31 березня 2025 року
м. Київ
справа № 204/4344/19
провадження № 61-3905ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня
2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 березня
2025 року в справі за позовом Дніпровської міської ради до Комунального підприємства «Реєстратор майнових прав» Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мельник Олександр Іванович, П'ята Дніпровська нотаріальна контора, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договорів та скасування записів про державну реєстрацію права власності, повернення земельної ділянки,
24 березня 2025 року Дніпровська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Красногвардійського районного суду
м. Дніпропетровська від 18 квітня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2025 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки, заявником на порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Натомість додано платіжну інструкцію від 16 вересня 2024 року № 1839 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 вересня 2023 року у справі №758/5118/21 зазначає, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Отже, судовий збір за звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Таким чином, за позовними вимогами немайнового характеру (про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договорів та скасування записів про державну реєстрацію права власності)заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір
у розмірі 15 368,00 грн.
Оскільки із поданої касаційної скарги не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимоги майнового характеру (про повернення земельної ділянки), неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, проте з огляду на категорію справи судовий збір за подачу касаційної скарги повинен бути не менше ставки, визначеної Законом України «Про судовий збір», яка становить 3 842,00 грн, а тому заявник, при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, ринкова вартість земельної ділянки, її грошова оцінка, експертний висновок, тощо), надавши оригінал квитанції про оплату.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/ Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаного недоліку.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2025 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 01 травня
2025 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун