31 березня 2025 року
м. Київ
справа № 163/2400/24
провадження № 61-2622ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Войціховський Антон Віталійович, на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 12 грудня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської сільської ради Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно
за набувальною давністю,
24 лютого 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Войціховський А. В., засобами поштового зв'язку, звернувся до Верховного Суду
із касаційною скаргою на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 12 грудня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду
від 06 лютого 2025 року у цій справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання
про відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
На виконання вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Войціховський А. В., до касаційної скарги додав документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі
4 927,70 грн.
Разом з тим, на день подання касаційної скарги неможливо встановити точний розмір судового збору за подання касаційної скарги.
Пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову
у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - визначається вартістю майна.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі
№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначила, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір за подання позовної заяви
про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18)). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
У цій справі вимога про визнання права власності на нерухоме майно
за набувальною давністю має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці, проте касаційна скарга та судові рішення судів попередніх інстанцій
не містять відомостей про ціну позову (вартість майна на АДРЕСА_1 ).
Отже, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Войціховський А. В., слід надати докази (наприклад, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел щодо ринкової вартості майна тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви.
Таким чином, виходячи із наведених норм права, якщо заявник відповідно
до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки касаційної скарги, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Войціховський Антон Віталійович, на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 12 грудня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк