31.03.2025
ЄУН 389/1205/24
Провадження №2/389/319/24
24 березня 2025 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Берднікової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., позивача ОСОБА_1 , її представника - адвоката Тіслюка І.І., відповідача ОСОБА_2 та його представника - адвоката Ковальова А.І., розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним (нікчемним),
Позивач звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати заповіт від спадкодавця - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (номер у спадковому реєстрі - 70552988, посвідченого 21 квітня 2023 року) та можливо наявних інших її заповітів/договорів (спадкових договорів, договорів про утримання тощо), посвідчених/укладених у період з 10 квітня 2021 року по 21 жовтня 2023 року на користь відповідача - ОСОБА_2 нікчемним та недійсним, оскільки у момент вчинення та посвідчення вказаного заповіту остання не могла усвідомлювати значення своїх дій та не могла керувати ними.
У підготовчому засіданні позивач заявила клопотання про уточнення назви документа вказаного у прохальній частині позову. Вказала, що у прохальній частині позову просила суд визнати заповіт від спадкодавця - ОСОБА_4 (номер у спадковому реєстрі - 70552988, посвідченого 21 квітня 2023 року) та можливо наявних інших її заповітів/договорів (спадкових договорів, договорів про утримання тощо), посвідчених/укладених у період з 10 квітня 2021 року по 21 жовтня 2023 року на користь відповідача - ОСОБА_2 нікчемними та недійсними. Проте, під час розгляду судом питань, пов?язаних з визначенням доказів, що підлягають витребуванню судом на підтвердження правових позицій сторін, дізналася про нові конкретні факти, тож нею прийнято рішення про конкретне визначення словосполучення «інших документів», що підлягають визнанню як нікчемні та недійсні, оскільки нібито укладені від імені її матері ОСОБА_4 та посвідчені нотаріально у період з 10 квітня 2021 року по 21 жовтня 2023 року на користь та в інтересах ОСОБА_2 , а саме, вважає, що це повинна бути довіреність №546 від 06 жовтня 2023 року на ім?я ОСОБА_2 , дружини ОСОБА_2 , посвідчена приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Іванюк Н.В., зареєстрована в реєстрі за №546, про передачу повноважень ОСОБА_2 на вчинення дарування своєму чоловікові ОСОБА_2 належну ОСОБА_4 на праві власності частини квартири АДРЕСА_1 .
Таким чином, просить суд з урахуванням намірів відповідача ОСОБА_2 звузити коло доказів, які нею використовуються з метою захисту її законних прав та інтересів в умовах неправомірної поведінки останнього, доповнити речення в прохальній частині позову назвою документа, що підлягає експертній перевірці на його справжність, з огляду на це,- виключити з тексту речення: «можливо наявних інших її заповітів і договорів (спадкових договорів, договорів про утримання тощо), посвідчених/укладених у період з 10 квітня 2021 року по 21 жовтня 2023 року на користь відповідача - ОСОБА_2 » та зважати остаточною наступну редакцію прохальної частини її позову до ОСОБА_2 , у даній справі: визнати заповіт від спадкодавця - ОСОБА_4 (номер у спадковому реєстрі - 70552988, посвідченого 21 квітня 2023 року) та розпорядження ОСОБА_4 викладене у формі довіреності №546 від 06 жовтня 2023 року на ім'я ОСОБА_2 , дружини ОСОБА_2 , посвідчене приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Іванюк Н.В. зареєстроване в реєстрі за №546, про передачу повноважень ОСОБА_2 на вчинення дарування своєму чоловікові ОСОБА_2 належну ОСОБА_4 на праві власності частини квартири АДРЕСА_1 нікчемними та недійсними.
Предстаник позивача підтримав заявлене позивачем клопотання.
Відповідач та його представник не заперчували проти задоволення заявленого клопотання.
Третя особа в судове засідання не з'явилася.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п.2 ч.2 та ч.3 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Верховний Суд у постанові від 16 березня 2018 року в справі №916/1764/17, вказав, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об'єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову. На цьому наголосив Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 405/3360/17.
Заслухавши позицію учасників процесу щодо заявленого клопотання, дослідивши зміст позовної заяви про визнання заповіту недійсним (нікчемним) та клопотання сторони позивача про уточнення назви документа вказаного у прохальній частині позову, суд приходить до висновку, що уточнення прохальної частини позовної заяви шляхом зміни її первісної редакції, включення до неї вимоги про визнання розпорядження ОСОБА_5 викладеного у формі довіреності №546 від 06 жовтня 2023 року на ім'я ОСОБА_2 , дружини ОСОБА_2 , посвідченого нотаріусом та зареєстрованого в реєстрі за №546, про передачу повноважень ОСОБА_2 на вчинення дарування своєму чоловікові ОСОБА_2 належну ОСОБА_4 на праві власності частину квартири, не пов'язане ані з предметом, ані з підставами позову в первісній редакції, і в подальшому потягне за собою необхідність доповнення підстав позову новими обставинами, зміну суб'єктивного складу учасників процесу. Тобто, фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача (не заявлялася вперше) до іншого відповідача (позивачем не ставиться вимога про визнання нікчемним і недійсним правочину, який було укладено на підставі оспорюваної довіреності), яка буде обґрунтовуватися іншими (додатковими) обставинами, що за своєю суттю є новим позовом і у своїй сукупності дає особі право на звернення до суду з іншою позовною заявою.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про уточнення назви документа вказаного у прохальній частині позову.
Керуючись ст. 4,5,13,43,49,197,260 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про уточнення назви документу вказаного у прохальній частині позову.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 31 березня 2025 року.
Суддя Г.В. Берднікова