31 березня 2025 року
м. Київ
справа № 638/9040/23
провадження № 61-3500ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу Харківської міської ради, яка подана та підписана представницею Замніус Майєю Віталіївною, на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 01 жовтня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Харківська міська територіальна громада в особі Харківської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 , заінтересована особа - Харківська міська територіальна громада в особі Харківської міської ради, звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Дзержинський районний суд міста Харкова рішенням від 01 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 задовольнив частково.
Встановив факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 04 вересня
2013 року до моменту смерті ОСОБА_2 .
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Харківська міська рада оскаржила його в апеляційному порядку.
Харківський апеляційний суд постановою від 11 лютого 2025 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишив без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 01 жовтня 2024 року залишив без змін.
17 березня 2025 року засобами поштового зв'язку Харківська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 01 жовтня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року, яка підписана представницею Замніус М. В.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом
до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
У частині першій статті 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини четвертої статті 58 ЦПК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва органу державної влади, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками органу державної влади. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такого органу державної влади без додаткового уповноваження.
У пунктах 18, 25 ухвали від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) Велика Палата Верховного Суду вказала, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію),
у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
До касаційної скарги додано витяг з ЄДР, в якому зазначено, зокрема представницю Замніус М. В.; рішення Харківської міської ради від 09 грудня 2020 року № 7/20 «Про затвердження положень виконавчих органів, положення про юридичний департамент Харківської міської ради».
Разом з тим, аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що вони не містять визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України документів (зокрема статуту, положення, трудового договору (контракту), посадової інструкції тощо), які можуть підтвердити повноваження
Замніус М. В. діяти від імені Харківської міської ради у порядку самопредставництва, а тому касаційна скарга вважається такою, що підписана неповноважною особою.
Таким чином, на підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва Замніус М. В. має надати суду належним чином засвідчені докази того, що вона обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір); докази, що дозволяють встановити обсяг повноважень (статут, положення, трудовий договір (контракт), посадову інструкцію), які би засвідчували можливість підписантки діяти від імені Харківської міської ради за правилами самопредставництва останньої.
Після підтвердження повноважень Замніус М. В. брати участь у справі від імені Харківської міської ради касаційний суд перевірятиме відповідність касаційної скарги вимогам законодавства у іншій частині.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -
Касаційну скаргу Харківської міської ради, яка подана та підписана представницею Замніус Майєю Віталіївною, на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 01 жовтня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська