СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3325/25
ун. № 759/4605/25
31 березня 2025 року м. Київ
суддя Святошинського районного суду міста Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025 року визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О. та справу передано судді.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.03.2025 року позов залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків десять днів з дня отримання ухвали.
24.03.2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява на виконання ухвали суду.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлені позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відповіді НОМЕР_1 від 28.03.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже позивачем вказано відповідачем неповнолітню особу.
У відповідності з вимогами ч.1 ст.47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена. (ч.2 ст.59 ЦПК України).
Неповнолітня особа ОСОБА_2 , зазначена позивачем в суб'єктному складі позовної заяви не може бути відповідачем по даній справі, оскільки вона не має цивільної процесуальної дієздатності та не може самостійно здійснювати цивільні процесуальні права, а також виконувати свої обов'язки в суді.
Оскільки діючим законодавством не передбачена можливість дитини особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, для вирішення заявлених позивачем вимог щодо неповнолітньої особи необхідно було зазначити в суб'єктному складі законного представника, який діє в інтересах неповнолітнього відповідача.
Крім того, 03.03.2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
В обгрунтування клопотання посилається на те, що він має низький дохід, є малозабезпеченою особа, перебуває у складних життєвих обставинах, предмет характер судового процесу спору впливатиме на його долю, оскілкьи без оформлення спадщини він залишиться без єдиного житла.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Предметом спору у цій справі є встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем для подальшого спадкування майна.
До клопотання позивачем додано: відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерело/суми нарахування доходу, довідку №307/35-10-12 про отримання (неотримання) допомоги, індивідуальні відомості по застрахованк особу.
Водночас, до клопотання не додано відомостей одержання доходів від майна, наявність самого майна (рухомого, нерухомого), що зумовлює обов'язок власника у його утримані, відкриття банківських рахунків (депозитних), тощо.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім цього, передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.
За наведених обставин не вбачаю підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, тому відмовляє у задоволенні клопотання.
За подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» справляється судовий збір в розмірі, встановленому цим законом, який включається до складу судових витрат.
Статтею 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір»,судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у розмірі 1 211,20 грн.
Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір, за вимогу немайнового характеру у розмірі 1 211,20 грн.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вищевикладені обставини, суддя вважає необхідним продовжити процесуальний строк для усунення недоліків, а саме визначити позивачу строк для усунення недоліків п'ять дінв з моменту отримання цієї ухвали.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 127, 185 ЦПК України, суд, -
Продовжити процесуальний строк ОСОБА_1 для усунення недоліків за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем строком на п'ять днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Твердохліб