Ухвала
31 березня 2025 року
м. Київ
справа № 357/1765/21
провадження № 61-3125ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 нежитлову будівлю літ. «А-3» - магазин непродовольчих товарів, що розташований на АДРЕСА_1 ; поділити спільне майно подружжя, шляхом визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 та 1/2 частину нежитлової будівлі літ. «А-3» - магазин непродовольчих товарів, що розташований на АДРЕСА_1 ; поділити побутову техніку в натурі, визнавши право власності за ОСОБА_1 на електричну духову шафу «PYRAMIDA», мікрохвильову піч «SAMSUNG», плиту газову «ELECTROLUX», холодильник «LG», праску з парогенератором «PHILIPS».
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 14 серпня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 2/3 частини нежитлової будівлі літ. «А-3» - магазин непродовольчих товарів, що розташований на АДРЕСА_1 . Здійснив поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: квартири АДРЕСА_3 частини нежитлової будівлі літ. «А-3» - магазин непродовольчих товарів, що розташований на АДРЕСА_1 . Визнав за ОСОБА_1 право власності на: 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 ; 1/3 частину нежитлової будівлі літ. «А-3» - магазин непродовольчих товарів, що розташований на АДРЕСА_1 . Залишив за ОСОБА_2 право власності на: 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 ; 2/3 частини нежитлової будівлі літ. «А-3» - магазин непродовольчих товарів, що розташований на АДРЕСА_1 . Поділив спільне сумісне майно подружжя (побутову техніку), визнавши за ОСОБА_1 право власності на електричну духову шафу «PYRAMIDA», мікрохвильову піч «SAMSUNG», плиту газову «ELECTROLUX», холодильник «LG», праску з парогенератором «PHILIPS». Залишив у власності ОСОБА_2 телевізор «SAMSUNG», кондиціонер «ELECTROLUX», витяжку кухонну «PYRAMIDA», пральну машину «LG», соковижималку «PHILIPS». В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Київський апеляційний суд постановою від 11 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2024 року в частині визнання об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 2/3 частини нежитлової будівлі літ. «А-3» - магазину непродовольчих товарів, що розташований на АДРЕСА_1 та його поділу - скасував та в цій частині ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення суду залишив без змін.
09 березня 2025 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині відмови в задоволенні позову про визнання об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 2/3 частини нежитлової будівлі літ. «А-3» - магазину непродовольчих товарів, що розташований на АДРЕСА_1 та його поділу і в цій частині рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Позов подано у 2021 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 270,00 грн, підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позовів у цій справі).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Як видно з рішення суду першої інстанції, згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи та оціночно-будівельної експертизи від 08 квітня 2024 року № 26199/21-42 ринкова вартість нежитлової будівлі літ. «А-3» - магазину непродовольчих товарів, що розташований на АДРЕСА_1 , загальною площею 399,9 кв. м з урахуванням проведеної реконструкції станом на дату оцінки становить 7 681 831,00 грн.
Тобто, вартість 2/3 частини спінорного нерухомого майна складає 5 121 220,66 грн. Отже, судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку становить 22 700,00 грн (5 121 220,66 грн х 1 %, але не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (11 350,00 грн) х 200 %).
Згідно з наданої квитанції від 03 березня 2025 року № 0.0.4225420914.1 ОСОБА_1 сплатила судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 6 906,48 грн.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 15 793,52 грн (22 700,00 грн - 6 906,48 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 15 793,52 грн має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев