СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/4962/25
пр. № 3/759/2329/25
31 березня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С., розглянувши матеріали, що надійшли зі Святошинського УП ГУНП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 04.03.2025 року серії ВАД №628557, ОСОБА_1 , 04.03.2025 року о 19:00 год., за адресою АДРЕСА_1 , вчинив дії психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: вдарив декілька разів кулаком по голові, дав ляпаса по обличчю, чим завдав потерпілій психологічних та фізичних страждань, у зв'язку з чим його дії кваліфіковані за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень проти протоколу про адміністративне правопорушення суду не надав, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутністю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підставі матеріалів, що є у справі.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши їх відповідність ст.ст. 278, 280 КУпАП, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №628557 від 04.03.2025 року, письмовими поясненнями потерпілої особи ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; рапортом інспектора СПД Святошинського УП ГУНП в м. Києві Матлаш.О., довідкою ІПС «АРМОР».
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п. 43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винуватості ОСОБА_1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно статті 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
За змістом статті 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосування з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинених нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Частиною 2 ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, суд дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу, в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, 283, 284, 285, 287-289 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді накладення штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десятиденного строку з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя: Ключник А.С.