СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 758/1042/25
пр. № 2/759/3389/25
31 березня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
22 січня 2025 року до Подільського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
29 січня 2025 року Подільський районний суд міста Києва постановив ухвалу про передачу зазначеної справи до Святошинського районного суду міста Києва за підсудністю.
Справа надійшла до Святошинського районного суду міста Києва 06 березня 2025 року.
Позов обґрунтований тим, що:
- з 16 липня 2010 року позивачка і відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі;
- у цьому шлюбі у них народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- на сьогодні шлюбні відносини між подружжям припинені, шлюб має формальний характер з огляду на різні погляди на сімейне життя.
13 березня 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання на 31 березня 2025 року.
У судове засідання позивачка не з'явилася. 31 березня 2025 року, до початку розгляду справи по суті, подала заяву, в якій просила справу розглядати без її участі, позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився. 31 березня 2025 року, до початку розгляду справи по суті, подав заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, позов визнав, проти його задоволення не заперечив.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, суд установив таке.
16 липня 2010 року позивачка і відповідач зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві 16.07.2010, актовий запис № 448 (а.с. 3).
Позивачка і відповідач є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві 23.09.2014, актовий запис № 2930 (а.с. 4).
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також на достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. При цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно зі ст. 5 Протоколу 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 22.11.1984, що ратифікований Україною згідно із Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Отже, принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Згідно із ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У справі, що розглядається:
- позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, оскільки шлюбні відносини з відповідачем припинені, шлюб має формальний характер;
- відповідач позовну вимогу визнав, проти розірвання шлюбу не заперечив.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу дійсно суперечить інтересам сторін та інтересам їхньої дитини.
Отже, позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачка при поданні позову сплатила судовий збір у сумі 1 211,20 гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки АТ «КРЕДОБАНК» № ПН348 від 21.01.2025 (а.с. 9).
Доказів понесення інших судових витрат сторони у справі не надали.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки сторони не заявляли вимоги щодо відшкодування судових витрат, суд не вирішує питання їх розподілу.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві 16.07.2010, актовий запис № 448, розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Святошинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).
Повне рішення суду складене 31 березня 2025 року.
Суддя Ю.В. Кравченко