Справа № 388/310/25
31.03.2025 року м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Баранського Д.М., розглянув у спрощеному провадженні (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: інспектор 2 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Павленко Анна Миколаївна про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом до відповідачів та просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3987018 від 2 лютого 2025 року.
Позов мотивує тим, що 2 лютого 2025 року на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за те, що керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки.
Позивач стверджує, що правопорушення не вчиняв. Посилається на порушення нормативно-правових актів під час притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідач Департамент патрульної поліції надіслав до суду відзив на позовну заяву. Позов не визнає та просить відмовити у ньому.
Окрім цього, до суду надіслано докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Положення ч. 1 ст. 269 КАС України передбачають, що у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Судом установлено, що постановою інспектора 2 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта Павленко А.М. серії ЕНА № 3987018 від 2 лютого 2025 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за те, що цього ж дня о 09:49 годині на трасі М30 916 км. 817 м, водій керував транспортним засобом «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки та не був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» ПДР.
Згідно з п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (далі - Правила дорожнього руху), для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Відповідальність за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян настає за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
За змістом ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення (зокрема ч. 2 ст. 258) передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу (рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015).
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 відповідачем надано відеозапис № 470850 на який посилається як на доказ винуватості у змісті спірної постанови про накладення адміністративного стягнення. На цьому відеозаписі відображено рух автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Водій цього автомобіля зупинився на обладнаному блокпості на вимогу поліцейської. Поліцейська привіталась та запитала водія чи він військовий, чи цивільний. Водій у цей момент не пристебнутий ременем безпеки. Водій зазначив, що є цивільним та запитав чи він, щось порушив. Поліцейська йому відповіла, що він проїжджає блокпост та запитала його, чи йому не відомо, що на блокпосту перевіряють документи. Поліцейська попросила водія з'їхати з проїжджої частини дороги, що водієм було зроблено. Поліцейська запитала водія чому він не пристебнутий ременем безпеки, а він повідомив, що його відстебнув. Поліцейська його запитала навіщо він це зробив. Поліцейська запитала чи стоїть в нього заглушка та чому автомобіль не пищить. Водій заперечує, що під час руху не був пристебнутий ременем безпеки та вимагає надати докази. Поліцейська представилась на вимогу водія. Водію роз'яснено його права та повідомлено, що його буде притягнуто до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи зміст відеозапису, пояснення водія під час його зупинки поліцейською, зміст позову в якому водій визнає, що перебував у транспортному засобі будучи не пристебнутим ременем безпеки, а також положення п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху, ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, можливо стверджувати, що адміністративна відповідальність настає за невиконання водієм обов'язку користування засобами пасивної безпеки (підголовниками, ременями безпеки) на автомобілі, обладнаними ними. Тобто в цьому конкретному випадку ОСОБА_1 будучи зупинений поліцейською для перевірки документів, тобто для виконання вимог Правил дорожнього руху, перебуваючи в транспортному засобі на проїжджій частині, зобов'язаний був користуватися ременем безпеки, що ним зроблено не було та ним не заперечується, а також відомо зі змісту відеозапису. Окрім цього водій визнає, що його автомобіль обладнаний засобами пасивної безпеки.
ОСОБА_1 по суті заперечує, що коли автомобіль під його керуванням рухався він не був пристебнутим ременем безпеки. У свою чергу положення п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху, ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення не зобов'язують водія виключно під час руху транспортного засобу користуватися засобами пасивної безпеки, а за будь-яких умов використання транспортного засобу за призначенням. Керування водієм транспортним засобом, його зупинка на проїжджій частині дороги поліцейським для перевірки документів або з іншою визначеною метою не скасовує обов'язку водія користуватися ременем безпеки, оскільки у такому випадку водій продовжує виконувати функції водія транспортного засобу та покладені на нього обов'язки для забезпечення безпеки дорожнього руху. Виключно стоянка транспортного засобу або вимога поліцейського покинути транспортний засіб припиняє обов'язок водія використовувати засоби пасивної безпеки.
За логікою ОСОБА_1 зупинка транспортного засобу, зокрема, на світлофорі, для посадки (висадки) пасажирів, надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника тощо, припиняє його обов'язку користуватися засобами пасивної безпеки, що є неприпустимим та неприйнятним, а також не відповідає змісту п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху.
За змістом п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Верховний Суд неодноразово зазначав, зокрема у постанові від 24 січня 2019 року (справа № 428/2769/17), що у разі відсутності в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
В оскаржуваній постанові відсутнє посилання на відеофайли IMG_3950.MOV, IMG_3951.MOV, IMG_3954.MOV з камер відеоспостереження на блокпосту, як на докази винуватості ОСОБА_1 , а тому ці докази є неналежними та недопустимими в цій справі. Доводи позивача з цього приводу є слушними.
Інші доводи позивача у змісті позову, спрямовані як на підставу своїх вимог, не спростовують встановлених судом у цій справі обставин, а також вищезазначеного, окрім цього спростовуються змістом відеозапису з місця події.
Окремо слід зазначити, що за приписами п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За змістом ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
З огляду на вищезазначене, суд не бачить підстав для задоволення цього позову, а відтак у ньому має бути відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 121, 251, 252, 268, 278-280, 285, 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статями 19, 20, 72-79, 132, 134, 139, 241, 242, 244-246, 250, 271, 286 КАС України суд, -
Залишити без задоволення позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: інспектор 2 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Павленко Анна Миколаївна про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Апеляційна скарга на рішення подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський