Справа №479/1099/24
Провадження №2/479/66/25
(заочне)
24 березня 2025 року смтКриве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої - судді Репушевської О.В.;
за участі: секретаря судового засідання Рябощук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смтКриве Озеро, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №479/1099/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Надійна" до ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди,
позивач Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Надійна",
відповідачі: ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Надійна" в особі представника звернулося до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, заподіяних в результаті ДТП, що сталася 19 серпня 2023 року за участі ОСОБА_2 , який вчинив ДТП, порушивши п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України. Постановою Татарбунарського районного суду Одеської області 29 вересня 2023 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. ОСОБА_2 керував забезпеченим транспортним засобом, згідно полісу ОСЦПВВНТЗ, виданого ПРАТ "СК "ЄВРОІНС Україна". Застрахований позивачем напівпричіп отримав механічні пошкодження внаслідок порушення ОСОБА_2 ПДР України. 21 серпня 2023 року до позивача звернувся Страхувальник з заявою про виплату страхового відшкодування. Позивач, виконуючи свої зобов'язання перед Страхувальником, виплатив страхове відшкодування у розмірі 256 037,24 грн. В подальшому позивач звернувся до ПРАТ "СК "ЄВРОІНС Україна" та ним було відшкодовано Страховику шкоду, в межах страхового ліміту за Полісом, у розмірі 140 895,63 грн.. Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою становить 115 141,61 грн. Позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 матеріальні збитки та сплачений судовий збір в сумі 3028 грн..
Позивач у судове засідання не з'явився, за його заявою просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачі ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили, відзив не надали, тому суд у відповідності до ст.280 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 25 квітня 2023 року між ПрАТ "СК "Надійна" та ТОВ "Епіцентр К" укладено Договір добровільного страхування транспорту Поліс ТЗ №23050/14. Предметом Договору страхування є страхування транспортного засобу SCHMITZ SCS 24/L 13.62 Е В, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.10).
Згідно постанови Татарбунарського районного суду Одеської області від 29 вересня 2023 року вбачається, що 19 серпня 2023 близько 15.40 год. на 144 км+60м а/д Одеса-Рені (М-15) водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки "Volvo" з реєстраційним номером НОМЕР_2 з напівпричепом (цистерною) з реєстраційним номером НОМЕР_3 , в порушення вимог п.п.12.1, 13.1 ПДР України, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки "Mersedes-Benz" з реєстраційним номером НОМЕР_4 з напівпричепом Schmitz з реєстраційним номером НОМЕР_5 , який зупинився попереду для надання закінченню повороту автомобілю, що рухався попереду. Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальним збитками, чим допустив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП(а.с.13-14).
Застрахований Позивачем транспортний засіб напівпричеп Schmitz з реєстраційним номером НОМЕР_5 , власником якого є ТОВ "Епіцентр", отримав механічні пошкодження внаслідок порушення відповідачем ПДР, що підтверджується постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 29 вересня 2023 року.
21 серпня 2023 року до позивача звернувся Страхувальник ТОВ "Епіцентр К" з заявою про виплату страхового відшкодування (р/н 146/23)(а.с.8).
23 серпня 2023 року представником позивача ОСОБА_3 було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, в результаті чого були складено відповідний протокол(а.с.15-20).
Позивач, виконуючи свої зобов'язання перед Страхувальником, відповідно до умов Договору добровільного страхування транспорту Поліс №23050/14 від 25 квітня 2023 року, на підставі страхового акту №1502 від 22 вересня 2023 року, виплатив страхове відшкодування, згідно платіжної інструкції №251 від 25 вересня 2023 року, у розмірі 256037,24 грн., шляхом перерахування вказаної суми коштів на рахунок вигодонабувача(а.с.27).
Відповідач ОСОБА_2 керував забезпеченим транспортним засобом згідно Полісу ОСЦПВВНТЗ №АР6705562, виданого ПРАТ "СК "ЄВРОІНС Україна".
09 січня 2024 року позивачем було направлено Претензію за вих. №7 до ПРАТ "СК "ЄВРОІНС Україна" щодо досудового врегулювання спору та відшкодування завданої матеріальної шкоди(а.с.30-32).
Згідно даних платіжної інструкції №7474 від 10 квітня 2024 року ПРАТ "СК "ЄВРОІНС Україна" сплатило ПРАТ "СК "НАДІЙНА" страхове відшкодування згідно Акту №114673/1/2024 від 10 квітня 2024 року в сумі 140895,63 грн., за вирахування франшизи та зносу(а.с.33).
09 січня 2024 року позивачем було направлено Претензію за вих. №94 до ФОП ОСОБА_1 щодо досудового врегулювання спору та відшкодування завданої матеріальної шкоди, згідно якої зазначено, що за положеннями п.37.5 Закону України "Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", особа, відповідальність якої застрахована, зобов?язана компенсувати суму франшизи в повному обсязі. Згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов?язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка становить 115 141,61 грн.. На момент здійснення ДТП, винуватець в ДТП ОСОБА_2 працював водієм в ФОП ОСОБА_1 .. Згідно ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов?язків.(а.с.34-38).
Однак, відповідач ФОП ОСОБА_1 пропозицію проігнорував, відповіді не надав, відшкодування не сплатив.
Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст.ст.76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка їх завдала.
Згідно ст.27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Положеннями ч.1 ст.1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України).
При цьому, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, (п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки").
Згідно положень ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різниця фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі ст.1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Так, стороною позивача доведено факт вчинення ОСОБА_4 дорожньо-транспортної пригоди 19 серпня 2023 року за участю застрахованого транспортного засобу напівпричепу Schmitz з реєстраційним номером НОМЕР_5 , в результаті якої застрахованому були завдані пошкодження та матеріальні збитки.
Оскільки вартість майнового збитку, завданого застрахованому пошкодженням транспортного засобу внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із ОСОБА_2 як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.
Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №754/1114/15-ц (провадження №61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі №587/1080/16-ц (провадження №61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі №370/2787/18 (провадження №61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі №753/4696/16-ц (провадження №61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі №755/5374/18 (провадження №61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі №756/2632/17 (провадження №61-12032св19).
Такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 15 жовтня 2020 року у цивільній справі №755/7666/19, провадження №61-10010св20.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, саме ОСОБА_2 як особа винна у вчиненні ДТП, зобов'язаний сплатити ПАТ "СК "НАДІЙНА" таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Підстав для солідарного стягнення збитків, завданих ДТП з ФОП ОСОБА_1 суд підстав не вбачає, так як позивачем не надано до суду доказів щодо перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 ..
З урахуванням вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з огляду на задоволення судом заявленого позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн..
Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 82, 141, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Надійна" до ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Надійна" (код ЄРДПОУ 34350924), матеріальну шкоду в сумі 115 141 (сто п'ятнадцять тисяч сто сорок одну) грн. 61 коп. та судовий збір в сумі 3028 грн..
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 24 березня 2025 року.
Суддя :