31 березня 2025 року
м. Київ
справа № 757/12652/23
провадження № 61-3461 ск 25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Простибоженком Олегом Сергійовичем, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільної сумісної власності подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та витребування майна з чужого незаконного володіння,
1. У березні 2025 року до Верховного Суду, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана його представником - адвокатом Простибоженком О. С., на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року, в якій заявники просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
2. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
3. Відповідно до приписів статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
4. Частиною першою статті 14 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
5. Разом із цим реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (частина восьма статті 14 ЦПК України).
6. Також, частинами п'ятою та шостою статті 43 ЦПК України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
7. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина восьма статті 43 ЦПК України).
8. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг"та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 14 ЦПК України).
9. Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими процесуальними документами, сформованими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
10. Також підпунктом 15.16 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
11. Так, у газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку та вказано, про зміну порядку вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» ЦПК України. Зазначені дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення) та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
12. Пунктом 2 Положення визначено, що це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
13. Пунктом 16 Положення встановлено, що процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
14. Пунктами 26 та 27 Положення визначено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
15. Так, Простибоженко О. С. ,як представник ОСОБА_1 , надіслав до Верховного Суду документ, сформований із застосуванням вбудованого текстового редактора підсистеми «Електронний суд», із назвою «Касаційна скарга» зі змісту якого вбачається, що він не є касаційною скаргою та не містить належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, а є лише супровідним листом, в якому заявник вказав про надсилання до Верховного Суду касаційної скарги на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року у справі № 757/12652/23.
16. Проте сама касаційна скарга не була сформована за допомогою підсистеми «Електронний суд», а додана до супровідного листа як додаток, який не містить підпису, в порушення пункту 26 Положення та Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС.
17. Пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено; пунктом 4 цієї ж частини встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
18. Таким чином Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга подана в інтересах ОСОБА_1 підлягає поверненню.
19. Аналогічні висновки містяться і в ухвалах Верховного Суду від 11 листопада 2024 року у справі № 201/3322/24, від 22 жовтня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 16 жовтня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 09 жовтня 2024 року № 380/29104/23, від 27 вересня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 12 липня 2024 року у справах №№ 160/17336/23 420/10945/22, 360/1086/23, 420/1691/24, 520/24528/23, від 27 червня 2024 року у справі № 4823/1488/20 та багатьох інших.
20. За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.
21. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України,
1. Повернути заявнику касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Простибоженком Олегом Сергійовичем, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільної сумісної власності подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та витребування майна з чужого незаконного володіння.
2. Копію ухвали направити особі яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Пророк