Справа №504/506/25
Провадження №3/504/509/25
31.03.2025с-ще Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, освіта середня спеціальна, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , учасника бойових дій, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчення водія НОМЕР_2 , видане 07.07.2022р. ТСЦ 5142, ІПН НОМЕР_3 ,
за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
22.01.2025р. інспектором 2 взводу 4 роти 2 батальйону УПП в Одеській області Данилевським Д.В. був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №227792, згідно якого 22.01.2025р. о 21:00 год. за адресою: Одеська область Одеський район Новомиколаївська дорога (Старокиївське шосе), 21 км., ОСОБА_1 керував автомобілем «Fiat Qubo» н/з НОМЕР_4 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка не відповідає ситуації, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Такими діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, відповідальність за що передбачено ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що він є військовослужбовцем ЗСУ, перебував у відпустці, однак його викликали у військову частину. Під час керування транспортним засобом він був зупинений на блокпосту співробітниками поліції, які мали до нього предвзяте відношення. У нього виникла суперечка із поліцейським, він просив викликати ВСП, чого зроблено не було, тому він відмовився проїхати на огляд до медичного закладу. Наркотичні засоби не вживає, однак йому робили декілька операцій, що могло вплинути на його зовнішній стан.
Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та підтверджується наступними матеріалами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №227792 від 22.01.2025р.;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 22.01.2025р. з відміткою про відмову від проходження;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи та дослідженим в судовому засіданні, яким підтверджено факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме те, що ОСОБА_1 чітко відмовився від проходження огляду в установленому законом порядку;
Так, частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.п.2,4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі-поліцейський) підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п.12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стані сп'яніння в закладі охорони здоров'я, пояснивши, що в нього немає на це часу.
При цьому співробітник поліції роз'яснив ОСОБА_1 його права та обов'язки, а також те, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння тягне за собою відповідальність за ст.130 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення саме п.2.5 ПДР (відмова від проходження огляду), тобто те, що на пропозицію співробітників поліції пройти огляд на стан сп'яніння за процедурою та порядком, визначеним законом останній відмовився, що знайшло своє об'єктивне підтвердження в судовому засіданні.
Водночас, твердження ОСОБА_1 про те, що він просив викликати співробітників ВСП не підтверджуються відеозаписом події, з якого вбачається, що таких вимог останнім не заявлялося взагалі, крім того вказана обставина жодним чином не впливає на ступінь доведеності вини останнього.
Також суд зазначає, що з відеозапису не встановлено фактів упередженого ставлення працівник поліції до ОСОБА_1 , натомість сам ОСОБА_1 на зауваження співробітника поліції щодо непристебнутого паска безпеки реагував вкрай емоційно, використовуючи нецензурну лексику на адресу поліцейського.
Факт керування автомобілем ОСОБА_1 не оспорювався ним під час спілкування зі співробітниками поліції, що підтверджено відеозаписом.
Як вбачається з відеозапису, на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку водій ОСОБА_1 чітко відмовився, і як наслідок співробітником поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суддя при накладенні стягнення враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно п.1.10 «Правил дорожнього руху» України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на керування транспортними засобами НОМЕР_2 , видане 07.07.2022р. ТСЦ 5142, що підтверджено довідкою ІКС ІПНП «Адмінпрактика», отже суддя вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 27, 30, 33-35, 40-1, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.
Суддя П. В. Жовтан