"28" березня 2025 р.
Справа 642/7226/23
Провадження 2/642/473/25
28 березня 2025 року
м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Петрової Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Падалка Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котлова 76-Г, корп.2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -
10.01.2025 до Ленінського районного суду м.Харкова з Московського районного суду м.Харкова за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСББ «Котлова 76-Г корп.2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в якій представник позивача - адвокат Гавриленко Н.А. просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСББ «Котлова 76-Г, корп.2» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у сумі 63 322,85 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, а також стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 530,75 грн. та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. Позов сформовано в системі «Електронний суд».
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Зазначена квартира знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, утримання та експлуатацію якого здійснює ОСББ «Котлова 76-Г, корп.2» відповідно до Статуту та рішення про створення об?єднання. Отже, відповідач ОСОБА_1 є співвласником в багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач зазначає, що станом на 13.12.2023 відповідач ОСОБА_1 має заборгованість з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 45 897,18 грн., а також з урахуванням положень ч.2 ст.625 ЦК України відповідач ОСОБА_1 має сплатити інфляційні втрати за період з 01.01.2022 по 13.12.2023 у розмірі 14 739,74 грн. та 3% річних за період з 01.01.2022 по 13.12.2023 у розмірі 2 685,93 грн.
19.08.2023 позивачем на адресу відповідача ОСОБА_1 направлено претензію про сплату заборгованості, проте відповідачем її проігноровано та жодних дій щодо погашення заборгованості не здійснено.
Вказані обставини змусили представника позивача звернутися до суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 21.12.2023 цивільну справу передано на розгляд до Московського районного суду м.Харкова за підсудністю (а.с.24-25).
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 20.12.2024 цивільну справу передано для розгляду до Ленінського районного суду м.Харкова за підсудністю (а.с.33-35).
Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 10.01.2025 цивільну справу прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.42).
17.01.2025 до Ленінського районного суду м.Харкова від відповідача ОСОБА_1 надійшлазаява про скасування судового позову, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Заява мотивована тим, що позивачем не надано доказів, що він є власником квартири АДРЕСА_3 , в зазначеній квартирі не мешкає, оскільки ОСББ не надало ключів від вказаної квартири. Зазначає, що у квартирі АДРЕСА_3 відсутні батареї, електропостачання, газопостачання та водопостачання. Також вказує, що жодних договорів з ОСББ «Котлова 76-Г, корп.2» він не підписував, рахунків щодо заборгованості за вказаною квартирою на адресу свого мешкання: АДРЕСА_4 не отримував (а.с.52-78).
17.03.2025 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обгрунтовує тим, що позивачем не надано реєстраційних документів щодо підтвердження права власності ОСОБА_1 , не надано доказів, що він є власником квартири АДРЕСА_3 , в зазначеній квартирі не мешкає, оскільки ОСББ не надало ключів від вказаної квартири. Зазначає, що у квартирі АДРЕСА_3 відсутні батареї, електропостачання, газопостачання та водопостачання, жодних договорів з ОСББ «Котлова 76-Г, корп.2» він не підписував, рахунків щодо заборгованості за вказаною квартирою на адресу свого мешкання: АДРЕСА_4 не отримував. До того ж вказав, що всі докази, надані позивачем в обгрунтування позовних вимог є неналежним, пропущено строк позовної давності. Так, акт звірки щодо заборгованості не підписано, не надано детальних розрахунків заборгованості за опалення, за прибирання, обслуговування ліфтів, електроенергії, квартплати тощо, не зазначено обсяг послуг. Заперечує щодо порядку нарахувань індексу інфляції та 3% річних (а.с.94-122).
26.03.2025 від представника позивача ОСББ «Котлова 76-Г, корп.2» - адвоката Гавриленко Н.А. надійшла відповідь на відзив, відповідно якої просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що так як квартира відповідача знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, утримання та експлуатацію якого здійснює ОСББ «Котлова 76-Г, корп.2» відповідно до Статуту та рішення про створення об?єднання, отже, відповідач ОСОБА_1 є співвласником в багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 і повинен сплачувати комунальні платежі незалежно від укладення договорів з відповідними службами щодо надання комунальних послуг. Власник повинен брати участь в утриманні майна, що йому належить, факт непроживання у квартирі не звільняє власника вілд обовязку сплачувати внески на утримання будинку (а.с.125-129).
26 березня 2025 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшли до суду заперечення на відповідь на відзив, відповідно яких просить суд визнати вимоги позивача такими, що не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи, врахувати відсутність доказів надання послуг та дотримання процедури встановлення тарифів, відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.132-134).
Представник позивача ОСББ «Котлова 76-Г, корп.2» - голова правління Нікішина О.О. в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду повідомлена належним чином, надала суду заяви про розгляд справи за її відсутності, просила задовольнити позовні вимоги (а.с.79-81, 88-89, 123-124).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с.130-131).
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя (ч. 1 ст. 5 ЦПК України), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що відповідно до статуту ОСББ «Котлова 76Г, корп.2», створеного власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку та затвердженого Протоколом №1 загальних зборів ОСББ за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (а.с.14-19)
Згідно долученої до матеріалів справи копії акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 13.12.2023, укладеного між ОСББ «Котлова 76-Г, корп.2» та власником приміщення за адресою: АДРЕСА_5 (о/р НОМЕР_1 ) станом на 13.12.2023 власник вказаного приміщення має заборгованість у розмірі 45 897, 18 грн. (а.с.6-7).
