Справа № 758/3783/20
17 березня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Білоус А.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 , її представника ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 , про розподіл в натурі житлового будинку та земельної ділянки, припинення спільної часткової власності,-
У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа, розгляд якої здійснюється за правилами загального позовного провадження.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача просить прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову, викладену в редакції уточненої позовної заяви від 26.11.2024.
Представник відповідача щодо прийняття заяви заперечила, вказуючи на те, що такою заявою позивач фактично змінює предмет позову.
Відповідач підтримала позицію свого представника.
Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 зазначено, що зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1)заміна одних позовних вимог іншими;
2)доповнення позовних вимог новими;
3)вилучення деяких із позовних вимог;
4)пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Верховний суд у своїй постанові підкреслив, шо позивач здійснив заміну одних позовних вимог іншими та доповнив позовні вимоги новими вимогами, тобто змінив предмет позову, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції. При цьому висновок місцевого господарського суду про те, що заява позивача не є заявою про зміну предмета позову, а є фактично іншим позовом, є помилковим, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції.
Як вбачається із заяви про зміну предмета позову, викладеної в редакції уточненої позовної заяви від 26.11.2024, підписаної представником позивача Римаренко І.В., у ній позивачем змінено позовні вимоги, із урахуванням висновку експерта №СЕ-1227-1-11349.23 від 23.07.2024, складеного за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, а саме заявлено вимоги про розподіл та виділення в натурі частини житлового будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою.
При цьому підстави позову позивачем не змінено.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність такої заяви позивача та наявність підстав для прийняття її до розгляду.
Керуючись ст.ст.13, 49, 189,197, 258-261 ЦПК України, суд, -
Прийняти до розгляду заяву позивача ОСОБА_4 про зміну предмета позову, викладену в редакції уточненої позовної заяви від 26.11.2024, підписаної представником позивача ОСОБА_1 .
Здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням такої заяви, тобто за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 , про розподіл та виділення в натурі частини житлового будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою.
Встановити відповідачу ОСОБА_2 строк для подання відзиву та доказів, що підтверджують заперечення проти позовних вимог ОСОБА_4 , викладених в уточненій позовній заяві від 26.11.2024, тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Встановити третій особі ОСОБА_5 строк для подання письмових пояснень щодо позовних вимог ОСОБА_4 , викладених в уточненій позовній заяві від 26.11.2024, тривалістю сім днів з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяО. О. Ковбасюк