Справа № 496/4466/24
Провадження № 2/496/504/25
20 лютого 2025 рокуБіляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Рябової А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», в особі представника, звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2024 року, цивільну справу № 496/4466/24, передано на розгляд головуючій судді Біляївського районного суду Одеської області Портній О.П.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 16 липня 2024 року було відкрито спрощене позовне провадження по справі. Окрім того відповідачці був визначений строк для надання відзиву на позов.
22 липня 2025 року від представника Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Наслідки закриття провадження у справі зрозумілі. Розгляд заяви просив провести за його відсутності.
Окрім того до заяви про закриття провадження представником позивача долучено заяву про повернення помилково сплачених коштів.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася та про причини не явки суд не повідомив.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явилися, судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подана заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у ст. 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Зміст спірних матеріальних правовідносин сторін становлять права та обов'язки, тому відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами. Отже відсутність спірного матеріального правовідношення, тобто відсутність предмета судового розгляду, тягне за собою припинення провадження у справі. Підстави припинення матеріального правовідношення як цивільного зобов'язання визначені Цивільним кодексом України. І лише за відсутності спору сторін щодо відповідних прав та обов'язків і відсутності з боку жодної із сторін дій, які свідчать про наявність між ними неврегульованих спірних питань, може йтися про закриття провадження в справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а, відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19); Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.05.2020 року у справі № 686/20582/19 (провадження № 61-1807св20); Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20) зазначено, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору можливе лише за умови, якщо предмет спору відсутній під час пред'явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрито з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 10.04.2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13.05.2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09.09.2020 року у справі №750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
Тобто, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Так, позивач просить закрити провадження у справі з підстав, передбачених п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а саме через відсутність предмету спору, у зв'язку зі сплатою відповідачкою боргового зобов'язання після пред'явлення 03.07.2024 року позовної заяви, а саме 22.07.2024 року, в зв'язку з чим позивач відмовляється від своїх позовних вимог.
Суд зазначає, що факт виконання відповідачем претензій майнового характеру на стадії судового розгляду не свідчить про відсутність предмету спору. Провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення, за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).
Матеріали справи свідчать, що з позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося 03.07.2024 року та на момент звернення до суду з позовом спір існував, зі змісту заяви про закриття провадження вбачається, що відповідачкою станом на 22.07.2024 року було сплачено заборгованість в повному обсязі, що виключає застосування судом механізму закриття провадження з підстав відсутності предмета спору.
З вищевказаної заяви вбачається, що її фактичний зміст свідчить про відмову позивача від позову, унаслідок його задоволення відповідачем після пред'явлення позову, що також підтверджується позивачем, наслідком якої є відшкодування відповідачем понесених витрат позивачем.
Приймаючи до уваги зміст клопотання позивача про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яким передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом, оскільки позивач не підтримує позовні вимоги саме внаслідок обставин, що призвели до зникнення предмета спору та стадії судового розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 142 ЦПК України розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Враховуючи викладене, та те, що підстав для не прийняття заяви про закриття провадження по справі судом не встановлено, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.
Також, позивач просить повернути суму судового збору, як помилково сплаченого.
Повернення помилково сплаченого судового збору (без подальшого звернення до суду, на рахунок іншого суду тощо) здійснюється відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182 (зі змінами, унесеними наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2024 року № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.12.2024 року за № 1888/43233).
Як вбачається з копії платіжної інструкції № CF_77930 від 11.06.2024 року на яку посилається представник позивача у заяві про повернення помилково сплаченого судового збору та яка була долучена до позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви до суду, призначенням платежу є: код виду сплати: 101 Інфо запису: 21133352; 22030101 Опл. суд.збору за позовом АТ «Універсал Банк» (Богуцька Н.М., ІПН-2884600689) Біляївський рс Одеської обл.Без ПДВ*; 101; НОМЕР_1 ; 22030101 Опл.суд.збору за позовом АТ «Універсал Банк» (Богуцька Н.М., ІПН НОМЕР_2 ) Біляївський районний суд Одеської обл.Без ПДВ. Що саме по собі спростовує твердження представника позивача про помилково сплачений судовий збір та виключає можливість його повернення з вказаної позивачем підстави.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З урахуванням вимог чинного законодавства, що регулює сплату та повернення судового збору, а також закриття провадження у справі, суд приходить до висновку, що сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 гривні повинен бути повернутий в розмірі 50% від сплаченого судового збору, а вимоги про повернення судового збору - задоволені частково.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 256, 258-260 ЦПК України, суд -
Заяву представника Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» про закриття провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити.
Закрити провадження у справі за цивільним позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
Заяву представника Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» про повернення помилково сплачених коштів - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби України в Одеській області, місцезнаходження: м. Одеса вул. Садова, 1-А, код ЄДРПОУ 37607526, повернути Акціонерному товариству «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, місце знаходження: індекс 04114, Київська область, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, з Державного бюджету України суму внесеного судового збору у розмірі 1514,00 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок), згідно платіжної інструкції № CF_77930 від 11.06.2024 року.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
Повний текст ухвали складено 20.02.2025 року.
Суддя О.П. Портна