Справа №613/1997/24 Провадження № 2/613/139/25
25 березня 2025 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Харченка С.М., за участю секретаря судового засідання Мізяк М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богодухові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування та визначення частки у спільній власності, зустрічними позовами ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визначення частки у спільній власності; ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визначення частки у спільній власності,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування та визначення частки у спільній власності за якою просить визначити, що частка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320855300:01:002:0020 площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); становить 1/4. Визначити, що частка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320855300:01:002:0092 площею 0,1404 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для ведення особистого селянського господарства; становить 1/4. Визнати за мною, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на1/4часткуземельної ділянки кадастровий номер 6320855300:01:002:0020 площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визнати за мною, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/4 частку земельної ділянки кадастровий номер 6320855300:01:002:0092 площею 0,1404 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для ведення особистого селянського господарства; в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановити факт, що має юридичне значення: факт родинних відносин між фізичними особами, а саме: встановити той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги мотивує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в смт.Гути Богодухівського району Харківської області. Її батьками є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які зареєстрували свій шлюб 30.10.1971 року. Дівоче прізвище позивачки - ОСОБА_5 . 29.08.2009 року позивач зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , після чого взяла собі прізвище « ОСОБА_7 ». Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 17.09.2021 їх шлюб було розірвано, після чого вона залишила собі прізвище « ОСОБА_7 ». Вказані обставини підтверджуються, зокрема, паспортом серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 15.10.2022,свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 . Батьки позивача проживали за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 її батько ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 15.04.2024 року Управлінням ЦНАП Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області. Батько ОСОБА_4 залишив заповіт, посвідчений 17.01.2024 старостою Гутянського старостинського округу Богодухівської міської ради Харківської області, реєстр № 2-04, відповідно до якого належну йому 1/4 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , він заповів позивачу. Позивач вказує, що після смерті батька ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно, та у Богодухівській держнотконторі була відкрита спадкова справа № 212/2024. Її мати ОСОБА_2 - спадкоємиця 1-ої черги за законом (дружина спадкодавця) та її брат ОСОБА_3 - спадкоємець 1-ої черги за законом (син спадкодавця), від прийняття спадщини відмовилися, про що подали відповідні заяви до Богодухівської держнотконтори. Інші спадкоємці за заповітом або за законом відсутні. У свою чергу позивач спадщину прийняла, про що подала відповідну заяву до Богодухівської держнотконтори. Таким чином, вона являється спадкоємицею батька за заповітом - на частину майна, та спадкоємицею батька за законом - на решту майна. Крім того, було встановлено, що до складу спадщини входить також: частка у земельній ділянці кадастровий номер 6320855300:01:002:0020 площею 0,15 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); частка у земельній ділянці кадастровий номер 6320855300:01:002:0092 площею 0,1404 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для ведення особистого селянського господарства. Дані земельні ділянки належать померлому ОСОБА_4 , Відповідачці - ОСОБА_2 , Відповідачу - ОСОБА_3 та позивачці на праві спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 30751631 від 10.12.2014 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 30752391від 10.12.2014; а також витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.12.2019 індексні номери 194402295, 194402964, 194403615, 194404518. При цьому, частки співвласників у вказаних документах не зазначені. За життя ОСОБА_4 частки співвласників виділені також не були. На даний час зробити це неможливо у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 . У зв'язку з неможливістю визначити обсяг спадкового майна - у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку у праві власності на земельні ділянки нотаріусом позивачу було відмовлено. У зв'язку з викладеним нотаріусом було рекомендовано вирішити вказане питання у судовому порядку та звернутися до суду із відповідною позовною заявою. Вказане підтверджується листом Богодухівської держнотконтори Харківської області № 1029/01-16 від 14.10.2024 року. Оскільки частки співвласників даних земельних ділянок не були визначені між сторонами за життя ОСОБА_4 , то як зазначає позивач, згідно вказаних вище норм законодавства вони вважаються рівними, тобто по частки ділянки кожному. Таким чином, позивач вважає, що йому належить 1/4 частки вказаних земельних ділянок кадастровий номер 6320855300:01:002:0020 площею 0,15 га, та кадастровий номер 6320855300:01:002:0092 площею 0,1404га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, йому належить також 1/4 частки вказаних земельних ділянок як спадкоємиці майна померлого ОСОБА_4 . Однак, він не може реалізувати свої права на частки даних земельних ділянок, оскільки визнати право власності за ним у нотаріальному порядку неможливо через вказані вище обставини, у зв'язку з чим справа підлягає розгляду у позовному порядку.
