СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 4-с/759/55/25
ун. № 759/13806/22
31 березня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С., розглянувши скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Полупанова О.О. на дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Д.С.; стягувач: ОСОБА_2 , -
27 березня 2025 року скаржник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Полупанова О.О. звернувся до Святошинського районного суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Д.С.; стягувач: ОСОБА_2 .
Скарга обґрунтована тим, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26.01.2023 р. у справі №759/13806/22 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду - 14.10.2022 р. і до повноліття дітей.
До 01.10.2022 р. включно ОСОБА_1 перераховував аліменти зі свого банківського рахунку, відкритого в ПАТ КБ «ПриватБанк», на банківський рахунок ОСОБА_2 , також відкриту в ПАТ КБ «ПриватБанк» (виписка з банківського рахунку ОСОБА_1 .
З 07.12.2022 р. і до 04.02.2024 р. (включно) ОСОБА_1 перераховував аліменти зі свого банківського рахунку, відкритого в ПАТ КБ «ПриватБанк», на банківську картку старшого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був відкритий в АТ «Ощадбанк».
В такий спосіб ОСОБА_1 сплатив аліменти в сумі 116 000,00 гривень: згідно квитанцій від 01.10.2022 р.на суму 30000,00 грн., від 07.12.2022 р. на суму 15000,00 грн., від 05.02.2023 р. на суму 5000,00 грн., від 22.03.2023 р. на суму 5000,00 грн., від 02.05.2023 р. на суму 5000,00 грн., від 30.06.2023 р. на суму 3000,00 грн., від 29.07.2023 р. на суму 2000,00 грн., від 12.08.2023 р.на суму 2000,00 грн., від 04.09.2023 р. на суму 10000,00 грн., від 13.10.2023 р. на суму 9000,00 грн., від 27.12.2023 р. на суму 20000,00 грн., від 04.02.2024 р. на суму 10000,00 грн., а всього на суму 116 000,00 гривень.
Після винесення рішення суду і до червня 2023 р. стягувач ОСОБА_2 не зверталась до державної виконавчої служби з заявою про примусове стягнення аліментів, так як отримувала гроші з банківської картки сина.
ІНФОРМАЦІЯ_3 син ОСОБА_5 досяг повноліття.
Напередодні цієї події - 20.06.2023р. ОСОБА_2 подала до державної виконавчої служби заяву про примусове виконання рішення суду.
На думку боржника ймовірно, це могло бути обумовлено тим, що після досягнення повноліття картка Юніора сина ОСОБА_3 мала перестати бути доступною для перегляду та операцій ОСОБА_2 , що могло унеможливити доступ до аліментів.
Постановою державного виконавця Подільського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кривошея Д. від 12.07.2023 р. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1.
24.05.2024 р. ОСОБА_1 подав до виконавчої служби копії квитанцій про сплату аліментів на картку дружини та сина без призначення платежів «аліменти».
17.06.2024 р. ОСОБА_1 подав до виконавчої служби заяву про проведення перерахунку заборгованості з урахуванням вказаних квитанцій.
24.07.2024 р. державний виконавець Кривошея Д. здійснив розрахунок заборгованості, однак при розрахунку заборгованості не врахував надані боржником квитанції.
30.09.2024 р. адвокатом як представником боржника подана заява до державної виконавчої служби про перерахунок заборгованості з аналогічних підстав, однак відповідь не отримана.
25.11.2024 р. адвокатом як представником боржника була подана скарга до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, однак відповідь не надійшла.
14.03.2025 р. в АСВП з'явилася скан-копія запиту державного виконавця від 17.12.2024 р. стягувану ОСОБА_2 щодо надання пояснень з приводу отриманих нею аліментів згідно квитанцій, які надав ОСОБА_1 .
Подальший рух у виконавчому провадженні відсутній.
З огляду на зазначене скаржник просить суд:
1. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Подільського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кривошея Д.С. в частині неприйняття до уваги при розрахунку заборгованості по аліментам квитанцій, наданих боржником ОСОБА_1 , про перерахування грошових коштів ОСОБА_1 на банківський рахунок стягувача ОСОБА_2 , відкритого в ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно квитанції від 01.10.2022 р.на суму 30000,00 грн. та на банківський рахунок сина ОСОБА_3 , відкритого в АТ «Ощадбанк», згідно квитанцій від 07.12.2022 р. на суму 15000,00 грн., від 05.02.2023 р. на суму 5000,00 грн., від 22.03.2023 р. на суму 5000,00 грн., від 02.05.2023 р. на суму 5000,00 грн., від 30.06.2023 р. на суму 3000,00 грн., від 29.07.2023 р. на суму 2000,00 грн., від 12.08.2023 р.на суму 2000,00 грн., від 04.09.2023 р. на суму 10000,00 грн., від 13.10.2023 р. на суму 9000,00 грн., від 27.12.2023 р. на суму 20000,00 грн., від 04.02.2024 р. на суму 10000,00грн.
