Справа №461/1080/25
Провадження №3/461/542/25
28 березня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р. за участю прокурора Бедрій Г., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації та місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Франківським РВ в м. Львові ГУ ДМС України у Львівській області 15.12.2015,
за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП України, -
ОСОБА_1 , будучи звільненою з посади провідного спеціаліста сектору підприємництва та регуляторної політики відділу ділових індустрій управління економіки департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, являючись суб'єктом відповідальності, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-6 КУпАП, за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог абз.2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік (після звільнення), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до наказу директора департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №176к від 22.12.2022, ОСОБА_1 звільнено з посади провідного спеціаліста сектору підприємництва та регуляторної політики відділу ділових індустрій управління економіки департаменту економічного розвитку Львівської міської ради з 30.12.2022.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"- "ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Відповідно до пункту 27 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язана була подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік (після звільнення) до 00:00 год. 01.02.2024.
Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік (після звільнення), лише 22.05.2024 о 12:32 год., тобто несвоєчасно.
Таким чином, опрацюванням відомостей з Єдиного державного Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення вимог абз.2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, а саме 22.05.2024 о 12:32 год., подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік (після звільнення), чим вчинила адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Окрім цього, ОСОБА_1 , будучи звільненою з посади провідного спеціаліста сектору підприємництва та регуляторної політики відділу ділових індустрій управління економіки департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, являючись суб'єктом відповідальності, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-6 КУпАП, за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог абз.1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративне порушення.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до наказу директора департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №176к від 22.12.2022 ОСОБА_1 звільнено з посади провідного спеціаліста сектору підприємництва та регуляторної політики відділу ділових індустрій управління економіки департаменту економічного розвитку Львівської міської ради з 30.12.2022.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті З цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до пункту 27 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язана була подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, до 00:00 год. 01.02.2024.
Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, лише 23.12.2024 о 15:26 год., тобто несвоєчасно.
Таким чином, опрацюванням відомостей з Єдиного державного Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення вимог абз.1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, а саме 23.12.2024 о 15:26 год., подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинила адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснила суду, що вона працювала на посаді провідного спеціаліста в Управлінні економіки Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради з 28.04.2022 по 30.12.2022. Звільнилася за власним бажанням у зв'язку з масовими ракетними атаками на території України. 02.01.2023 перетнула кордон України з Польщею, а 07.01.2023 була офіційно зареєстрована у м. Прага (Чехія). На той момент строки подання декларацій були змінені уповноваженими органами України через воєнний стан: спочатку їх перенесли на 31.03.2023, а згодом - на 31.01.2024. 12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон про відновлення декларування, згідно якого державні службовці мали здійснити декларування за 2021-2022 роки до 31 січня 2024 року. Проте, проживаючи в Чехії, ОСОБА_1 фізично не мала можливості отримати доступ до необхідних документів для заповнення та подання декларації, оскільки вони залишилися в Україні. У травні 2024 року ОСОБА_1 отримала офіційне повідомлення від НАЗК про необхідність подати декларацію у десятиденний строк. Для цього ОСОБА_1 приїхала в Україну та подала декларацію 22.05.2024. Під час заповнення щорічної декларації виникло питання щодо необхідності подання також аналогічної декларації у зв'язку зі звільненням. Тобто, відповідно до вимог законодавства, ОСОБА_1 мала б подати таку ж декларацію, однак отримала рекомендацію юриста, що у цьому немає потреби, оскільки обидві декларації містять однакові дані та заповнюються станом на кінець року. 23.12.2024 року о 15:01 на особистий номер ОСОБА_1 зателефонували з поліції та повідомили, що нею не було подано декларацію при звільненні, вказавши на необхідність її подання у найкоротший термін. Він також зазначив, що йому відомо про її повернення з-за кордону 15.12.2024, та вказав заповнити декларацію якомога швидше. Виконуючи цю вказівку, ОСОБА_1 подала декларацію 23.12.2024 о 15:26. Відтак, вважає, що в її діях відсутній умисел та наявні поважні причини несвоєчасного подання декларації, що підтверджує відсутність складу правопорушення та підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності. Звертає увагу на те, що її дії не мали на меті приховування будь-яких даних щодо доходів або майнового стану, що підтверджується поданими деклараціями при звільненні (23.12.2024) та щорічною декларацією (22.05.2024), які є ідентичними.
Також ОСОБА_1 просить врахувати форс-мажорні обставини, які полягали у пошкодженні помешкання, в якому вона проживала з батьками по АДРЕСА_2 , який був пошкоджений під час ракетної атаки, внаслідок якої були знищені всі документи права власності, що також було причиною несвоєчасної подачі декларації.