Крім того, як зазначає позивач, у вказаному листі Богодухівської держнотконтори Харківської області № 1029/01-16 від 14.10.2024 року нотаріус зазначила, що при огляді документів, які підтверджують родинний зв'язок, було виявлено, що у свідоцтві про смерть батька він зазначений як « ОСОБА_4 », а в актовому записі про шлюб позивача її дошлюбне прізвище вказане як « ОСОБА_5 », у зв'язку з чим неможливо встановити родинний зв'язок між померлим батьком та позивачем. Позивач вважає, що дані помилки сталися з вини працівників відповідних органів державної реєстрації актів цивільного стану під час підготовки та оформлення відповідних документів. Нотаріус вказала, що у зв'язку з цим також неможливо видати свідоцтво про право на спадщину. Виходячи з викладеного, нотаріусом було рекомендовано позивачу звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановити, що позивач є рідною донькою померлого ОСОБА_4 . Встановлення цього факту родинних відносин позивачу також потрібне для подальшого оформлення спадкових прав. Крім того, у зв'язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України 03.12.2020 набула повноважень Богодухівська міська рада Харківської області VIII скликання, обрана сформованою Богодухівською міською територіальною громадою, до складу якої увійшла розформована Гутянська селищна рада Богодухівського району Харківської області. Також, згідно рішення Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області № 54-VІI від 15.04.2016 року «Про перейменування вулиць, провулків розташованих на території Гутянської селищної ради» АДРЕСА_1 перейменована на вулицю Юність. Таким чином, вказані вище земельні ділянки дійсно розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 9 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
25.12.2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визначення частки у спільній власності, за якою вона просить визначити, що частка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320855300:01:002:0020 площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); становить 1/4. Визначити, що частка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320855300:01:002:0092 площею 0,1404 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для ведення особистого селянського господарства; становить 1/4.
Свої вимоги мотивує тим, що вона та її чоловік - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 її чоловік ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , та залишив заповіт, посвідчений 17.01.2024 старостою Гутянського старостинського округу Богодухівської міської ради Харківської області, реєстр № 2-04, відповідно до якого належну йому 1/4 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , він заповів нашій дочці ОСОБА_1 (Позивачка за первісним позовом). Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно, та у Богодухівській держнотконторі була відкрита спадкова справа № 212/2024. ОСОБА_2 , як спадкоємиця 1-ої черги за законом (дружина спадкодавця) та їх син ОСОБА_3 (Відповідач №2 у справі) - спадкоємець 1-ої черги за законом (син спадкодавця), від прийняття спадщини відмовилися, про що подали відповідні заяви до Богодухівської держнотконтори. Інші спадкоємці за заповітом або за законом відсутні. У свою чергу ОСОБА_1 спадщину прийняла, про що подала відповідну заяву до Богодухівської держнотконтори. Таким чином, ОСОБА_1 являється спадкоємицею ОСОБА_4 за заповітом - на частину майна, та його спадкоємицею за законом - на решту майна. Крім того, було встановлено, що до складу спадщини входить також: частка у земельній ділянці кадастровий номер 6320855300:01:002:0020 площею 0,15 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); - частка у земельній ділянці кадастровий номер 6320855300:01:002:0092 площею 0,1404 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для ведення особистого селянського господарства. Дані земельні ділянки належать померлому ОСОБА_4 , Відповідачці №1 ОСОБА_1 , Відповідачу №2 ОСОБА_3 та їй на праві спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 30751631 від 10.12.2014 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 30752391 від 10.12.2014; а також витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.12.2019 індексні номери 194402295, 194402964, 194403615, 194404518. При цьому частки співвласників у вказаних документах не зазначені. За життя ОСОБА_4 частки співвласників виділені також не були. На даний час зробити це неможливо у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 . Оскільки частки співвласників даних земельних ділянок не були визначені між нами за життя ОСОБА_4 , то згідно вказаних вище норм законодавства вони вважаються рівними, тобто по 1/4 частки ділянки кожному.
Крім того, 25.12.2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визначення частки у спільній власності, за якою він просить визначити, що частка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320855300:01:002:0020 площею 0,15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); становить 1/4. Визначити, що частка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320855300:01:002:0092 площею 0,1404 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для ведення особистого селянського господарства; становить 1/4.
Свої вимоги мотивує тим, що його батьки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (вони ж батьки позивачки за первісним позовом ОСОБА_8 ) проживализа адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 його батько ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , та залишив заповіт, посвідчений 17.01.2024 старостою Гутянського старостинського округу Богодухівської міської ради Харківської області, реєстр № 2-04, відповідно до якого належну йому 1/4 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , він заповів ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно, та у Богодухівській держнотконторі була відкрита спадкова справа № 212/2024. ОСОБА_3 , як спадкоємець 1-ої черги за законом (син спадкодавця), та його мати ОСОБА_2 - спадкоємиця 1-ої черги за законом (дружина спадкодавця), від прийняття спадщини відмовилися, про що подали відповідні заяви до Богодухівської держнотконтори. Інші спадкоємці за заповітом або за законом відсутні. У свою чергу ОСОБА_1 спадщину прийняла, про що подала відповідну заяву до Богодухівської держнотконтори. Таким чином, ОСОБА_1 являється спадкоємицею батька за заповітом - на частину майна, та спадкоємицею батька за законом - на решту майна. Крім того, було встановлено, що до складу спадщини входить також: частка у земельній ділянці кадастровий номер 6320855300:01:002:0020 площею 0,15 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); частка у земельній ділянці кадастровий номер 6320855300:01:002:0092 площею 0,1404 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для ведення особистого селянського господарства. Дані земельні ділянки, як зазначає ОСОБА_3 належать померлому ОСОБА_4 , відповідачці ОСОБА_1 , відповідачці ОСОБА_2 та йому на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 30751631 від 10.12.2014 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 30752391 від 10.12.2014; а також витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.12.2019 індексні номери 194402295, 194402964, 194403615, 194404518. При цьому частки співвласників у вказаних документах не зазначені. За життя ОСОБА_4 частки співвласників виділені також не були. На даний час зробити це неможливо у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 . Оскільки частки співвласників даних земельних ділянок не були визначені між ними за життя ОСОБА_4 , то як зазначає ОСОБА_3 , згідно вказаних вище норм законодавства вони вважаються рівними, тобто по 1/4 частки ділянки кожному.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 24 січня 2025 року зустрічні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийнято та об'єднано в одне провадження вимоги за зустрічними позовами, продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі, підготовче засідання відкладено.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 27 лютого 2025 року підготовче провадження в справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічними позовами - ОСОБА_1 надала заяву, відповідно до змісту якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, первісний позов просить задовольнити, проти задоволення зустрічних позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечує, справу просить слухати та судові засідання проводити за її відсутності.
Відповідач за первісним позовом, позивач (відповідач) за зустрічними позовами - ОСОБА_2 надала заяву, за змістом якої свої позовні вимоги, викладені у зустрічному позові підтримує у повному обсязі, просить її зустрічний позов задовольнити, проти задоволення первісного позову ОСОБА_1 не заперечує, проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 також не заперечує, просила справу слухати та судові засідання проводити за її відсутності.
Відповідач за первісним позовом, позивач (відповідач) за зустрічними позовами - ОСОБА_3 надав заяву, за змістом якої свої позовні вимоги, викладені у зустрічному позові підтримує у повному обсязі, просить його зустрічний позов задовольнити, проти задоволення первісного позову ОСОБА_1 не заперечує, проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 також не заперечує, просив справу слухати та судові засідання проводити за його відсутності.
Відповідач - представник Богодухівської міської ради Харківської області в судове засідання не з'явився, надав заяву, відповідно до змісту якої у вирішенні справи по суті покладається на розсуд суду, справу просить розглядати без участі представника міської ради.
Третя особа - представник Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області в судове засідання не з'явився, надав заяву за змістом якого просить справу розглянути без участі в судових засіданнях представника державної нотаріальної контори, питання задоволення заяви залишає на розсуд суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги первісного та зустрічних позовів підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , « ОСОБА_9 » на рос.мові, народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками записані « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_11 » на рос.мові (а.с.12)
Крім того, згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 на рос.мові, « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_11 » є батьками « ОСОБА_12 » (а.с.26)
29 серпня 2009 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_6 , прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 (а.с.13)
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00037184232 від 15 жовтня 2022 р., прізвище позивачки до шлюбу на укр.мові. - ОСОБА_5 (а.с.15)
Відповідно до копій паспорта та ідентифікаційного коду (а.с.16,17) ПІП померлого батька позивачки - ОСОБА_4 (а.с.16-17)
ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_4 помер, що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 (а.с.28)
Згідно копії витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №76941929 від 14 травня 2024 року, ОСОБА_4 значиться як спадкодавець (а.с.28).
