Справа № 758/12230/24
28 березня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
в складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Білоус А.О.,
позивача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, -
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою суду від 18.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою встановлено строки для подання відповідачем відзиву на позовну заяву та заперечень, а позивачем - відповіді на відзив.
28.02.2025 до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_3. про продовження строків для подання заяв по суті справи.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала подану заяву та просить її задовольнити, вказуючи на те, що позовну заяву із додатками відповідач не отримував, оскільки він є громадянином Китайської Народної Республіки та фактично проживає у Китайській Народній Республіці, за адресою: АДРЕСА_1 . Копія позовної заяви із додатками була отримана представником відповідача ОСОБА_3. безпосередньо у приміщенні суду лише 21.12.2025, що позбавило її можливості подати відзив у встановлений судом строк. При цьому представник також звертає увагу на те, що дана справа є справою з іноземним елементом, відповідач не володіє українською мовою, у зв'язку з чим існує необхідність перекладу документів на китайську чи англійську мову, що, у свою чергу, ускладнює вчинення усіх необхідних процесуальних дій з боку сторони відповідача у встановлені строки. Із зазначених підстав представник просить задовольнити її клопотання та продовжити відповідачу строк для подання відзиву на позов до 11.04.2025 включно та для подання заперечень на відповідь на відзив - на 10 днів.
Представник позивача щодо поновлення процесуального строку заперечила з підстав, наведених у її письмових запереченнях щодо такого клопотання.
Позивач підтримала позицію свого представника.
Заслухавши клопотання представника відповідача та думку щодо нього інших учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову . Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 179 ЦПК України позивач має право подати до суду відповідь на відзив (у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені ч.ч. 3 - 5 ст. 178 цього Кодексу. Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом).
Згідно зі ст. 180 ЦПК України відповідач має право подати заперечення на відповідь на відзив (у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення підписується відповідачем або його представником. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою-п'ятою статті 178 цього Кодексу. Заперечення подається в строк, встановлений судом).
Як встановлено судом із матеріалів справи, копія ухвали про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою з додатками була направлена відповідачу ОСОБА_6 на адресу його зареєстрованого місця проживання в Україні, а саме: АДРЕСА_2 .
Однак вказані документи повернулися до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується письмовою довідкою АТ «Укрпошта» від 17.01.2025.
Із пояснень представника відповідача судом встановлено, що відповідач ОСОБА_7 є громадянином Китайської Народної Республіки та фактично на даний час проживає у Китайській Народній Республіці, за адресою:
АДРЕСА_3 обставину не заперечила позивач, яка також значиться зареєстрованою та фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Матеріалами справи також підтверджується, що копія позовної заяви із додатками була отримана представником відповідача ОСОБА_3 безпосередньо у приміщенні суду 21.02.2025, під час її ознайомлення із матеріалами справи.
Ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі від 18.10.2024 сторонам було встановлено наступні процесуальні строки:
- відповідачу: 15- денний строк дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання відзиву на позовну заяву; 5- денний строк з дня отримання відповіді на відзив - для подання заперечення;
- позивачу - 5-денний строк з дня отримання відзиву - для подання відповіді на відзив.
Таким чином, ураховуючи те, що ухвала про відкриття провадження у справі отримана представником відповідача 21.02.2025, встановлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву закінчився 08.03.2025.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Статтю 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).
У справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.
Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28.10.1998 у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ураховуючи наведені вище норми процесуального закону та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що з метою забезпечення принципу змагальності сторін та рівності усіх учасників справи перед судом, наявні підстави для поновлення представнику відповідача строку для подання відзиву на позов та продовження інших відповідних процесуальних строків.
При цьому суд також враховує особливість даної справи, яка є справою за участю іноземного елемента, оскільки відповідач ОСОБА_7 є громадянином Китайської Народної Республіки, де фактично проживає на даний час.
З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими доводи представника відповідача про те, що в даному випадку існує необхідність перекладу документів, які стосується розгляду даної справи, на китайську чи англійську мову, що, у свою чергу, ускладнює вчинення усіх необхідних процесуальних дій з боку сторони відповідача у строки, встановлені законом чи судом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 13, 126, 127, 178-180, 258-261, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву представника відповідача про поновлення процесуальних строків задовольнити частково.
Продовжити відповідачу ОСОБА_8 строк для подання відзиву на позовну заяву у даній справі до 11.04.2025 включно.
Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив у порядку, передбаченому статтею 179 ЦПК України.
Встановити відповідачу 10-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень у порядку, передбаченому статтею 180 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 28.03.2025.
СуддяО. О. Ковбасюк