Справа № 758/4864/24
28 березня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.
за участю:
секретаря судового засідання Білоус А.О.,
представників сторін Хазова Ю.С. , ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та заяву представника позивача за зустрічним позовом про збільшення позовних вимог,-
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
17.06.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, яку ухвалою суду від 08.08.2024 було залишено без руху.
Ухвалою суду від 18.09.2024 у прийнятті зустрічної позовної заяви було відмовлено та повернуто таку заяву ОСОБА_3 .
Постановою Київського апеляційного суду від 05.02.2025 вказану ухвалу суду скасовано та справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 підтримав зустрічний позов, просив об'єднати його в одне провадження із первісним позовом. Крім того, подав до суду заяву про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом, у якій зазначив, що після пред'явлення зустрічного позову стороною відповідача (стороною позивача за зустрічним позовом) було з'ясовано, що за час шлюбу сторін, за спільні кошти та в інтересах сім'ї, окрім того майна, про яке вже було зазначено у зустрічній позовній заяві, сторонами також було набуто у власність автомобіль марки «LAND ROVER», модель «DISCOVERY 4394», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , а також причіп до автомобіля «САНТЕЙ» 2500-03, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 . Із урахуванням наведеного, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 просить визнати вказаний автомобіль та причеп спільним сумісним майном сторін та здійснити його поділ між сторонами при вирішенні її зустрічного позову до ОСОБА_4 .
Представник позивача за первісним позовом Хазов Ю.С. щодо прийняття зустрічного позову не заперечив з огляду на наявність вказаної вище постанови Київського апеляційного суду від 05.02.2025. Щодо прийняття заяви про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом заперечив, вважаючи таку заяву передчасною.
Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Як встановлено судом, вимоги за зустрічним позовом є взаємопов'язаними з вимогами за первісним позовом, оскільки предметом спору за обома позовами є поділ майна подружжя.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №209/3085/20, найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункт 82)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (пункт 63)).
Із урахуванням наведеного, приймаючи до уваги те, що вимоги за первісним та зустрічним позовами взаємопов'язані, оскільки предметом обох позовів є поділ спільного майна подружжя, суд вважає, що їх спільний їх розгляд є доцільним, у зв'язку з чим наявні підстави для прийняття зустрічного позову та об'єднання його в одне провадження з первісним позовом.
Вирішуючи заяву представника ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом, суд керується наступним.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 зазначено, що зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Верховний суд у своїй постанові підкреслив, шо позивач здійснив заміну одних позовних вимог іншими та доповнив позовні вимоги новими вимогами, тобто змінив предмет позову, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції. При цьому висновок місцевого господарського суду про те, що заява позивача не є заявою про зміну предмета позову, а є фактично іншим позовом, є помилковим, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції.
Відповідно до змісту зустрічної позовної заяви, ОСОБА_3 просить суд здійснити поділ між сторонами майна, набутого ними під час шлюбу, яким є 15 (п'ятнадцять) об'єктів нерухомого майна та 2 (два) транспортних засоби.
У поданій до суду представником ОСОБА_3 заяві про збільшення позовних вимог заявлено вимоги про поділ між сторонами, крім уже зазначених у зустрічній позовній заяві, ще одного автомобіля та причепа до автомобіля.
Таким чином, у заяві про збільшення позовних вимог позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 фактично доповнено позовні вимоги ще двома вимогами, шляхом збільшення кількості об'єктів спірного майна, що не суперечить наведеним вище вимогам ЦПК України та висновкам Верховного Суду.
Аналізуючи наведене, приймаючи до уваги зміст заяви про збільшення позовних вимог, поданої представником позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 до суду 28.03.2025, суд дійшов висновку про правомірність такої заяви та наявність підстав для прийняття її до розгляду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 49, 175, 177, 189, 193, 194, 197, 200, 258-261, 353 ЦПК України, суд,-
Прийняти зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та об'єднати його в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
Прийняти заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог, подану ним до суду 28.03.2025, та здійснювати подальший розгляд справи із урахуванням такої заяви.
Встановити відповідачу за зустрічним позовом ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 , із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в порядку, визначеному ст. 178 ЦПК України.
Встановити позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_3 п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на зустрічну позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному ст. 179 ЦПК України.
Встановити відповідачу за зустрічним позовом ОСОБА_4 п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву для подання заперечення в порядку, визначеному ст. 180 ЦПК України.
Копію ухвали разом із копіями зустрічної позовної заяви з додатками та заяви про збільшення позовних вимог направити представнику ОСОБА_4 - адвокату Хазову Ю.С.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяО. О. Ковбасюк