2. Зобов'язати державного виконавця Подільського ВДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кривошея Д.С. або іншого державного виконавця, який буде здійснювати виконавчі дії у виконавчому провадженні, здійснити перерахунок заборгованості по аліментам з урахуванням квитанцій про перерахування грошових коштів ОСОБА_1 на банківський рахунок ОСОБА_2 , відкритого в ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно квитанції від 01.10.2022 р.на суму 30000,00грн. та на банківський рахунок сина ОСОБА_3 , відкритого в АТ «Ощадбанк», згідно квитанцій від 07.12.2022 р. на суму 15000,00 грн., від 05.02.2023 р. на суму 5000,00 грн., від 22.03.2023 р. на суму 5000,00 грн., від 02.05.2023 р. на суму 5000,00 грн., від 30.06.2023 р. на суму 3000,00 грн., від 29.07.2023 р. на суму 2000,00 грн., від 12.08.2023 р.па суму 2000,00 грн., від 04.09.2023 р. на суму 10000,00 грн., від 13.10.2023 р. на суму 9000,00 грн., від 27.12.2023 р. на суму 20000,00 грн., від 04.02.2024 р. на суму 10000,00грн.
Розгляд скарги проводити без участі боржника ОСОБА_1 та представника боржника ОСОБА_7 .
Дослідивши матеріали скарги, та додані до неї документи, суддя встановив наступні обставини.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.
Приписами ч. 1 ст. 449 ЦПК визначено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
В свою чергу ч. 2 ст. 449 ЦПК України зазначено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Як вбачається з матеріалів скарги та не заперечується скаржником, Постановою державного виконавця Подільського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кривошея Д. від 12.07.2023 р. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1.
24.05.2024 р. ОСОБА_1 подав до виконавчої служби копії квитанцій про сплату аліментів на картку дружини та сина без призначення платежів «аліменти».
17.06.2024 р. ОСОБА_1 подав до виконавчої служби заяву про проведення перерахунку заборгованості з урахуванням вказаних квитанцій.
24.07.2024 р. державний виконавець Кривошея Д. здійснив розрахунок заборгованості, однак при розрахунку заборгованості не врахував надані боржником квитанції.
Разом з тим, судом встановлено, що скарга на дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Д.С подана скаржником до суду 27 березня 2025 року.
Наведене дає підстави вважати, що скаржником пропущено строк, встановлений положеннями ст. 449 ЦПК України.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №6, скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
Цивільне судочинство, відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
При цьому поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод право на справедливий суд передбачає і доступ до правосуддя і, зокрема гарантується тим, що суд має бути не заформалізованим, що знайшло своє відображення у рішеннях ЄСПЛ "Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі" (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26 липня 2005 року, заява N 39199/98, п. 62), "Воловік проти України" від 6 грудня 2007 року, заява N 15123/03.
У Рішенні в справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява N 23436/03 ЄСПЛ зазначено: "Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія А N 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37). 23. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року).
Враховуючи вище викладене, суддя приходить до переконання, що оскільки скаржником пропущено десятиденний строк для звернення із скаргою у відповідності до п. а) ч. 1 ст. 449 ЦПК України, відсутність заяви про поновлення пропущеного процесуального строку встановленого законом, причини для поновлення процесуального строку суд не встановив, а відтак, приходжу до висновку про те, що скаргу необхідно залишити без розгляду та повернути її заявнику.
Керуючись статтями 127, 260, 449 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суддя,
Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Полупанова О.О. на дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Д.С.; стягувач: ОСОБА_2 - залишити без розгляду.
Повернути заявникові скаргу із поданими до неї матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що він вправі повторно звернутися до суду в загальному порядку з аналогічними вимогами після усунення підстав, з яких скарга була залишена без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалу виготовлено 31.03.2025 р.
Суддя Ключник А.С.