Справа № 493/1563/24
Провадження № 2/493/117/25
20 березня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючої-судді Мясківської І.М.
за участю секретаря Пінул І.Б.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Печарського В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Балтської міської ради Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Печарський В.Д., звернувся до суду з позовом до Балтської міської ради Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
На обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що ОСОБА_2 , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 048243, належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,54 га, кадастровий номер 5120689100:01:001:0454, що розташована на території Чернеченської сільської ради Балтського району Одеської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла у зв'язку з чим, відкрилася спадщина на належне їй майно, яку позивач, як спадкоємиця за законом четвертої черги, прийняв відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як з 2000 року до дня смерті ОСОБА_2 проживав разом з нею однією сім'єю, з якою вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , та протягом строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України, не відмовився від неї.
Однак нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку через відсутність у позивача оригінала державного акту на вказану земельну ділянку.
Інших спадкоємців, які претендують на спадщину ОСОБА_2 , немає.
У зв'язку з втратою оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, тому змушений звернутися до суду про захист свого майнового права.
В судовому засіданні представник позивача доводи заяви підтримав та просив її задовольнити.
Відповідач - представник Балтської міської ради Одеської області в судове засідання не з'явився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Розглянувши позов в межах заявлених вимог, заслухавши представника позивача, свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, судом встановлені наступні фактичні обставини.
Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5101085332024 від 02.10.2024 року, ОСОБА_2 на правах власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5440 га, кадастровий номер 5120689100:01:001:0454, розташованої на території Чернеченської сільської ради Балтського району Одеської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №048243 від 12.08.2004 року.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07.05.2012 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається зі змісту довідки № 124, виданої 11.06.2024 року Старостою Старостинського округу № 4, ОСОБА_3 на день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом з нею однією сім'єю з 2000 року за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював за нею догляд та провів поховання.
Спадкоємцем за законом четвертої черги до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , який відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину останньої, так як на день смерті спадкодавця проживав разом з нею однією сім'єю та протягом строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України, не заявив про відмову від неї.
З метою оформлення спадкових прав позивач звернувся до приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Смірнової Н.С. Листом №362/01-16 від 01.07.2024 року, адресованого на ім'я позивача, нотаріус повідомила останнього про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю у спадкоємця документів, що підтверджують право власності на спадкове майно та роз'яснено право звернення до суду.
Втрата державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №048243 від, виданого на ім'я ОСОБА_2 , підтверджується публікацією в Балтській районній газеті «Народна трибуна» № 36 (12626) від 28.09.2024 року.
Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 78631992 від 07.10.2024 року, спадкова справа до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили постійне спільне проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім'єю з 2000 року до дня смерті ОСОБА_2 .
Суд констатує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами пов'язані з здійсненням позивачем права на спадкування, вирішуючи які суд виходить з наступного.
Право спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Відповідно до ст.. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
В силу ст. 1264 ЦК України факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менше п'яти років до часу відкриття спадщини має юридичне значення, оскільки може бути підставою для одержання права на спадкування за законом у четвертій черзі спадкоємців.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема: вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Беручи до уваги, наявність у позивача ОСОБА_1 права на спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняття позивачем спадщини у встановленому законом порядку, відсутності інших спадкоємців, які б виявили бажання прийняти спадщину, належність майна, щодо якого заявлені позовні вимоги, наявність мотивованої відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки вони є законними і обґрунтованими, не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб, обраний спосіб захисту відповідає вимогам закону та спрямований на захист спадкових прав позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 80, 258-259, 263-265, 268 354 ЦПК України, ст. ст. 16, 328, 386, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1225, 1268 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Балтської міської ради Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в прядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 з 2000 року і по день її смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за позивачем ОСОБА_1 , як за спадкоємцем за законом четвертої черги ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,54 га, кадастровий номер 5120689100:01:001:0454, розташована на території Чернеченської сільської ради Балтського району Одеської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 048243.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду складено 28.03.2025 року.