Відповідно до копії протоколу зборів №7 ОСББ «Котлова 76-Г, корп.2» від 08.07.2021, затверджено бюджет утримання будинку у розмірі 24 671 грн. на місяць, що дорівнює 5,97 грн. з м.кв. загальної площі будинку 4132 м.кв. (а.с. 9-10).
13.12.2023 відповідачу ОСОБА_1 направлено претензію по сплаті заборгованості з вимогою у добровільному порядку сплатити заборгованість на рахунок ОСББ «Котлова 76Г, корп.2» (а.с.11-13).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.23).
Суд зазначає, що відносини, які виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках врегульовані положеннями Закону № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги».
Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
До житлово-комунальних послуг належить, зокрема житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім, випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
У відповідності до п.14 ч. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Згідно положень ст.1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», асоціація власників жилих будинків - це юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об'єднань.
Статтями 4, 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належною утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово- комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Згідно п. п. 1, 2, 5, 6 ст. 7 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку: викопувати рішення зборів співвласників: забезпечувати додержання вимог житловою і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин: кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спілішого майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Також відповідно до п. 10 ст. 7. ст.ст. 15. 16 Закону України ""Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"", співвласники зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Співвласник зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень. Об'єднання мас право здійснювати кон тролі, за своєчасною сплатою внесків і платежів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Згідно п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані виконувати рішення загальних зборів.
Відповідно положень п. 11 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» рішення зборів співвласників є обов'язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.
Статтею 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також п.2. розділу V Статуту ОСББ «Котлова 76-Г, корп.2» співвласник зобов'язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (зворот. а.с.18).
Статтею 526 Цивільного кодексу України, передьачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.3 ст.17 Закону «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ОСББ вправі вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтних фондів.
Аналогічні правові норми та обов'язки щодо своєчасної сплати співвласниками належних внесків та платежів, виконання рішення статутних органів передбачені Статутом ОСББ «Котлова 76-Г, корп.2».
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.
Згідно ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такою будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Особа, яка є власником приміщення у ж/к, в якому створено ОСББ (асоціацію), зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об'єднанні (асоціації).
Вищевикладене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі № 3-1028гс15.
Проте, представником позивача до матеріалів справи не долучено ані копії правовстановлюючого документу, ані копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, у зв?язку з чим, суд позбавлений можливості встановити, що власником квартири АДРЕСА_1 є саме відповідач ОСОБА_1 .
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що між позивачем ОСББ «Котлова 76-Г, корп.2» та відповідачем ОСОБА_1 взагалі укладався договір про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території.
Ані при поданні позовної заяви до суду, ані в судовому засіданні представником позивача не надано належних доказів щодо даних особового рахунку ОСОБА_1 та як здійснювалися нарахування за послуги за період з 01.01.2022 по 13.12.2023.
Саме по собі посилання позивача на те, що ним протягом зазначеного періоду всі послуги були надані в повному обсязі без підтвердження цього відповідними доказами, суперечить концепції змагальності.
У зв'язку з чим, суд визнає акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2022 по 13.12.2023, який не підписано сторонами, та квитанцію на оплату як неналежні докази.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного суду, викладеної у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 7128916/17-ц, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року). Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Але, матеріали справи не містять ані розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_1 , ані тарифів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у зв?язку з чим суд позбавлений можливості встановити з чого саме складається заборгованість у розмірі 45 897,18 грн.
Таким чином позивачем не надано належних доказів, які підтверджують розмір заборгованості відповідача.
Суд, враховуючи п.2. розділу V Статуту ОСББ «Котлова 76-Г, корп.2», відповідно до якого «співвласник зобов'язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі», у ОСОБА_1 , за відсутності доказів надання йому послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.01.2022 по 13.12.2023, відсутній обов'язок сплачувати вартість зазначених послуг, розмір яких відповідно до акту звірки взаємних розрахунків складає 45 897, 18 грн.
Згідно ч. 1 та 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до положень ч. 3 ст.12 та ч.1 ст.82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч.2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).
Представник позивача у позовній заяві не зазначив про неможливість подати будь-які докази.
Клопотання про витребування доказів про право власності відповідача ОСОБА_1 в порядку ст. 84 ЦПК України представником позивача не заявлялося.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня2006р.).
За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2022 по 13.12.2023 у розмірі 45 897,18 грн., а також інфляційних втрат за період з 01.01.2022 по 13.12.2023 у розмірі 14 739,74 грн. та 3% річних за період з 01.01.2022 по 13.12.2023 у розмірі 2 685,93 грн. є безпідставним.
Враховуючи викладене вище, суд відмовляє позивачу ОСББ «Котлова 76-Г, корп.2» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
В частині другій статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСББ «Котлова 76-Г, корп.2» задоволенню не підлягають, тому судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору відповідно до платіжної інструкції №101 від 08.12.2023 у сумі 2 684 грн. (а.с.20), слід залишити за останнім.
На підставі ст. 3, 5, 12, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котлова 76-Г, корп.2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котлова 76-Г, корп.2», код ЄДРПОУ 41268870, місцезнаходження 61052, Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 76-Г, корп.2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.
Повний текст рішення складено 28.03.2025.
Суддя Наталя ПЕТРОВА