Березівський районний суд Одеської області
31.03.2025
Справа № 499/1364/24
Провадження № 2/494/121/25
31.03.2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
судді - Римаря І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Антонишиної І.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №499/1364/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
Ухвалою судді Іванівського районного суду Одеської області Кравчука О.О від 02.12.2024 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості передана до Березівського районного суду Одеської області за територіальною підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 року дану цивільну справу передано судді Римар І.А.
Ухвалою суду від 08.01.2025 року справу прийнято до свого провадження, відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду на 04.03.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 29.05.2019 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» (надалі - «Банк», «Клієнт» «Первісний кредитор») та ОСОБА_1 (надалі - «Відповідач», «Позичальник»), укладено договір кредиту та страхування №Р99.00303.005311897. Відповідно до розділу 1 кредитного договору, банк надає позичальнику кредит у розмірі 23585.00 грн. для власних потреб, кредит надається строком на 60 місяців, розмір процентної ставки становить 12.00% річних. Всупереч умов кредитного договору відповідач не здійснив відповідних платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у повному обсязі та у встановлений строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов'язання. 25.07.2023 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», надалі - «Позивач», «Фактор») було укладено Договір Факторингу №01.02- 31/23. Відповідно до розділу 2 згаданого Договору Факторингу АТ «Ідея Банк» відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами, в розмірі Заборгованостей Боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі Боржників. В тому числі, за даним Договором Факторину ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором №Р99.00303.005311897 від 29.05.2019 року. Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору №Р99.00303.005311897 від 29.05.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») станом на дату подачі позову, складає: заборгованість за основним боргом - 22974.02 грн, заборгованість за відсотками - 9078.62 грн, заборгованість за іншими процентами платежами - 30937.06 грн, а всього заборгованість - 62989.70 грн. Таким чином, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість у розмірі 62989.70 грн та судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 09.05.2025 року.
Представник позивача в судові засідання 04.03.2025 року та 31.03.2025 року не з'явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи провести без його участі, вказав, що у разі неявки у судове засідання відповідача, провести заочний розгляд (а.с.4).
Відповідач відзив або заперечення на позов ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до суду не надав та в судові засідання 04.03.2025 року та 31.03.2025 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання на його адресу судових повісток про виклик до суду (а.с.53,59), що підтверджується списками рекомендованих відправлень (а.с.55,60), а тому на підставі ст.128-130 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), особа вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Судом встановлено, що 29.05.2019 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» (надалі - «Банк», «Клієнт» «Первісний кредитор») та ОСОБА_1 (надалі - «Відповідач», «Позичальник»), укладено договір кредиту та страхування №Р99.00303.005311897. Відповідно до розділу 1 кредитного договору, банк надає позичальнику кредит у розмірі 23585.00 грн. для власних потреб, кредит надається строком на 60 місяців, розмір процентної ставки становить 12.00 % річних (а.с.7).
Відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі. Станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідача перед Акціонерним Товариством «Ідея Банк» становить 62989.70 грн, в тому числі заборгованість за основним боргом - 22974.02 грн, заборгованість за відсотками - 9078.62 грн, заборгованість за іншими платежами - 30937.06 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості (а.с.10).
25.07.2023 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», що підтверджується копією нотаріально посвідченого рішення єдиного учасника про зміну назви, «Позивач», «Фактор») було укладено Договір Факторингу №01.02-31/23. Відповідно до розділу 2 згаданого Договору Факторингу АТ «Ідея Банк» відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами, в розмірі Заборгованостей Боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі Боржників. В тому числі за даним Договором Факторину ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором №Р99.00303.005311897 від 29.05.2019 року (а.с.13-17).
Згідно зі статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом... боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
Отже, судом встановлено, що договір факторингу укладено у відповідності до вимог закону, містить всі істотні умови, при його укладенні були дотримані норми ЦК України, які регулюють дані правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту та відсотків ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.
Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомленим з умовами кредитування, уклавши кредитний договір, не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту та процентів за користування ним, хоча взяв на себе зобов'язання їх виконувати та вчасно погашати заборгованість, суд доходить до висновку, що позов в межах заявлених вимог підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути також 2422,40 грн. сплаченого судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 141, 258, 259, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Березівським РВ УМВС України в Одеській області 08.07.1996 року, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела 6) суму заборгованості за кредитним договором №Р99.00303.005311897 від 29.05.2019 року у розмірі 62989 (шістдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять ) грн. 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Березівським РВ УМВС України в Одеській області 08.07.1996 року, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела 6) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела 6).
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Березівським РВ УМВС України в Одеській області 08.07.1996 року, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Суддя Римар І.А