Як вбачається з свідоцтва на право власності на житло від 5 квітня 1994 року, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної, спільної (сумісної) власності гр. ОСОБА_4 та членам його сім'ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.29)
У технічному паспорті на садибний (індивідуальний) будинок АДРЕСА_1 зазначені: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 (а.с.30-35)
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_10 від 10.12.2014 та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №30752391 від 10 грудня 2014 року, власниками земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6320855300:01:002:0020, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,15 га на праві приватної спільної сумісної власності є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (а.с.36-37)
Відповідно до витягу №НВ-5300853652024 від 23 жовтня 2024, земельна ділянка з кадастровим номером - 6320855300:01:002:0020, площею - 0,15 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.38-48)
Згідно витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №194402295, №194402964, №194403615, №194404518 від 23 грудня 2019 року, власниками земельної ділянки, кадастровий номер: 6320855300:01:002:0020, площею 0,1404 га на праві приватної спільної сумісної власності є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (а.с.49-52)
Відповідно до витягу №НВ-6300734232024 від 21 жовтня 2024, земельна ділянка з кадастровим номером - 6320855300:01:002:0092, площею - 0,1404 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.53-61)
Як вбачається з копії Рішення VI сесії VII скликання Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області №54-VII від 15.04.2016 року «Про перейменування вулиць, провулків, розташованих на території Гутянської селищної ради» вулицю Комсомольську перейменовано на Юність.
Відповідно до копії довідки виконавчого комітету Гутянського старостинського округу Богодухівської міської ради Харківської області №429 від 8 травня 2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та знятий з реєстрації у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_4 . На день його смерті, за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 - дружина; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Згідно наявної в матеріалах спадкової справи заяви ОСОБА_1 від 14 травня 2024 року, остання прийняла спадщину після смерті батька, є спадкоємицею майна за заповітом її батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , окрім неї спадкоємцями за законом є непрацездатні за віком дружина спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та син спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 .
Відповідно до копії заповіту від 17 січня 2024 року, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті робить розпорядження: належну йому 1/4 частку житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 .
Згідно змісту заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 21.05.2024 року, їм відомо, що від імені померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 був посвідчений заповіт на частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 не на їх користь, хоча вони за законом мають право на обов'язкову долю у спадщині, при цьому повідомили, що вони від спадщини відмовляються.
З листа Державного нотаріуса Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області №1029/01-16 від 14.10.2024 року вбачається, що при наявності наданих ОСОБА_1 документів на земельні ділянки не має можливості визначити склад спадкового майна (тобто частку земельної ділянки, яка б належала померлому), тому нотаріусом рекомендовано звернутися до суду з заявою про визнання права власності на вказане спадкове майно в порядку спадкування, після померлого ОСОБА_4 . Крім того, при вивченні документів необхідних для видачі спадщини, а саме документів, що підтверджують родинний зв'язок між померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з'ясувалося, що в свідоцтві про смерть померлий вказаний як ОСОБА_4 , а в актовому записі про шлюб спадкоємиці дошлюбне прізвище вказано ОСОБА_5 (укр.мовою), в зв'язку з чим неможливо встановити родинний зв'язок між померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Виходячи з цього спадкоємиці рекомендовано звернутися до Богодухівського районного суду з позовом про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановити, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_4 .
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду щодо встановлення факту, що має юридичне значення.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 6 ст. 294 ЦПК України передбачено, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Частиною 1 ст. 319 ЦПК України передбачено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" визначено, що при розгляді справи про встановлення відповідно до пункту 6 статті 273 Цивільного процесуального кодексу України від 1963 року факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені та по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі "Бочаров проти України" від 17.03.2011 року (п.45), "Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. рішення від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства"). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі "Салман проти Туреччини")".
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв'язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв'язок між особами, які походять від спільного пращура (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).
Судом встановлено, що під час заповнення документів, частина яких складалася російською мовою, вжиті різні варіанти в написанні прізвища померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкодавця - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, дослідженими під час судового розгляду доказами переконливо підтверджується факт родинних відносин між померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , яка була донькою померлого, що повністю підтверджується наявними матеріалами справи, в т.ч. копією свідоцтва про народження позивачки.
Оскільки від встановлення цього факту залежить вирішення спору про право на спадщину за законом, позивачка мала підстави звертатися з такою заявою у порядку позовного провадження.