Прокурор Бедрій Г. підтримала протоколи про адміністративне правопорушення, пов'язані з корупцією, у повному обсязі. Вважає, що ОСОБА_1 , в порушення вимог антикорупційного законодавства з питань фінансового контролю, будучи, особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та суб'єктом, на якого поширюється дія Закону, а також суб'єктом відповідальності за ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно - 22.05.2024 (о 12:32 год), без поважних причин, подала щорічну декларацію за 2022 рік (після звільнення), 23.12.2024 (о 15:26 год.), без поважних причин, подала декларацію за період неохоплений раніше поданими деклараціями. Відтак, просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Заслухавши доводи прокурора та пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст.172-6 КУпАП передбачено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до наказу директора Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №176к від 22.12.2022, ОСОБА_1 звільнено з посади провідного спеціаліста сектору підприємництва та регуляторної політики відділу ділових індустрій управління економіки департаменту економічного розвитку Львівської міської ради з 30.12.2022.
Таким чином, ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до статті 172-6 КУпАП, відноситься до суб'єктів відповідальності, на яких поширюється дія цього Закону.
Згідно із ч. 1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» на інспектора управління Головного управління національної поліції у Львівській області покладено обов'язки діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зобов'язано неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним із корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначні.
Незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик, його обов'язком є діяти лише в рамках закону.
Відповідно до пункту 27 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язана була подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік (після звільнення) до 00:00 год. 01.02.2024.
Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік (після звільнення), лише 22.05.2024 о 12:32 год., тобто несвоєчасно.
Крім цього, ОСОБА_1 зобов'язана була подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями до 00:00 год. 01.02.2024.
Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, лише 23.12.2024 о 15:26 год., тобто несвоєчасно.
Ознакою правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП є саме несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин.
Тобто за наявності останніх відповідальність за даною статтею виключається.
Факт несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 не заперечується.
Доводи ОСОБА_1 щодо неможливості своєчасного подання декларації не підтверджуються належними та допустими доказами, які б могли свідчити про наявність в неї поважних причин, що зумовили несвоєчасне подання щорічної декларації.
Із наданих пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона на початку січня 2023, у зв'язку із воєнним станом на території України, виїхала за її межі і 07.01.2023 була офіційно зареєстрована в Чехії, відтак вважає, що її перебування за кордоном унеможливило своєчасне подання декларації, оскільки всі письмові документи знаходились у м.Львів.
Однак, відповідно до п. 1 розд. II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування № 252/23 від 08.11.2023, декларація подається незалежно від того, перебуває суб'єкт декларування в Україні чи за її межами.
Державні реєстри - це автоматизовані бази даних з інформацією про людей, компанії, майно та документи, які створені та адмініструються державними органами для здійснення своїх функцій, які діють відповідно до встановленої нормативної бази.
Пошук відомостей Державного реєстру прав здійснюється відповідно до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. №1141.
Вказаний Державний реєстр, як і інші Державні реєстри України, працювали станом на весь період, визначений для подачі декларацій Законом України «Про запобігання корупції».
Відтак, ОСОБА_1 вправі була скористатись відкритими даними з Державних реєстрів щодо нерухомого майна чи отримати іншу інформацію, необхідну для подачі декларації.
Окрім того, інформацію щодо майна ОСОБА_1 могла отримати від членів своєї родини, які проживали в Україні.
Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про те, що під час ракетного удару у вересні 2024 було пошкоджено житлову квартиру по АДРЕСА_2 , в якій вона проживала, і знищені всі документи щодо речових прав на майно, судом не може бути принято до уваги як поважність причин несвоєчасної подачі деклараціїї, оскільки ця форс-мажорна подія мала місце вже після того, як ОСОБА_1 22.05.2024 подала декларацію за 2022р.
Також суд не бере до уваги покликання ОСОБА_1 на розділ II Порядку заповнення та подання № 449/21 від 23.07.2021 щодо відсутності обов'язку подання декларації після звільнення у випадку, якщо обидві декларації містять однакові дані та заповнюються станом на кінець року.
Слід звернути увагу, що даному пп.3 п.2 Розділу ІІ Порядку зазначено, що якщо особа подала щорічну декларацію за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей період не подається.
Декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону.
Тобто в даному Порядку зазначається про відсутність обов'язку подання декларації кандидата на посаду, в той час як у ОСОБА_1 був обов'язок подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік (після звільнення).
Окрім того, у зв'язку із прийняттям Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Національного агенства з питань запобігання корупції № 252/23 від 08.11.2023, Порядок № 449/21 від 23.07.2021 (на якій покликається ОСОБА_1 ) втратив чинність.
Таким чином, проаналізувавши усі наявні обставини справи, доводи сторін, докази та документи, суд вважає, що у ОСОБА_1 відсутні поважні причини несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік (після звільнення) та за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Доводи ОСОБА_1 про відсутність умислу щодо несвоєчасного подання такої декларації є безпідставними, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, є правопорушенням з формальним складом, для констатації наявності якого встановлення суспільно-небезпечних наслідків не вимагається, i суб'єктивна сторона якого може виявлятися як в умисній так i в необережній формі вини.
Щодо доводів про час виявлення правопорушення, то суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
На думку ОСОБА_1 , датою виявлення правопорушення є травень 2024 року, оскільки саме тоді вона отримала офіційне повідомлення від НАЗК щодо необхідності подати декларацію.
Як встановив суд, дійсно 21.05.2024 НАЗК (Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій) скерувало на електронну адресу ОСОБА_1 повідомлення про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
ОСОБА_1 22.05.2024 подано щорічну декларацію за 2022 рік та 23.12.2024 декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відтак, часом вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 є, відповідно, 22.05.2024 та 23.12.2024.
Не може вважатись датою виявлення адміністративного правопорушення лист НАЗК від 21.05.2024, оскільки такий лише констатує факт неподання декларації. Адміністративне ж правопорушення не може бути виявлено уповноваженою особою раніше, ніж особа подає декларацію з порушенням встановленого законом строку і фактично його вчиняє.
Станом на 21.05.2024 НАЗК не було і не могло бути відомо, коли саме особа подасть чи не подасть декларацію.
Як убачається із листа НАЗК від 15.11.2024 Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України скеровано матеріали для перевірки факту несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 . Інформація про факт несвоєчасного подання декларації з послідовністю дій з ІТС Реєстру надійшла до НАЗК від Львівської міської ради.
Департамент Стратегічних розслідувань НП України 25.11.2024р. надіслав УСР у Львівській області матеріали для організації розгляду в межах компетенції та прийняття рішення відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо можливого порушення ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства.
26.11.2024 УСР у Львівській області НП України звернувся до Львівської міської ради з запитом про надання інформації щодо розпорядження про призначення на посаду ОСОБА_1 та її посадової Інструкції.
Така інформація була надана Департаментом економічного розвитку ЛМР 06.12.2024.
Пояснення ОСОБА_1 з приводу несвоєчасного подання декларацій було надано 23.12.2024.
Виходячи із принципу верховенства права, засад Конституції України, норм Закону України «Про запобігання корупції», КУпАП моментом виявлення порушення, пов'язаного з корупцією, - є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади).
При цьому, складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов'язаного з корупцією - є лише окремою процесуаоьною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення. Факт виявлення порушення - це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу.
Моментом виявлення порушення є час надходження повідомлення про вчинення особою порушення пов'язаного з корупцією до відповідного уповноваженого органу.
Відтак, за наведених обставин, часом виявлення правопорушення є інформація, яка надійшла до Управління стратегічних розслідувань від ОСОБА_2 з питатнь запобігання корупції -5.11.2024.
Помилковим є вважати датою виявлення правопорушення - 03.02.2025 - дата складання адміністративного протоколу.
Таким чином, суд вважає, що строки накладення адмінстягнення до особи за вчинене правопорушення не минули, відтак особа підлягає притягненню до відповідальності.
Доводи ОСОБА_1 щодо порушення права на захист не приймаються до уваги, оскільки належним чином було роз'яснено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи в судовому засіданні користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги.
ОСОБА_1 , на свій розсуд, таким правом не скористалась. Суду не було надано повноважень адвоката чи фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги.
В своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що Управлінням стратегічних розслідувань 03.02.2024 року, коли вона прибула для надання пояснень, не було допушено її захисника.
Разом з тим, не надано доказів щодо повноважень такого захисника (ордера, документу про відповідну правову освіту особи, тощо).
Факт правопорушення підтверджується наступними даними: протоколами № 161, 162 від 03.02.2025; скріншотом з офіційного сайту НАЗК; копією декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік (після звільнення), копією декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями; поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими документами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання притягнення до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , відсутність обтяжуючих обставин, тому суд вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення щодо ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Крім того, відповідно до Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,6 грн.
Керуючись ч.1 ст.172-6, ст.33, 36, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції», суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 605,6 грн судового збору.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Р.Волоско