Справа № 392/1923/23
Провадження № 2/392/61/25
28 березня 2025 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:
Головуючої судді: Кавун Т.В.,
секретар Стець Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мала Виска цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
02.11.2023 позивач звернувся до суду із вказаним позовом, відповідно до якого посилається на те, що 21.12.2019 між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС ЛОУН» було укладено електронний кредитний договір № 1295217-А. Кредитний договір було укладено на підставі правил надання коштів в кредит ТОВ «СС ЛОУН», затверджених наказом ТОВ «СС ЛОУН» № 1312-1 від 13.12.2019. ТОВ «СС ЛОУН» свої зобов'язання перед позичальником виконало належним чином, шляхом зарахування кредитних коштів на суму 23 000,00 гривень на кредитну картку відповідача.
У встановлений строк повернення кредиту 18.12.2020 відповідач не виконав свої боргові зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі 23 775,55 грн, яка складається з: 20 872,90 гривень - тіло кредиту та 2 902,65 гривень - нараховані проценти.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором 29.04.2020 між ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ФІНФОРС» було укладено договір факторингу № 40071779-48, згідно з умовами якого ТОВ «СС ЛОУН» відступив ТОВ «ФІНФОРС» права грошової вимоги за кредитним договором № 1295217-А від 21.12.2019 на загальну суму 23 775,55 гривень. Тому, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в сумі 23 775,55 гривень, понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 гривень та витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 гривень.
Представник позивача ТОВ «ФІНФОРС» у судове засідання не прибув, направив до суду клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі, позов підтримує у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності не подав, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність, на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи та постановити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
21.12.2019 між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС ЛОУН» було укладено електронний кредитний договір № 742266-І шляхом підписання електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 339128. Договір було укладено на підставі Правил надання коштів у кредит ТОВ «СС ЛОУН», які знаходяться на сайті https://www.ccloan.ua.
Згідно з п.п. 2.1, 2.3.4, 2.3.5, 2.3.7 Кредитного договору за цим Договором кредитор зобов'язується надати позичальнику в користування грошові кошти (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов цього Договору. Сума кредиту складає 23 000 грн, строк кредиту з 21.12.2019 року по 18.12.2020 року.
Відповідно до п.4.1. Кредитного договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом починається з дати зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника.
Згідно інформації АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за № 20.1.0.0.0/7-240715/46039 від 19.07.2024 встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 на яку він отримав грошові кошти в сумі 23 000,00 гривень.
Як вбачається з виписки за договором № б/н ОСОБА_1 за період з 20.12.2019 по 24.12.2019 зарахування коштів відповідача в сумі 23 000 грн здійснено на картку № НОМЕР_1 .
Пунктом 5.1. Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані проценти у строки, зазначені в цьому Договорі згідно графіку платежів. Сплата нарахованих процентів відбувається одночасно з поверненням частки кредиту на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 5.4. Правил сторони підтверджують, що даний електронний Договір має таку саму юридичну силу для сторін, як документи на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі.
Пунктом 6.1. Правил передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує Товариству проценти, які зазначені в Договорі. Позичальник зобов'язаний повернути виданий йому кредит та проценти за користування кредитом відповідно до умов укладеного Договору. Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється відповідно до Графіку платежів, який є невід'ємною частиною Договору, розміщується в особистому кабінеті та надається позичальнику разом з Договором.
Відповідно до довідки ТОВ «СС ЛОУН» № 29/04-С від 29.04.2020, заборгованість ОСОБА_1 станом на 29.04.2020 становить 23 775,55 грн, з яких 20 872,90 грн тіло кредиту, 2 902,65 грн нараховані проценти.
29.04.2020 між ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ФІНФОРС», укладено договір факторингу № 40071779-48, згідно з умовами якого ТОВ «СС ЛОУН» відступив ТОВ «ФІНФОРС» права грошової вимоги за кредитним договором № 742266-І від 21.12.2019 на суму 23 775,55 гривень.
Відповідно до Реєстру прав грошових вимог до Договору факторингу № 40071779-48 від 29.04.2020 року, право грошової вимоги за яким відступається, ТОВ «ФІНФОРС» набув до відповідача за Кредитним договором в сумі 23 775,55 грн.
Про відступлення ТОВ «ФІНФОРС» права грошової вимоги за кредитним договором № 742266-І від 21.12.2019 ТОВ «СС ЛОУН» повідомило відповідача шляхом направлення 29.04.2020 електронного листа.
Згідно довідки ТОВ «ФІНФОРС» від 29.09.2023 за № 29/09-Ф, станом на 29.09.2023 заборгованість ОСОБА_1 по Кредитному договору від 21.12.2019 за № 742266-І складає: 20 872,19 гривень - тіло кредиту та 2 902,65 гривень - нараховані проценти, всього: 23 775,55 гривень.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом пункту 1 частини першої ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Крім того, Верховний Суд у постанові у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на матеріали справи, між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 було укладено електронний Кредитний договір № 742266-І від 21.12.2019 року, шляхом підписання електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 339128 та на виконання якого позичальник зобов'язався повернути кредит у встановлені строки та сплатити проценти за користування кредитом.
Однак, у встановлені договором строки, ОСОБА_1 не повернув грошові кошти та не сплатив проценти за користування кредитними коштами.
У подальшому, а саме 29.04.2020 року, право грошової вимоги за кредитним договором укладеним між банком та відповідачем ОСОБА_1 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», оскільки набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 23 775 грн 55 коп.
Оскільки, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, в строк встановлений договором щодо повернення коштів та сплати нарахованих процентів, позивач має право вимагати стягнення заборгованості, яка утворилася перед кредитодавцем, з огляду на укладений договір факторингу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем до суду надані докази понесених стороною позивача витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката Гурського Г.Ю. у сумі 7000 гривень. Зокрема, суду надано: ордер про надання правової допомоги серії АН № 1270906 від 08.09.2023 року, додаток від 08.09.2023 року до договору про надання правової допомоги від 20.02.2023 року, платіжну інструкцію № 3581 від 26.09.2023 року про отримання оплати по договору, копію свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5506.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача усі понесені ним та документально підтверджені судові витрати.
Керуючись статтями 141, 258-259, 263, 265, 280-282 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» заборгованість за кредитним договором № 742266-І від 21.12.2019 у сумі 23 775 гривень 55 коп., з яких: 20 872 грн 90 коп. сума заборгованості за тілом кредиту; 2 902 грн 65 коп. - нараховані проценти.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» суму судового збору в розмірі 2 684 гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», ЄДРПОУ: 41717584, місцезнаходження: вул. Іонна Павла ІІ, 4/6, корп. В, каб. 508-2.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В. Кавун