник позивача в обґрунтування необхідності призначення заявленої експертизи посилається на необхідність встановлення суми збільшення вартості будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідком проведених будівельних, оздоблювальних, ремонтних робіт (поліпшень) в даному об'єкті за заявлений період, що належить до завдань судової будівельно-технічної та будівельно-оціночної експертиз.
Дослідивши подане до суду клопотання, приймаючи предмет спору, викладені посилання сторін по справі в обґрунтування заявлених вимог та заперечення проти їх задоволення, виходячи з принципів об'єктивності та диспозитивності, оскільки для встановлення заявлених представником позивача обставин, які мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, сприяючи реалізації та надання сторонам по справі доступу у праві на звернення до суду і захист, а також з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає клопотання представника про призначення судової експертизи обґрунтованим, підлягаючим частковому задоволенню, за наслідком чого слід призначити по справу комплексну судову оціночно-будівельну експертизу.
Відповідно до ч.5 ст. 103 ЦПК України, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Досліджуючи заявлені стороною позивача питання на проведення заявленої експертизи, судом встановлено їх вірність та відповідність до орієнтовного переліку питань визначених для проведення будівельно-оціночної експертиз .
Однак, як вбачається позивачем у заявлених питаннях заявлено початковою та кінцевою датою періоду за який необхідно провести дослідження з проведених робіт (поліпшень), що були проведені у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , їх вартість, суму збільшення вартості будинку у зв'язку з відповідними проведеними поліпшеннями, визначено грудень 1982 року та день проведення експертизи відповідно.
Представник позивача в обґрунтування даних дат посилалась на те, що дослідження за поставленими питаннями необхідно провести з даної дати, як періоду, коли було придбано будинок, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мешкали разом та вели спільне господарство з моменту придбання будинку та спільними зусиллями його поліпшували.
Поряд з цим, під час розгляду даного клопотання стороною відповідача наголошувалось на невірності викладення позивачем вказаних обставин з посиланням на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали шлюб 09.01.1993 року та саме із цієї дати повинно проводитись експертне дослідження, оскільки предметом доказування є саме збільшення вартості будинку внаслідок поліпшень, які відбулися у період зареєстрованого шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Представник позивача заперечувала проти доводів представника відповідача, наголошуючи на тому, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мешкали разом однією сім'єю задовго до реєстрації шлюбу.
За наслідком чого, враховуючи вказані посилання, приймаючи характерних спірних правовідносин, предмет спору, суд вважає за необхідне змінити визначений позивачем період для дослідження у поставлених питаннях, визначивши його: «з 09 січня 1993 року по 11 квітня 2021 року» та «з 09 січня 1993 року по 16 лютого 1993 року».
Відповідно до ч.3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Як вбачається, представник позивача, як ініціатор відповідної судової експертизи, заявив про призначення даного дослідження експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Представник відповідача, не заперечувала проти вказаної експертної установи.
За наслідком чого, суд доходить до висновку про доцільність доручити проведення судової комплексної будівельно-технічної та будівельно-оціночної експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити сторонами по справі наслідки ухилення від участі в проведенні експертизи, які передбачені ст. 109 ЦПК України, а також зобов'язати ОСОБА_3 надати на першу вимогу експерта безперешкодний доступ до об'єкту дослідження.
Керуючись ст. ст. 103, 104, 106, 107, 109, 260, 352-354 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника позивача Голоденко Лесі Олегівни про призначення судової оціночно-будівельної експертизи по справі №521/16451/23 - задовольнити частково.
Призначити по справі судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставити питання:
1.На яку суму збільшилася вартість будинку із господарськими та побутовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 у порівнянні станом з 09 січня 1993 року по 11 квітня 2021 року?
2.Які роботи (поліпшення) були здійснені щодо будинку із господарськими та побутовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 09 січня 1993 року по 11 квітня 2021 року, зі встановленням їх вартості, з урахуванням вартості матеріалів та вартості робіт?
3.У який період були здійснені наступні поліпшення: проведення водопостачання, системи центрального водовідведення та каналізації будинку, газопостачання, підключення до автономного опалення у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
4.Чи можливо було здійснити наступні поліпшення, а саме проведення водопостачання, системи центрального водовідведення та каналізації будинку, газопостачання, підключення до автономного опалення у будинку за адресою: АДРЕСА_1 у період з 09 січня 1993 року по 16 лютого 1993 року.
Проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Рішельєвська 8, м. Одеса).
Оплату за проведення зазначеної експертизи покласти на ОСОБА_3 .
Зобов'язати учасників справи надати доступ до об'єкту для дослідження та документи необхідні для проведення експертного дослідження, на вимогу експерта.
Попередити сторони про наслідки ухилення від проведення експертизи згідно ст. 109 ЦПК України.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
Зупинити провадження по справі на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 31.03.2025 року.
Суддя Малиновського
районного суду м. Одеси Д.Д. Громік