Номер провадження: 22-ц/813/1692/25
Справа № 947/40696/23
Головуючий у першій інстанції Васильків О. В.
Доповідач Погорєлова С. О.
20.03.2025 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Сєвєрової Є.С., Таварткіладзе О.М.
за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси в особі державного виконавця Семенішиної Ю.М. про визнання дій державного виконавця протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, на рішення Київського районного суду м. Одеси, ухваленого під головуванням судді Васильків О.В. 28 травня 2024 року у м. Одеса, -
встановила:
У вересні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив:
1. Визнати протиправною бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси щодо нездійснення заходів примусового виконання у виконавчому провадженні НОМЕР_2 зокрема таких, як періодична перевірка наявного майна та коштів боржника, незвернення до органу поліції щодо результатів розшуку авто та боржника протягом півроку, не звернення до органу РАЦС в межах компетенції.
2. Зобов'язати Київський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси в особі державного виконавця, який уповноважений здійснювати примусове виконання рішення суду у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 про виконання виконавчого листа у справі №947/15605/21, виданого 21.11.2022 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення 2500 доларів США зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :
- здійснювати періодичну перевірку (двічі на місяць) наявного майна та коштів боржника;
- звернутись до органу поліції з запитом про результати розшуку транспортного засобу SUZUKI, д.н. НОМЕР_1 , та боржника ОСОБА_2 ;
- звернутись до органу РАЦС в межах компетенції щодо з'ясування громадянського стану ОСОБА_2 про укладення шлюбу;
- прийняти постанову про арешт нерухомого та рухомого майна, грошових коштів боржника;
- прийняти постанову про заборону керування транспортними засобами та перетин кордону.
3. Встановити судовий контроль за виконання судового рішення в один місяць.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28.05.2024 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси щодо нездійснення заходів примусового виконання у виконавчому провадженні НОМЕР_2 таких, як періодична перевірка наявного майна та коштів боржника, не звернення до органу поліції щодо результатів розшуку авто та боржника протягом півроку, не звернення до органу РАЦС в межах компетенції.
Зобов'язано Київський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси в особі державного виконавця, який уповноважений здійснювати примусове виконання рішення суду у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 про виконання виконавчого листа у справі №947/15605/21, виданого 21.11.2022 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення 2500 доларів США зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :
- здійснювати періодичну перевірку (двічі на місяць) наявного майна та коштів боржника;
- звернутись до органу поліції з запитом про результати розшуку транспортного засобу SUZUKI, д.н. НОМЕР_1 , та боржника ОСОБА_2 ;
- звернутись до органу РАЦС в межах компетенції щодо з'ясування громадянського стану ОСОБА_2 про укладення шлюбу;
- прийняти постанову про арешт нерухомого та рухомого майна, грошових коштів боржника;
- прийняти постанову про заборону керування транспортними засобами та перетин кордону.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просить рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував, що якщо особа не згодна із рішеннями, дією або бездіяльністю державного виконавця, то остання може звернутися до суду зі скаргою, яка має розглядатися у порядку, передбаченому розділом VІІ ЦПК України. Таким чином, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 є, по суті, скаргою сторони виконавчого провадження, то суд першої інстанції повинен був закрити провадження на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Сторони про розгляд справи на 20.03.2025 року були сповіщені належним чином, у судове засідання з'явилися ОСОБА_1 та його представник.
Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про розгляд справи було сповіщено належним чином шляхом направлення судових повісток на офіційну електронну адресу
Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського районного суду м. Одеси у справі № 947/15605/21 від 12.11.2021 року стягнуто на користь ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_2 2500 доларів США.
Вказане рішення суду було залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 20.10.2022 року.
02.01.2023 року Постановою державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_3 про виконання виконавчого листа у справі № 947/15605/21, виданого 21.11.2022 Київським районним судом м. Одеси про стягнення 2500 доларів США зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Таким чином, позивач ОСОБА_1 є стягувачем та стороною у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження (ч. 2 ст. 19 ЦПК України).
Захист прав в порядку цивільного судочинства здійснюється у позовному провадженні, а також у інших, спеціальних (окремих) провадженнях, зокрема в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (розділ VII ЦПК України).
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).
Таким чином, положеннями розділу VII ЦПК України передбачено територіальну та інстанційну юрисдикцію судів для розгляду скарг на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 просив визнати протиправною бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси щодо нездійснення заходів примусового виконання у виконавчому провадженні НОМЕР_2, та зобов'язати Київський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси в особі державного виконавця, який уповноважений здійснювати примусове виконання рішення суду у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 про виконання виконавчого листа у справі №947/15605/21, вчиняти виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що протягом виконання судового рішення державним виконавцем було здійснено ряд виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду. Проте, після постановлення судом ухвали про оголошення боржника у розшук, державним виконавцем протягом півроку жодних дій не було вчинено.
Разом із тим колегія суддів доходить висновку, що вказані вимоги по суті є скаргою ОСОБА_1 як сторони виконавчого провадження, тобто стягувача, на бездіяльність державного виконавця, а не вимогою про захист порушеного цивільного права, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач по справі є стягувачем у виконавчому провадженні, він не може пред'являти позов про скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження стягувачем рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Вказане кореспондується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 06.09.2023 року у справі № 740/6998/21.
Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (п. 1 ч. 1 ст. 186, п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 757/43355/16-ц).
Таким чином, розглядаючи справу і вирішуючи спір по суті, судом першої інстанції було залишено поза увагою, що якщо особа не згодна із рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця, остання може звернутися до суду із скаргою до суду, яка має розглядатись в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, а відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, не підлягають розгляду в порядку позовного провадження, .
З урахуванням викладених обставин, колегія суддів доходить до висновку, що оскаржуване рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 травня 2024 року необхідно скасувати, а провадження у справі - закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 255, 374, 377, 381 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 травня 2024 року - скасувати.
Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси в особі державного виконавця Семенішиної Ю.М. про визнання дій державного виконавця протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 28 березня 2025 року.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді Є.С. Сєвєрова
О.М. Таварткіладзе