СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/794/25
ун. № 760/13555/24
16 січня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Сенько М.Ф., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 про припинення дій по втручанню у сферу особистого життя, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 , через представників ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом про припинення дій по втручанню у сферу особистого життя, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
У зв'язку з тим, що відповідачами є судді Солом'янського районного суду міста Києва, розпорядженням в.о. голови Солом'янського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 , на підставі ч. 6 ст. 31 ЦПК України, направлено до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05.08.2024 року заяву ОСОБА_1 передано до Святошинського районного суду м. Києва, для розгляду за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2024 року заяву передано мені для розгляду.
Ознайомившись із заявою, приходжу до висновку про її неприйнятність, через зловживання позивачем процесуальними правами.
Так, заява має відповідати вимогам щодо форми та змісту визначеними в ст.ст. 175, 177, 318 ЦПК України. Якщо заява не відповідає таким вимогам, то застосовуються приписи статті 185 ЦПК України.
Статтею 2 ЦПК України, разом з іншим, встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, що наведений в цій же нормі закону, не є вичерпним.
ОСОБА_1 та його представники, з огляду на заяву, позиціонують себе, відповідачів, та усіх громадян України, як «громадяни Української РСР перейменованої референдумом 01.12.1991 року в Україну», вони вказують, що в Україні не існує судів, суддів, стверджують, що судочинство в Солом'янському районному суді м. Києва здійснюється «звичайними громадянами Української РСР перейменованої референдумом 01.12.1991 року в Україну», а відповідно вони не мають чинити судочинство, позивач не визнає рішення слідчих суддів Солом'янського районного суду м. Києва, що ухвалені в кримінальному провадженні відносно нього (справа №760/25787/23), посилаючись на те, що такого провадження не існує.
Разом з тим, і позивач і його представники, з огляду на довіреність, мають паспорт громадянина України, а відповідно є громадянами України, сам позов подано до суду в якому працюють відповідачі, в обґрунтування позову вони посилаються на Конституцію України, та закони прийняті Верховною Радою України.
Така поведінка позивача та його представників, на моє переконання, є виявом очевидної неповаги до держави, громадян України та судочинства, що є недопустимим.
Крім того, наведене обгрунтування вказує на те, що заява є явно надуманою.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Велика палата Верховного суду поклала цю правову позицію ЄСПЛ в основу постанови у справі 13 березня 2019 року № 199/6713/14-ц, якою у зв'язку із зловживанням заявника процесуальними правами залишила його скаргу в порядку виконання судового рішення без розгляду.
За наведених обставин та вимог закону, подання ОСОБА_1 дійсної заяви визнаю зловживанням процесуальними правами, а тому, вважаю за необхідне заяву, разом з доданими до неї матеріалами, повернути заявнику, відповідно і на підставі ч.3 ст. 44 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 44, 259, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 про припинення дій по втручанню у сферу особистого життя, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, разом з доданими матеріалами, повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що після усунення умов, що були підставою для повернення заяви, він має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Сенько М.Ф.