Справа № 156/105/25
Провадження № 3/156/179/25
28 березня 2025 року сел.Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Комзюк Н.Н., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності №1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №758875 від 16.01.2025 вбачається, що ОСОБА_1 14.01.2025 о 12 годині, перебуваючи у приміщенні КНП «Іваничівська ЦРЛ» за адресою: селище Іваничі, вул. Грушевського, 45, порушила громадський порядок та спокій громадян, а саме, образливо чіплялась до працівників медичного закладу, у тому числі до ОСОБА_2 , та розкидала дитячі речі, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушення не визнала. Пояснила, що жодних хуліганських дій вона не вчиняла, при відвідуванні дітей, які знаходились у КНП «Іваничівська ЦРЛ», вона виявила неналежні умови їх утримання, зокрема діти були одягнені не у свої речі, це її обурило. Вона попросила працівників лікарні, щоб вони одягали дітей у їхні речі та годувати їх їжею, яку вона принесла. Через ці зауваження працівники лікарні почали погрожувати викликом поліції, а також говорили, що вона не може відвідувати дітей, хоча такої заборони не існує. Також працівники лікарні висловлювали недоречні поради щодо того, як потрібно виховувати дітей, чим годувати, що звичайно її обурило. Спілкування хоча і було на підвищених тонах, однак жодних хуліганський дій вона не вчиняла, речі не розкидала, а лише зняла їх з дітей.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Сорокопуд М.О. просив закрити провадження у справі за відсутності у діях його підзахисної складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Долучив до матеріалів справи диск з відеозаписом з місця події та також копію рішення Литовезької сільської ради від 10.01.2025 про негайне відібрання малолітніх дітей з прийомної сім'ї, які просив дослідити. Зазначав, що на відеозаписі з місця події відсутні ознаки вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій, а рішення про негайне відібрання малолітніх дітей не містить заборони на відвідування дітей батьками - вихователями, зокрема ОСОБА_1 . Додав, що виклик на лінію «102» про вчинення правопорушення зафіксований 14.01.2025 о 12 год. 11 хв., однак, як вбачається з відеозапису сім'я ОСОБА_1 , прийшла до лікарні не раніше 12 год. 27 хв. 14.01.2025, що свідчить про безпідставність виклику поліцейських та висунутих проти неї звинувачень.
Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її згідно з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, наявність яких доводиться шляхом надання належних та допустимих доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Суд, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокою суспільного життя, нормальних умов для праці та відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
До інших проявів дрібного хуліганства необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я через телефон; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП матеріали містять:
- протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ №758875 від 16.01.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
- рапорт за фактом повідомлення на лінію «102» про вчинене правопорушення;
- заяву та письмові пояснення ОСОБА_2 , а також пояснення ОСОБА_3 у яких вони просять притягнути до відповідальності ОСОБА_1 за те що остання розкидала дитячі речі по палаті лікарні, не звертала уваги на дітей, образливо чіплялась до персоналу лікарні. Також ОСОБА_2 пояснила, що 13.01.2025 ОСОБА_1 вчинила аналогічні дії;
- письмові пояснення ОСОБА_4 , відповідно до яких 14.01.2025, близько 12:00, він разом з дружиною ОСОБА_1 та сином прийшли до дитячого відділення КНП «Іваничівська ЦРЛ» щоб відвідати дітей, яких у них вилучили соціальні служби. Його дружина попросила персонал лікарні одягти дітей у одяг, який вони привезли, однак це їх обурило. ОСОБА_4 нікого не ображала, речі не розкидала;
- письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких 14.01.2025, близько 12:00, вона разом із чоловіком та сином приїхали до дитячого відділення КНП «Іваничівська ЦРЛ» щоб відвідати дітей, привезли їм їжу та речі. Вона попросила одягати дітей у речі, які вони привезли, однак медичний персонал почав заявляти, що вона не може відвідувати дітей. Під час спілкування з персоналом вона нікого не ображала, речі не розкидала.
Під час судового засідання, за клопотанням сторони захисту, було допитано у якості свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що дружина жодних хуліганських дій не вчиняла, а лише попросила персонал лікарні одягти дітей у одяг, який вони привезли. Працівники лікарні з незрозумілих причин почали погрожувати викликом поліції та вказувати, що вони не мають права відвідувати дітей.
