19 березня 2025 року
м. Київ
справа № 753/8125/17
провадження № 61-11917св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця»,
розглянув заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» про роз'яснення постанови Верховного Суду від 08 січня 2025 року у справі за позовомОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, винагороду за підсумками роботи, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2023 року та касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2023 року,
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - ПАТ «Українська залізниця»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця»), про стягнення компенсації за невикористану відпустку, винагороду за підсумками роботи, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнено з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 73 990,00 грн, 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, судовий збір у розмірі 50,00 грн та 15 798,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнено з АТ «Українська залізниця» на користь держави витрати зі сплати судового збору в розмірі 789,90 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 липня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та АТ «Українська залізниця» задоволено частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнено з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 203 879,25 грн без відрахування сум податків і зборів та моральну шкоду у сумі 25 000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнено з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 46 523,85 грн.
Верховний Суд постановою від 08 січня 2025 року касаційну скаргу АТ «Українська залізниця» залишив без задоволення.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2023 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення, стягнення компенсації за щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці за період з 17 липня 2017 року до 23 лютого 2018 року та відшкодування моральної шкоди залишив без змін.
Постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2023 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки працівнику, яка має двох дітей віком до 15 років, стягнення середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору до досягнення дитиною шести років скасував, справу в цій частині передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У лютому 2025 року АТ «Українська залізниця» подало до Верховного Суду заяву про роз'яснення постанови Верховного Суду від 08 січня 2025 року.
Заяву обґрунтовано тим, що у мотивувальній частині постанови від 08 січня 2025 року Верховний Суд зазначив, що розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне судове рішення, проте зі змісту резолютивної частини постанови Верховного Суду від 08 січня 2025 року неможливо зробити однозначний висновок про результати перегляду постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2023 року в частині стягнення з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 46 523,86 грн, зокрема незрозуміло, чи постанову суду апеляційної інстанції в зазначеній частині скасовано та направлено на новий розгляд чи залишено без змін.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу.
Отже, роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) зазначено: «Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Верховний Суд постановою від 08 січня 2025 року касаційну скаргу АТ «Українська залізниця» залишив без задоволення, а касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2023 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення, стягнення компенсації за щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці за період з 17 липня 2017 року до 23 лютого 2018 року та відшкодування моральної шкоди залишив без змін, а в іншій частині позовних вимог передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Крім того, Верховний Суд ухвалою від 19 березня 2025 року з власної ініціативи виправив описку у постанові Верховного Суду від 08 січня 2025 року та виклав 4 абзац резолютивної частини постанови у такій редакції: «Постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2023 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки працівнику, яка має двох дітей віком до 15 років, стягнення середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору до досягнення дитиною шести років та в частині стягнення витрат на правничу допомогу скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції».
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення постанови Верховного Суду від 08 січня 2025 року.
Висновки за результатами розгляду питання про виправлення описок
Враховуючи вказане, підстав для задоволення заяви АТ «Українська залізниця» про роз'яснення постанови Верховного Суду від 08 січня 2025 року немає.
Керуючись статтями 260, 271, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» про роз'яснення постанови Верховного Суду від 08 січня 2025 року відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий СуддіІ. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко Є. В. Петров В. В. Сердюк