31 березня 2025 року
м. Київ
справа № 219/14256/18
провадження № 61-3587ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гуревич Родіон Геннадійович, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Спортивно-оздоровчого комплексу «Доломітчик» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
Спортивно-оздоровчого комплексу «Доломітчик» (далі - СОК «Доломітчик»),
в якому просила:
визнати її звільнення з посади головного бухгалтера СОК «Доломітчик»
з 12 листопада 2018 року у зв'язку із скороченням штату на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України незаконним;
поновити на раніше займаній посаді з 13 листопада 2018 року;
стягнути з СОК «Доломітчик» середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 869,11 грн за кожний робочий день, починаючи з 13 листопада 2018 року до дня ухвалення судового рішення.
Артемівський міськрайонний суд Донецької області рішенням від 11 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав неправомірним та скасував наказ СОК «Доломітчик» від 08 листопада 2018 року № 44-к про звільнення головного бухгалтера ОСОБА_1 у зв'язку із скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Поновив ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера СОК «Доломітчик»
з 13 листопада 2018 року.
Стягнув з СОК «Доломітчик» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 листопада 2018 року до 11 лютого 2020 року, що становить 808 356,80 грн, з утриманням з цих сум податків та інших обов'язкових платежів.
Допустив негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2021 року, СОК «Доломітчик» оскаржив його в апеляційному порядку.
Донецький апеляційний суд постановою від 09 червня 2021 року апеляційну скаргу СОК «Доломітчик» залишив без задоволення. Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2021 року залишив без змін.
Не погодившись з рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2021 року та постановою Донецького апеляційного суду від 09 червня 2021 року, СОК «Доломітчик» оскаржив їх в касаційному порядку.
Верховний Суд постановою від 24 листопада 2021 року касаційну скаргу
СОК «Доломітчик» задовольнив частково.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 09 червня 2021 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження № 61-11744св21).
Дружківський міський суд Донецької області рішенням від 19 березня
2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 19 березня 2024 року, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Верховний Суд розпорядженням від 22 липня 2022 року № 40 «Про зміну територіальної підсудності справ в умовах воєнного стану» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінив територіальну підсудність судових справ Донецького апеляційного суду. Територіальну підсудність судових справ цього суду визначив Дніпровському апеляційному суду.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 12 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 19 березня 2024 року залишив без змін.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гуревич Р. Г., міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку
з неможливістю його оплати.
Як зазначено вище, ОСОБА_1 пред'явила вимоги про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року
у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) зазначила, що «спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв'язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред'явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, з урахуванням предмета спору у справі № 219/14256/18 (захист трудових прав) та вимог касаційної скарги, ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі зазначеної вище норми Закону України «Про судовий збір», підстав для вирішення питання про додаткове відстрочення сплати судового збору Верховний Суд не має.
Щодо форми і змісту касаційної скарги
Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гуревич Р. Г., містить лише посилання на постанову Дніпровського апеляційного суду
від 12 березня 2025 року.
Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується; клопотання особи, яка подає скаргу.
З огляду на зміст судових рішень, Дніпровський апеляційний суд постановою
від 12 березня 2025 року залишив без змін рішення Дружківського міського суду Донецької області від 19 березня 2024 року, а тому необхідно вказати, чи погоджується заявниця з рішенням суду першої інстанції, та викласти свої вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції, передбачених
статтею 409 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявниці строку для усунення недоліків шляхом уточнення прохальної частини касаційної скарги.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гуревич Родіон Геннадійович, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська