Справа № 758/1895/25
28 березня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
в складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Білоус А.О.,
представника відповідача Ковдій М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторії Михайлівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані», до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визначення та виділ частки майна боржника у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності,-
У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
У судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті представник відповідача Ковдій М.С. підтримала клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, подане нею до суду 14.03.2025.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Разом із цим, 28.03.2025 позивачем - приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. подано до суду письмові заперечення на вказане клопотання представника відповідача.
За таких обставин, із урахуванням думки представника відповідача та наявних в матеріалах справи відомостей щодо належного повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце судового розгляду, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності тих учасників справи, які не з'явилися до суду.
Заслухавши клопотання представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до поданого клопотання представник відповідача просить долучити до матеріалів справи в якості доказів:
- копію договору про поділ майна, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, укладеного 13.07.2022 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;
- копію свідоцтва про шлюб, укладеного 23.12.2011 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;
- копію рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05.09.2022 по справі №761/13433/22;
- копію свідоцтва про шлюб, укладеного 26.10.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи подане клопотання, представник вказує на те, що зазначені вище докази підтверджують ту обставину, що майно, яке є предметом спору у даній справі, є особистою приватною власністю третьої особи у даній справі ОСОБА_2 , оскільки воно було набуте нею до шлюбу з відповідачем ОСОБА_1 . Отже, таке майно не підлягає поділу як спільна сумісна власність з ОСОБА_1 та виділ належної ОСОБА_1 частки у вказаному майні є неможливим та таким, що порушує права та законні інтереси ОСОБА_2 як власника.
У поданому клопотанні представник відповідача також просить поновити їй строк для долучення вказаних доказів, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 не отримував копію позовної заяви з додатками, а її копія разом з ухвалою суду про відкриття провадження у справі була отримана представником відповідача безпосередньо у приміщенні суду лише 04.03.2025, під час ознайомлення із матеріалами справи.
Пунктом 2 та пунктом 6 ч. 1 ст. 43 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам та користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Згідно з ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
У відповідності до ч. 4 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Виходячи з положень ч. 8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Статтю 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnited Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
У справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.
Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28.10.1998 у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ураховуючи наведені вище норми процесуального закону, практику Європейського суду з прав людини, доводи представника відповідача, викладені у клопотанні про поновлення строку та долучення доказів до матеріалів справи, а також приймаючи до уваги письмові заперечення позивача, суд дійшов висновку про можливість поновлення представнику відповідача - адвокату Ковдій М.С. процесуального строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи в якості доказів: копії договору про поділ майна, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, укладеного 13.07.2022 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; копії свідоцтва про шлюб, укладеного 23.12.2011 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; копії рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05.09.2022 по справі №761/13433/22; копії свідоцтва про шлюб, укладеного 26.10.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
При цьому судом враховується, що відзив відповідачем не подавався, а докази, щодо яких подане клопотання, мають важливе значення для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Також суд зауважує, що на даній стадії не здійснюється оцінка доказів. Оцінку належності, допустимості, достовірності долучених доказів судом буде здійснено під час ухвалення судового рішення по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 43, 83, 126, 127, 258-261, 353 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника відповідача Ковдій Марини Сергіївни про приєднання доказів до матеріалів справи задовольнити.
Поновити представнику відповідача Ковдій Марині Сергіївні процесуальний строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи в якості доказів:
- копію договору про поділ майна, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, укладеного 13.07.2022 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;
- копію свідоцтва про шлюб, укладеного 23.12.2011 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;
- копію рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05.09.2022 по справі №761/13433/22;
- копію свідоцтва про шлюб, укладеного 26.10.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Розгляд справи відкласти на 06.05.2025 о 15 год. 30 хв.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 28.03.2025.
СуддяО. О. Ковбасюк