Встановлення цього факту має юридичне значення для позивачки, а підтвердити його іншим шляхом вона не має можливості, тому вимога позову про встановлення цього факту є обґрунтованою, зазначений факт є встановленими під час судового розгляду та вказана вимога підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду щодо визнання права власності в порядкуспадкування та визначення частки у спільній власності.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного будь-якими не заборонений законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. На підставі вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається інше особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зіст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Місцем відкриття спадщини відповідно ст.1221 ЦК України є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Згідно п. 23 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно доч.ч.1,2 ст.1268 ЦК України спадкоємець зазаповітом чи за законом має право прийняти спадщину або неприйняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Згідно до ст. 1269 спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу у спосіб, передбачений ст.16 ЦК України.
Зокрема, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392ЦК України).
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Станом на сьогодні у спільній сумісній власності померлого ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають земельні ділянки з кадастровими номерами 6320855300:01:002:0020 площею 0,15 га та 6320855300:01:002:0092 площею 0,1404 га за адресою: АДРЕСА_1 , у яких не визначені частки співвласників майна.
Позивач за первісним позовом та позивачі (відповідачі) за зустрічними позовами мають бажання та намір оформити спадщину та набути право власності на належні їм частки у спільному майні, проте не мають можливості цього зробити, оскільки частки співвласників є не визначеними, що, як зазначено у Постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії, позбавляє можливості встановити розмір спадкового майна.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 355 ЦК України: майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Стаття 377 ЦК України регламентує наступне: до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначенихЗемельним кодексом України.
Відповідно до ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364цього Кодексу.
Згідно ст. 372 ЦК України,майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Положеннями ч. 1 ст. 357 ЦК України передбачено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року вказано, що зі змісту ст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що частка суб'єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.
Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватно власності» від 22.12.1995 року № 20 розглядаючи позови, пов'язані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є квартира (будинок), кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, передана при приватизації з державного житлового фонду за письмовою згодою членів сім'ї наймача у їх спільну сумісну власність (ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»). В інших випадках спільна власність громадян є частковою. Якщо розмір часток у такій власності не було визначено і учасники спільної власності при надбанні майна не виходили з рівності їх часток, розмір частки кожного з них визначається ступенем його участі працею й коштами у створенні спільної власності. Частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Таким чином, судом встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6320855300:01:002:0020 площею 0,15 га та 6320855300:01:002:0092 площею 0,1404 га за адресою: АДРЕСА_1 належать померлому ОСОБА_4 , а також ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, за життя ОСОБА_4 частки співвласників виділені не були, з урахуванням того, що чинним законодавством встановлена презумпція рівності часток власників, отже частки між спадкоємцями у праві спільної власності на самі земельні ділянки згідно вказаних вище норм законодавства вважаються рівними та складають по частки ділянки кожному.
Крім того, аналізуючи викладене, виходячи з фактичних обставин справи та норм законодавства, що регулюють виниклі правовідносини, враховуючи, що частки ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на вказані земельні ділянки за цим рішенням визначені в розмірі 1/4 частки і відповідно право власності не могло бути зареєстроване за нею, суд доходить висновку про задоволення позову в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 у розмірі 1/4 часток земельних ділянок, оскільки в даному випадку вона позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину у іншій спосіб, а від так відповідно до ст.16 ЦК України цивільне право ОСОБА_1 підлягає захисту в судовому порядку.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення первісного та зустрічних позовів.
Керуючись ст.141, ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 та зустрічні позовні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , є донькою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визначити, що частка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320855300:01:002:0020 площею 0,15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) становить 1/4.
Визначити, що частка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320855300:01:002:0092 площею 0,1404 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства становить 1/4.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , право власності на1/4 частку земельної ділянки кадастровий номер 6320855300:01:002:0020 площею 0,15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/4 частку земельної ділянки кадастровий номер 6320855300:01:002:0092 площею 0,1404 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визначити, що частка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320855300:01:002:0020 площею 0,15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) становить 1/4.
Визначити, що частка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320855300:01:002:0092 площею 0,1404 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства становить 1/4.
Визначити, що частка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320855300:01:002:0020 площею 0,15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) становить 1/4.
Визначити, що частка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320855300:01:002:0092 площею 0,1404 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства становить 1/4.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічними позовами - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП - НОМЕР_11 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач за первісним позовом, позивач (відповідач) за зустрічними позовами - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП - НОМЕР_12 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач за первісним позовом, позивач (відповідач) за зустрічними позовами - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП - НОМЕР_13 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Богодухівська міська рада Харківської області, ЄДРПОУ - 04058640, місцезнаходження: Харківська область м.Богодухів пл.Соборності,2.
Третя особа - Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області, ЄДРПОУ - 02900618, адреса: Харківська область м.Богодухів вул.Чернієнка,7.
Суддя