іменем України
Справа № 621/1643/24
Провадження № 2/621/93/25
18 березня 2025 року м. Зміїв Харківська область
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді В. Філіп'євої,
секретаря судового засідання - А.Девятерикової,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат О.Гетьман,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області про позбавлення батьківської прав,
представник третьої особи - Н.Міндарь
розглянувши в порядку загального позовного провадження за відсутності учасників цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області
про позбавлення батьківських прав,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою з подальшими уточненнями, в якій просив позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову зазначено, що 27.04.2021 року за рішенням суду був розірваний шлюб, укладений між позивачем та відповідачем. Після розірвання шлюбу відповідачка виїхала за межі України, а їх спільна донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишилася проживати разом з ним та повністю перебуває на його утриманні. Відповідачка тривалий час не бере участі у вихованні дитини, не провідує доньку, не цікавиться здоров'ям дитини, успіхами у навчанні, морально та матеріально не підтримує дитину. Зараз відповідач проживає у Королівстві Норвегія, жодної допомоги на утримання дитини не надає. Згідно судового наказу з відповідачки на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 1\4 частки доходу щомісячно, однак вона добровільно аліменти не сплачує, матеріальної допомоги не надає, в зв'язку з чим утворилася заборгованість по сплаті аліментів. Позивач повністю самостійно утримує неповнолітню доньку, виховує її , допомагає у навчанні, лікуванні, забезпеченні її особистих потреб та розвитку здібностей. Дитина з матір'ю не спілкується взагалі, бо та їй навіть не телефонує. Тривале нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов'язками щодо дитини є підставою для позбавлення її батьківських прав, що відповідатиме найкращим інтересам дитини. (а.с. 1-3)
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з повідомленням учасників справи, та призначено по справі підготовче судове засідання. (а.с. 31)
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи, проведеного в зв'язку з відрядженням головуючого судді О.Бібіка до Червонозаводського районного суду міста Харкова для здійснення правосуддя строком на один рік, 18.07.2024 року для розгляду справи визначено головуючим суддю ОСОБА_6.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 19.08.2024 року справу прийнято в провадження судді В.Шахової та призначено по справі підготовче судове засідання. (а.с. 45)
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05.11.2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с. 79)
Після повторного автоматизованого розподілу справи, пов'язаного зі звільненням судді ОСОБА_6 у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 16.01.2025 року №76/0/15-25, головуючим для розгляду справи визначено суддю В.Філіп'єву.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10.02.2025 року прийнято справу до провадження, призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с. 97)
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат О.Гетьман подали до суду письмові заяви, в яких просили розглянути справу по суті за їх відсутності на підставі наявних доказів. Наполягали на позовних вимогах та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представник третьої особи - Н.Міндарь подала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності. (а.с. 39, 41, 48-49, 63, 72, 73-74, 76, 84-85, 99-101)
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, відзиву на позов не подавала. В матеріалах справи наявна заява від 03.12.2024 року, направлена на електронну адресу суду, в якій повідомила, що підтверджує обставини справи, мешкає за межами України, та не має наміру повертатися в Україну, дочка проживає з батьком. (а.с. 82)
Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, додані до неї, судом встановлено, що:
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст.ст. 76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 27.04.2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , зареєстрований 23 серпня 2008 року Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області, актовий запис № 10, розірвано. Рішення набрало законної сили 27.05.2021 року. (а.с. 4-7)
Від шлюбу позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 мають неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Лиманською сільською радою Зміївського району Харківської області, актовий запис №08 від 04.03.2009 року. (а. с. 19)
Судовим наказом Зміївського районного суду Харківської області від 09.09.2024 року по справ №621/3322/24 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 04.09.2024 року до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 90)
Відповідно до розрахунку заборгованості АСВПНОМЕР_6, виданого відповідно до виконавчого листа №621/3322/24 від 09.09.2024 року, заборгованість відповідача ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 30.11.2024 року складає 8970,45 гривень. (а.с. 91)
Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 01.05.2024 року, проведеного відповідальними особами Служби в справах дітей Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, за адресою: АДРЕСА_4, для неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умови проживання відповідають нормам, в помешканні охайно, побутова техніка в наявності, електропостачання, водовідведення, водопостачання, дитина має окрему кімнату, власне ліжко, шафу для одягу, стіл для навчання, ноутбук, одяг відповідно до сезону. Створені умови для виховання та розвитку дитини. (а.с. 8, 42)
З пояснень ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , вбачається, що неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , постійно знаходиться під наглядом батька, який виховує і доглядає свою дитину. На протязі останніх років матір дитини жодного разу не бачили. (а.с. 9, 10)
З довідки КНП "Зміївський центр первинної медико-санітарної допомоги" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , задекларована в амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Лиман. (а.с. 11)
Неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в 9-Б класі КЗ "Лиманський ліцей" Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, зарахована 17.10.2023 року, навчання проходить дистанційно, що підтверджується довідкою КЗ "Лиманський ліцей" Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області №86/01-20 від 22.04.2024 року. (а.с. 13).
