Справа № 621/3732/24
Провадження 3/621/982/24
28 березня 2025 року м. Зміїв Харківської області
Суддя Зміївського районного суду Харківської області В.Філіп'єва, розглянувши матеріали відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , відомості щодо притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
20.09.2024 року, о 00:30 годині, водій О. Лісовий, перебуваючи по вул.Лиманській, поблизу будинку 15, в місті Зміїв Чугуївського району Харківської області, керував транспортним засобом Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в комендантську годину з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вище зазначені обставини підтверджуються :
- Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 132902 від 20.09.2024;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 20.09.2024, згідно якого водій ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння,
- рапортом інспектора СРПП ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області,
- відеозаписом події, що міститься на СD диску, доданому до матеріалів справи .
Згідно Довідки відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 03.08.2000 вилучено співробітниками ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Представник ОСОБА_3 - адвокат Браславська О.А. подала до суду клопотання про закриття провадження у справі, зазначивши про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 130 КУпАП. Зазначила, що О.Лісовий працює на посаді начальника відділу обслуговування громадян №7 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного Фонду України. Відповідно до делегованих йому повноважень О. Лісовий як керівник відділу є, окрім іншого, відповідальним за збереження ввіреного майна. 20.09.2024 року, об 00:21 годині, у приміщенні сервісного центру сталося спрацювання охоронної сигналізації, за адресою: місто Зміїв, вул..Лиманська, буд.15, тому ОСОБА_1 був змушений виїхати в комендантську годину до місця роботи на власному автомобілі, оскільки служби таксі в цей час не працюють, і поблизу будинку був зупинений працівниками поліції. Отже, ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, бо могла бути спричинена суттєва й непоправна шкода документації Управління ПФУ, що відповідно до положень статті 17 КУпАП виключає адміністративну відповідальність, в зв'язку з чим просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Крім того, в додатковому клопотанні про закриття провадження у справі вказала, що відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, такий огляд має здійснюватися в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Зупинка водія відбулася 20.09.2024 об 00:30 годині, а направлення на огляд видано 20.09.2024 об 01.50 годині, тобто через дві години 20 хвилин. Згідно п.22 вказаної Інструкції, висновки результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Протокол про адміністративне правопорушення у цій справі є неналежним доказом, а тому провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
За змістом статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, яке інкримінується порушнику, не входить до переліку справ, при розгляді яких присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, наявність відомостей у суду про належне повідомлення про дату і час розгляду справи, а також обов'язок суду забезпечити швидкий і ефективний розгляд справи, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності вказаної особи за наявними матеріалами справи.
Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд зазначає наступне:
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з наданих до матеріалів справи доказів, водій ОСОБА_4 , маючи наявні ознаки алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу поліцейських на місці зупинки під відеозапис.
Твердження захисника про порушення поліцейськими вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, щодо двохгодинного проміжку часу стосуються огляду та складення висновку в закладі охорони здоров'я, що в даному випадку не є застосовним, оскільки водій від проходження від огляду відмовився на місці зупинки і висновок щодо результатів огляду не складався.
Щодо дії водія в стані крайньої необхідності суд вважає за необхідне зазначити наступне, що відповідно до статті 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про існування на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення небезпеки, яка загрожувала державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, про неможливість усунення небезпеки іншими засобами, та яку можливу шкоду відвернув ОСОБА_4 своєю відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ч.1 статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Дослідженими доказами по справі беззаперечно підтверджується відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є безальтернативною підставою для визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 130 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Призначаючи стягнення за вказане правопорушення, суд керується положеннями статті 23 КУпАП, згідно якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно статті 27 КУпАП України, штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
В зв'язку з викладеним, з урахуванням суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, до винної особи слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч.2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст..40-1 КУпАП, з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, належить стягнути в дохід держави судовий збір,
Керуючись 247, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на момент ухвалення постанови складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., (р/р UA168999980313020149000020001, отримувач: ГУК Харківськаобл/Харківобл/21081300, код ЄДРПОУ: 37874947, код класифікації доходів бюджету: 21081300, Банк отримувача: Державне казначейство України) з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Відповідно до ч. 1 статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена через Зміївський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Текст постанови складено 28.03.2025.
Суддя В. Філіп'єва