31 березня 2025 року
м. Київ
справа № 569/3036/24
провадження № 61-3690ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 жовтня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 30 січня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 про захист ділової репутації та зобов'язання спростувати інформацію,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 про захист ділової репутації та зобов'язання спростувати інформацію.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 жовтня
2024 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду
від 30 січня 2025 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У лютому 2025 року ОСОБА_1 шляхом формування документу у системі «Електронний суд», звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2025 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області
від 17 жовтня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду
від 30 січня 2025 рокузалишено без руху із наданням строку для усунення її недоліків. Заявнику запропоновано уточнити касаційну скаргу із посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України; сплатити судовий збір за оскарження судових рішень.
У лютому 2025 року ОСОБА_1 шляхом формування документа у системі «Електронний суд», звернувся до Верховного Суду із заявою про усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2025 року продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 14 лютого 2025 року із наданням строку для усунення її недоліків, а саме сплати судового збору, так як пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» на ці правовідносини не поширюється.
У наданий судом строк ОСОБА_1 шляхом формування документа у системі «Електронний суд», звернувся до Верховного Суду із заявою на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04 березня 2025 року, а саме надав докази часткової сплати судового збору, а також просив стягнути судовий збір з відповідачів у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2025 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 жовтня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 30 січня 2025 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
21 березня 2025 року ОСОБА_1 вдруге подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рівненського міського суду Рівненської області
від 17 жовтня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду
від 30 січня 2025 року.
Проте, повторно подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 жовтня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 30 січня 2025 року не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження та підлягає поверненню з наступних підстав.
За змістом статей 185, 393 ЦПК України повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Натомість, обставини, які стали підставою для повернення касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2025 року існувати не перестали, оскільки ОСОБА_1 не врахувавши викладені у вказаній ухвалі роз'яснення, повторно подав касаційну скаргу без надання доказів сплати судового збору.
Об'єктивних перешкод для виконання роз'яснень викладених в ухвалі Верховного Суду від 18 березня 2025 року ОСОБА_1 не навів та Верховний Суд їх не встановив.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Оскільки заявником при зверненні вдруге до Верховного Суду із касаційною скаргою на ті самі судові рішення не було усунуто обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2025 року (провадження № 61-1586ск25), вдруге подана та оформлена в аналогічний спосіб касаційна скарга у цій справі також підлягає поверненню особі, яка її подала.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Керуючись статтями 43, 44, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 жовтня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 30 січня 2025 року визнати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун