Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/4289/24
Провадження №: 2/332/257/25
28 березня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Блажко У.В. за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача адвоката Ковтуна В.І.,
представника органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району Іванченко О.С.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, про позбавлення батьківських прав,
До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 28.08.2010 сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося, рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04.01.2016 шлюб розірваний. Після розірвання шлюбу малолітня ОСОБА_3 перебуває на утриманні позивача, проживає разом з нею. Відповідач після розірвання шлюбу не цікавиться життям доньки, не приймає участі у її вихованні та забезпеченні належних умов для життя, навчання і розвитку, не спілкується з нею, не проявляє любові та заінтересованості її станом здоров'я, навчанням, фізичним і моральним розвитком, не створює умов для розвитку природних здібностей, не готує її до самостійного життя та праці, не забезпечує необхідним харчуванням, допомогою при лікуванні, не допомагає фінансово, що свідчить про те, що він самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків. На підставі викладеного позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01.10.2024 задоволено клопотання представника позивача адвоката Прядка Д.В., витребуваний з органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району висновок щодо розв'язання спору за позовними вимогами.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач підтримала свою заяву, просила її задовольнити.
Представник позивача адвокат Ковтун В.І. у судовому засіданні просив суд задовольнити заяву з підстав, наведених у позові.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому процесуальним законом порядку, причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи Іванченко О.С. вважала за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 .
У судовому засіданні малолітня ОСОБА_3 зазначила, що з батьком спілкується зрідка, зазвичай спілкування зводиться до надсилання відповідачем у месенджері «Viber» листівок з вітанням з приводу яких-небудь свят. Вікторія зазначила, що не сумує за батьком, не відчуває потребу у спілкуванні з ним, вважає своїм батьком другого чоловіка своєї мами. Батько же їй не дзвонить, не цікавиться нею. З разі виникнення якихось проблем, вона звертається до мами.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що є батьком позивачки. Після розлучення її дочки з ОСОБА_2 у 2016 році останній проживав у м. Запоріжжя, потім виїхав за кордон. З того часу він декілька разів приїжджав, після 2022 року він не був в Україні. Відповідач зі своєю донькою ОСОБА_5 не спілкується, не цікавиться нею.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що є матір'ю позивачки. Після того, як дочка розлучилася з ОСОБА_2 , він проживав окремо від своєї дочки ОСОБА_5 , бачився зрідка, потім виїхав за кордон. Працював в Чехії, в Польщі. Наразі він, як їй відомо від дочки, знаходиться в Італії. ОСОБА_2 не спілкується з дочкою, не присутній у її житті.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів судом ухвалено провести заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
Вислухавши учасників справи, свідків, дослідивши письмові докази у справі, встановивши обставини та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з нижченаведених підстав.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Шлюб між сторонами був розірваний рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04.01.2016 (справа № 332/5070/15-ц).
Рішенням Заводського районного суду від 26.01.2016 (справа № 332/73/16-ц) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 06 січня 2016 року, до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 30.12.2016 Заводським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, позивачка ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 . Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_9 ».
За розрахунком, складеним головним державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гайдаш О.С., заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів за період з січня 2021 року по лютий 2024 року становить 17 936,07 грн.
У висновку експертного дослідження № 4, складеному 17.05.2024 судовою експерткою ОСОБА_10 , зазначено, що ставлення батька, ОСОБА_2 , до ОСОБА_5 є стресовим для дівчинки, бо вона відчуває себе покинутою ним. Відчуття несправедливості та нерозуміння такого ставлення батька до неї викликає образу. З боку членів родини експерткою тиску на ОСОБА_3 щодо її ставлення до батька ОСОБА_2 не виявлено. З боку батька не спостерігається зацікавленості у підтримці контакту з нею.
Як вбачається з характеристики учениці 6-А класу ОСОБА_3 , виданої 17.01.2024 Запорізькою гімназією № 7, мама ОСОБА_1 цікавиться навчанням доньки. З батьком класний керівник не знайома, так як батька не бачила та не спілкувалася з ним. Він ніколи не відвідував батьківські збори протягом всього часу навчання доньки.
Спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради було спільно з інспекторами патрульної поліції обстежено умови проживання матері ОСОБА_1 та дитини за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що ОСОБА_5 мешкає разом з матір'ю, вітчимом та молодшою сестрою. Стосунки у родині доброзичливі. Під час бесіди з ОСОБА_5 остання зазначила, що останній раз спілкувалася з батьком, коли їй було 5 років, а коли вона пішла у перший клас, то він зовсім перестав дзвонити їй, спілкуватися з нею.
Також спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради було спільно з інспекторами патрульної поліції відвідано місце реєстрації батька дитини ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Вдома нікого не було. Зі слів сусідки стало відомо, що у кімнаті АДРЕСА_3 ніхто не мешкає, ОСОБА_2 перебуває за кордоном.
Згідно з висновком районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району від 31.10.2024 № 2090/01-22/18.01-1555 відповідач ОСОБА_2 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, вихованням та утриманням дитини не займається, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя, не проявляє відносно доньки батьківського піклування, родинний зв'язок з нею не підтримує, а також має заборгованість зі сплати аліментів. На підставі встановлених обставин районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району як орган опіки та піклування дійшла висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд вважає зазначений висновок обґрунтованим та таким, що не суперечить інтересам дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За приписами частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право ї зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 150 СК України).
У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч.ч. 2, 4 ст. 155 СК України).
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Частиною 4 наведеної вище статті СК України передбачено, що під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Відповідно до пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
За викладених обставин, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо належних доказів на підтвердження свідомого нехтування та відмови відповідача від виконання своїх обов'язків відносно дитини, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв'язку із чим з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини суд доходить висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При прийняті такого рішення суд вважає за необхідне роз'яснити надане ст. 169 СК України право особам, що позбавлені батьківських прав, на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, при зміні поведінки цієї особи та обставин, що були підставою, для прийняття рішення про позбавлення батьківських прав.
Розподіл судових витрат відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 164, 165-166 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп..
Роз'яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, місцезнаходження: 69067, м. Запоріжжя, вул. М. Симчича, буд. 56, код ЄДРПОУ: 37573534.
Суддя У. В. Блажко