Таким чином, пояснення особи, яка притягається до відповідальності та свідка ОСОБА_4 , входять у протиріччя з поясненнями потерпілої та свідка ОСОБА_3 щодо обставин події, яка відбулась 14.01.2025 о 12 годині у приміщенні КНП «Іваничівська ЦРЛ» за участі ОСОБА_1 .
Разом з цим, із дослідженого під час судового розгляду відеозапису на диску, що був наданий стороною захисту, вбачається об'єктивна відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй правопорушення.
Так, з відеозапису вбачається як до палати лікарні, де знаходились троє малолітніх дітей, зайшла ОСОБА_1 , а за нею її чоловік ОСОБА_4 та їх син. ОСОБА_1 відразу впізнали троє малолітніх дітей, та почали кликати її «мама». Одна дитина пішла на руки до ОСОБА_1 . У палаті також знаходилась працівник лікарні, якій ОСОБА_1 повідомила, що принесла одежу для кожного з дітей. Також попросила забрати інший одяг, який вона назвала «секонхендом» та не одягати його більше на дітей. Окрім цього, ОСОБА_1 запитала працівника чому одяг дітей лежить в купі з іншим одягом, який вони не давали, а також чому дітям не дають печиво та яблука, які вони принесли раніше. Працівник лікарні повідомила, що до них приходили працівники соціальної служби, які принесли все необхідне, одягала дітей у речі які були, оскільки їй невідомо де чиї речі. У відповідь ОСОБА_1 повідомила працівнику, що все необхідне вони принесуть самі, та щоб дітям давали ту їжу, яку принесли вони, а не соціальна служба. Також ОСОБА_1 повідомила, що все, що принесла служба необхідно повернути або викинути у смітник. У подальшому до палати прийшла працівник лікарні, якій ОСОБА_1 почала висловлювати обурення чому її діти одягнуті не в свої речі, зокрема чому хлопчик одягнений у дівчачі речі. Працівник лікарні повідомила ОСОБА_1 не має законних підстав відвідувати дітей без дозволу опікунської ради та поліції, а також попросила залишити відділення лікарні. ОСОБА_1 повідомила, що скоро вони підуть та весь цей час перебирала дитячі речі, переодягала дітей.
При цьому, на відео відсутні факти умисного безпричинного розкидання ОСОБА_1 речей по палаті, яка лише посортувала речі для кожної дитини, а чужі речі відложила на ліжко. У даному випадку, факт кидання деяких речей на ліжко, не свідчить про їх умисне безпричинне розкидання по палаті з метою порушення громадського порядку.
У подальшому між ОСОБА_1 та працівниками лікарні відбувався словесна перепалка щодо того, як виховувати дітей, чим їх годувати, як себе поводити, яка об'єктивно не мала характеру образливих чіплянь чи образ, а також умислу порушення громадського порядку.
Також слід зауважити, що матеріали справи не місять жодних відомостей щодо заборони сім'ї ОСОБА_5 відвідувати своїх прийомних дітей, зокрема рішення Литовезької сільської ради від 10.01.2025 про негайне відібрання малолітніх дітей з прийомної сім'ї такої заборони не містить.
У постанові пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006 зазначено, що при розгляді справ адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з'ясовувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
Верховний Суд України у постанові N 5-17кс12 від 04.10.2012 надав висновок, згідно з яким хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об'єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні.
У даному випадку саме досліджений відеозапис з місця події відображає характер події та дії кожного з його учасників, зміст якого, на переконання суду, свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 обов'язкових ознак об'єктивної та суб'єктивної сторін адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Зокрема її дії об'єктивно не були спрямовані на порушення громадського порядку, не супроводжувались образливими чіпляннями до працівників медичного закладу та розкиданням дитячих речей.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч.2 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вказані обставини та беручи до уваги, що у судовому засіданні не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторону правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП України, що інкриміновано ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне дану адміністративну справу закрити у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 173, 247, 248, 249, 252, 280, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП України щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Постанова суду у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Повний текст постанови виготовлено 31.03.2025.
Суддя Н.Н. Комзюк