Справа №: 398/5890/24
провадження №: 2/398/684/25
Іменем України
"27" березня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Шинкаренко І.П.,
за участю секретаря судового засідання Черткова А.О.,
представника позивача адвоката Ісмайлової А.В.,
представника відповідача адвоката Горбунова Р.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Ісмайлова Анна Вікторівна, до ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Горбунов Роман Володимирович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Чернишов Сергій Сергійович, про визнання заповіту недійсним,
У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , про визнання заповіту недійсним.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_3 мала захворювання, іноді її поведінка була неадекватна обстановці та, зважаючи на її стан, позивач припускає, що ОСОБА_3 не усвідомлювала значення своїх дій. В останні дні свого життя ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_4 , що переробила заповіт на ОСОБА_2 , проте не розуміє як це відбулось та хоче знову переоформити заповіт.
Ухвалою судді від 20 листопада 2024 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Від представника позивача - адвоката Ісмайлової А.В., надійшло клопотання про призначення у справі судової посмертної почеркознавчої експертизи, без його обґрунтування. Крім того, просила витребувати від КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» інформацію про перебування ОСОБА_3 на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні, медичну картку на ім'я ОСОБА_3 , а також відомості коли саме та на які лікарські засоби було надано рецептурні бланки ОСОБА_3 згідно з журналом реєстрації спеціальних бланків форми № 3, а також на підтвердження копії вказаних записів.
У підготовчому засіданні представник позивача клопотання підтримала, в обґрунтування клопотання зазначила, що стан здоров'я ОСОБА_3 , на час складання заповіту, викликає сумніви в її діях.
Представник відповідача вирішення клопотання залишив на розсуд суду. Зазначив, що для визначення психічного стану здоров'я необхідні спеціальні знання, просив суд викликати та допитати в судовому засідання свідка ОСОБА_5 , який може повідомити суду відомості про психічний стан ОСОБА_3 .
Заслухавши клопотання, думку учасників щодо нього, дослідивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
Пунктом 8 частини другої статті 197ЦПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує, зокрема, питання про призначення експертизи.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, на підставі висновків експертів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи.
Відповідно до пп. 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).
Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.
Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
Пунктом пп. 1.3 п.1 Науково-методичних рекомендацій для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи.
Підпунктом 1.4 пункту 1 Науково-методичних рекомендацій визначено, що разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо). Вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням. Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру (пп. 1.5 п.1 Науково-методичних рекомендацій).
Згідно підпункту 1.10. пункту 1 Науково-методичних рекомендацій при вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов'язаний (зобов'язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи (пп. 1.4 п. Науково-методичних рекомендацій).
Так, відповідно до підпункту 1.8 пункту 1 Науково-методичних рекомендацій вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів, проте, представником позивача не було надано зразків підпису ОСОБА_3 для приєднання їх до матеріалів справи.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, при цьому питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги ненадання представником позивача необхідних матеріалів для проведення почеркознавчої експертизи, суд не вбачає законних підстав для призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.
Крім того, як вбачається із позовної заяви, підставою позовних вимог позивачем зазначено ту обставину, що заповідач не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.
Разом з тим, межі судового розгляду цивільної справи визначаються в тому числі підставами позову, які визначає позивач.
Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
У клопотанні представник позивача, серед іншого, просить суд поставити в ході проведення посмертної почеркознавчої експертизи на вирішення експертів питання чи підписувала ОСОБА_3 заповіт. При цьому у позові представник позивача зазначила, що ОСОБА_3 повідомила позивачу, що підписала вказаний заповіт.
Фактично клопотання щодо призначення почеркознавчої експертизи в цьому питанні стосується встановлення обставин, які визнані позивачем та не потребують доказування.
Щодо клопотання представника позивача про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом та, враховуючи категорію справи та неможливість у інший спосіб отримати доступ до медичних документів, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про витребування медичної документації підлягає задоволенню.
Щодо клопотання представника відповідача про виклик свідка, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 91 ЦПК України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
При цьому, як встановлено ч.1 ст. 90 ЦПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Згідно правил статті 69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
Клопотання представника відповідача про виклик свідків є обґрунтованим з огляду на те, що вказаним у клопотанні особам відомі обставини, що входять до складу заявлених вимог, їх показання можуть мати значення для вирішення справи, тому підлягає задоволенню.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 84, 260, 261, 299 ЦПК України, суд
Клопотання представника позивача - адвоката Ісмайлової Анни Вікторівни, задовольнити частково.
Витребувати від КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Олександрії» Олександрійської міської ради» інформацію про перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні, оригінал медичної карти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також відомості коли саме та на які лікарські засоби було надано рецептурні бланки ОСОБА_3 згідно даних журналу реєстрації спеціальних бланків форми № 3.
Визначити КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Олександрії» Олександрійської міської ради» строк для подання витребуваних доказів до 01 травня 2025 року.
Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Ісмайлової Анни Вікторівни, про призначення у справі посмертної судової почеркознавчої експертизи відмовити.
Клопотання представника відповідача - адвоката Горбунова Романа Володимировича, про виклик у судове засідання свідка ОСОБА_5 задовольнити.
У підготовчому засіданні оголосити перерву до 11 год. 00 хв. 13 травня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не підлягає оскарженню.
Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.П. Шинкаренко