Згідно характеристики, наданої директором КЗ "Лиманський ліцей" Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 24.04.2024 року ОСОБА_4 навчається в КЗ "Лиманський ліцей" з 1 класу. Впродовж навчання зарекомендувала себе здібною, працьовитою ученицею. Має гарну пам'ять та розумові здібності. До навчання ставиться сумлінно, має ґрунтовні знання з усіх предметів, всебічно розвинена. Серйозна, відповідальна. Доручення класного керівника завжди виконує. Уміє триматися в колективі, завжди керується загальнолюдськими моральними критеріями у ставленні як до власних вчинків, так і до поведінки товаришів. Спокійна і врівноважена. Щира і відверта у стосунках з однокласниками і вчителями. Фізично розвинена, шкідливих звичок не має. Наразі мати ОСОБА_4, ОСОБА_2 , знаходиться за межами країни. Дівчина проживає разом з батьком, ОСОБА_1 , який турбується про неї та займається вихованням. (а.с. 12)
Позивач ОСОБА_1 , є ФО-П, платником єдиного податку третьої групи, не знятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, що підтверджується Витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", довідкою платника податків, Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Витягом з реєстру платників єдиного податку №714. (а.с. 14, 24, 26)
Позивач ОСОБА_1 , та неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом серія НОМЕР_3 , виданого 08.09.1999 року Зміївським РВ УМВС України в Харківській області, Витягами з Реєстру територіальної громади №2023/009784137 від 29.11.2023 року та №2024/003809400 від 17.04.2024 року, Витягом про реєстрацію у житловому приміщенні/будинку осіб від 17.04.2024 року. (а.с. 15, 21, 22, 26)
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом серія НОМЕР_4 , виданого 03.11.2008 року Зміївським РВ ГУМВС України в Харківській області, довідкою Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (а.с. 16-17, 30).
З листів Служби у справах дітей Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області №586/01-36 від 16.07.2024 року та №673/01-36 від 16.10.2024 року, питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно неповнолітньої ОСОБА_4 було розглянуто на комісії з питань захисту прав дитини від 05.07.2024 року (протокол №7), службою було вивчено факти, які стосуються справи та встановлено, що за фактичним місцем реєстрації: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 не проживає, та на даний час знаходиться за кордоном, куди виїжджала і дитина, але доньці не подобалося в іншій країні, та вона повернулася до батька. Поспілкуватися з нею та з'ясувати думку щодо позбавлення її батьківських прав не мають можливості. (а.с. 39, 72)
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:
Згідно з частиною 3 статті 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, духовного та соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.
Відповідно до статті 121 Сімейного кодексу України, права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статями 122 та 125 цього Кодексу.
Статтею 150 Сімейного кодексу України закріплено обов'язок батьків виховувати свою дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття освіти, готувати до самостійного життя та поважати її.
Частиною 1 статті 151 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають також переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними, що визначено частиною 1 статті 163 Сімейного кодексу України.
Згідно ч.1 статті 152 Сімейного кодексу України, право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом
Відповідно до положень статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни, несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, та в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Відповідно до вимог статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Згідно статті 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років .
Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Верховний суд у своїй постанові від 02 жовтня 2019 року по справі №461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) зазначив, що судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості згідно зі статтею 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на від 03 грудня 1986 року.
Європейський суд з прав людини, практику та рішення якого суди мають застосовувати як джерело права відповідно до Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини",у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. При цьому, на перше місце ставляться "якнайкращі інтереси дитини", оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Це крайній захід впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.
Наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання обов'язків по вихованню своєї дитини, не цікавиться її життям, не сприяє її особистому розвитку, не піклується про стан здоров'я, не проявляє батьківської турботи, не створює належних умов для виховання та розвитку дитини.
Доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять. Відповідач ОСОБА_2 в письмовій заяві не заперечувала обставин, викладених в позові та інших матеріалах справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ч.1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач не заявляв вимоги про стягнення судового збору з відповідача, в зв'язку з чим, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, питання розподілу судових витрат суд не вирішує.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 13, 19, 76-84, 89, 141, 293, 334-338, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, про позбавлення батьківської прав, - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , батьківських прав стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, ЄДРПОУ 43974142, юридична адреса: вул. Дружби, буд. 6, кім. 4, 5, с-ще Слобожанське Чугуївського району Харківської області, 63460.
Повний текст рішення складено 28.03.2025 року.
Суддя В.Філіп'єва