Справа № 947/35315/23
Провадження № 2-з/947/33/25
11.03.2025 місто Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про призначення судової будівельно-технічної експертизи по цивільної справі за позовом Одеської міської ради) до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення зблокованих будинків ( таунхаусів),-
З позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення зблокованих будинків (таунхаусів) до суду звернулась Одеська міська рада, в якому просить зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення тридцяти дев'яти зблокованих будинків (таунхаусів), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (на схилі).
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..
Ухвалою судді від 20.11.23 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідач ОСОБА_1 09.05.24 звернувся до суду з клопотанням про призначення судом судової будівельно-технічної експертизи у даній справі дане клопотання просить розглядати за його відсутністю.
Для вирішення експертів заявник просить поставити наступні питання: 1) чи є об'єкти нерухомого майна: тридцять дев'ять заблокованих будинків ( таунхаусів ) , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ( на силі) нерухомим майном? 2 ) Чи побудовані вказані об'єкти нерухомості відповідно до будівельних норм і правил, що діяли на час будівництва ? 3) В якому технічному стану знаходяться вказані об'єкти нерухомості, який ступень їх будівельної готовності та чи можливо їх використовувати за функціональних призначенням? 4) чи готові вказані об'єкти нерухомості до введення в експлуатацію та чи готові вони до експлуатації за призначенням? 5) чи є вказані об'єкти нерухомості самочинним будівництвом?
До судових засідань заявник ( відповідач ) не з'являється незважаючи на наявність ухвали суду від 18.06.2024 року про визнання явки відповідача обов'язкової.
Представник позивача заперечувала проти задоволення даної заяви, вважаючи її необґрунтованою так як зазначені питання виходять за межі предмету позову
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).
На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Докази як будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи , у відповідності до ч.2 ст. 76 ЦПК України, встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах міністерства юстиції України, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Частинами 4, 5 ст. 103 ЦПК України передбачено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
У даному випадку позовні вимоги Одеської міської ради обґрунтовуються фактом захоплення власності позивача - земельної ділянки відповідачем, та здійснення на захопленої ділянці будівництва об1єктів нерухомості.
Питання відповідності збудованих таунхаусів нормам будівельних норм та правил , також як і ступень їх готовності не є предметом дослідження у даної справі.
На підставі викладеного, виходячи з предмету позовних вимог, не підлягає задоволенню клопотання відповідача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
Згідно усталеної судової практики Верховного Суду, зазначеної зокрема у постановах від 23 грудня 2019 року у справі № 466/10464/16-ц; та від 29 серпня 2019 року у справі № 610/2972/17, визначено, що ухвали суду першої інстанції про відмову у призначенні експертизи не можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.
Так, відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
У частині першій статті 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.
У вказаному переліку є ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи. Водночас ухвала про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи у цьому переліку відсутня.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України). Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п'ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).
Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду, яким спір має бути вирішений по суті.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.102,103, 353 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволені клопотання ОСОБА_1 про призначення судової будівельно-технічної експертизи по цивільної справі за позовом Одеської міської ради) до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення зблокованих будинків ( таунхаусів)
Ухвала про відмову у призначенні експертизи окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В. О. Луняченко