Справа № 166/1846/24
Провадження № 2/159/556/25
28 березня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суду Волинської області в складі
головуючого судді - Смалюха, Р.Я.,
за участю
секретаря судового засідання - Клевецької О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Ковельського міськрайонного суду Волинської області позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивачка або ОСОБА_1 ) звернулася у суд з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач або ОСОБА_2 ) про розірвання шлюбу зареєстрованого 20.08.1999 Міським відділом реєстрації актів громадянського стану міста Ковель.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає що перебуває у шлюбі з відповідачем з 1999 року в якому у них народилася дочка ОСОБА_3 у 2000 році. Зазначає що шлюб з відповідачем не склався, сторони перестали вести спільне господарство, припинились сімейно-шлюбні відносини. Вважає, що шлюб став формальним, а примирення не можливим. Подальше перебування в шлюбі вважає порушенням своїх прав та інтересів, а тому просить його розірвати.
Суддя Ратнівського районного суду Волинської області ухвалою від 19.12.2024 передав цивільну справу за підсудністю до Ковельського міськрайонного суду Волинської області.
Після надходження справи від Ратнівського районного суду, суддя Ковельського міськрайонного суду ухвалою відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Про розгляд справи судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позивач та відповідач повідомлені у спосіб передбачений Цивільним процесуальним кодексом України (далі -ЦПК України).
Позивач та відповідач не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін. Відповідач правом на подання відзиву не скористався, із заявою про примирення не звертався.
У зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
20.08.1999 Міським відділом реєстрації актів громадянського стану міста Ковель зареєстровано шлюб між позивачкою ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ) та відповідачем ОСОБА_2 , що підтверджується оригіналом свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 20.08.1999.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки та відповідача народилася дочка ОСОБА_3 , що видно з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18.05.2000.
З відповіді №971956 від 18.12.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру видно, що місце проживання позивача зареєстроване: АДРЕСА_1 .
З відповіді №971912 від 18.12.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру видно, що відповідача знято з реєстрації 28.02.2018, адреса: АДРЕСА_2 .
Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері сімейних правовідносин щодо розірвання шлюбу.
Відповідно до вимог ст. 110 Сімейного кодексу України (далі- СК України), позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
У ч. 1 ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
З викладених у позовній заяві обґрунтувань вбачається, що вже тривалий сторони не ведуть спільного господарства, відсутній спільний сімейний бюджет, припинились сімейно-шлюбні відносини, а тому примирення та збереження шлюбу є неможливим.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд встановив, що відсутність у позивачки бажання продовжувати шлюбні відносини, почуття взаємоповаги та любові, а також те, що позивачка вже тривалий час не веде з відповідачем спільного господарства та сімейного бюджету, припинила з ним сімейно-шлюбні відносини свідчить про неможливість примирення та збереження шлюбу.
Відповідно до положень ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відтак, за відсутності згоди позивачки перебувати у шлюбі з відповідачем, який відповідно до ст. 21 СК України є сімейним союзом чоловіка та жінки, що полягає в "постійній спільності усього їхнього життя", не відповідає та суперечить інтересам позивачки, яка такої спільності не відчуває та не проявляє.
Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 належить задовольнити і розірвати шлюб укладений між ними 20.08.1999.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача належить стягнути на користь позивачки сплачений нею судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 21, 24, 110, 112, 115 СК України ст.ст. 4, 128, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Розірвати шлюб укладений 20 серпня 1999 року між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Міським відділом реєстрації актів громадянського стану міста Ковель, про що 20.08.1999 складено відповідний актовий запис № 271.
Після набрання рішенням законної сили надіслати його органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Копію цього рішення суду надіслати сторонам у справі.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач - ОСОБА_2 , (АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Повне судове рішення складено 28.03.2025.
Головуючий:Р. Я. СМАЛЮХ