Справа № 369/1239/24
Номер провадження 2/383/186/25
27 березня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Адаменко І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Зербул С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №369/1239/24 за позовом ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-
У липні 2024 року ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, обґрунтовуючи його тим, що 08 червня 2023 року між ОСОБА_2 та ТДВ «СК «ВІДІ - СТРАХУВАННЯ» був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту. 13 жовтня 2023 року по просп. Берестейський (Перемоги), 54/1 в Шевченківському районі м.Київ, сталася дорожнього - транспортна природа за участю застрахованого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Ford Fusion, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . За фактом цієї дорожньо-транспортної пригоди, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП України. 08.11.2023 року постановою Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. 31.10.2023 року до ТВД «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернулася ОСОБА_2 з заявою про виплату страхованого відшкодування, у зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком, відповідно до умов Договору страхування. 01.11.2023 року ТВД «СК «ВІДІ - СТРАХУВАННЯ» здійснило їй виплату відшкодування майнової шкоди у розмірі 57655,63 грн. Також позивач вказує, що цивільно - правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ТВД «СК «КРЕДО». За полісом ТДВ «СК «КРЕДО» взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок експлуатації транспортного засобу Ford Fusion, реєстраційний номер НОМЕР_1 . На цій підставі ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернулося до ТВД «СК «КРЕДО» з заявою про відшкодування виплачених ОСОБА_2 коштів. Відповідно до рахунку та акту виконаних робіт вартість відновлювального ремонту застрахованого ТЗ складає 57655,63 грн. Враховуючи зазначене, розмір страхового відшкодування, що має бути сплачено ТДВ «СК «КРЕДО». Складає 41034,74 грн = (21274,80 грн +36380,83 грн * (1-0,3689) - 3200,00 грн, де 21274,80 грн + 36380,83 грн = 57655,63 грн - вартість відновлювального ремонту застрахованого ТЗ згідно з рахунком №СКмС-0022657 від 31.10.2023 року та актом виконаних робіт №СКмСА - 015377 від 26.12.2023 року; 21274,80 грн - вартість матеріалів, робіт згідно з рахунком №СКмС - 0022657 від 31.10.2023 року та актом виконаних робіт №СКмСА-015377 від 26.12.2023 року; 36380,83 грн - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту згідно рахунку №СКмС - 0022657 від 31.10.2023 року та актом виконаних робіт №СКмСА - 015377 від 26.12.2023 року і на які нараховується коефіцієнт фізичного зносу - 0,3689; 3200,00 грн - розмір франшизи, що передбачена Полісом. 19 квітня 2024 року Господарським судом Запорізької області було прийнято рішення у справі №908/379/24, відповідно якого ТДВ «СК «КРЕДО» сплачує на користь ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» страхове відшкодування в розмірі 41034,74 грн, враховуючи коефіцієнт фізичного зносу - 0,3689. 07 травня 2024 року ТДВ «СК «КРЕДО» здійснило на користь ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» виплату страхового відшкодування в сумі 41034,74 грн з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 0,3689, тобто різниця між виплаченими коштами позивачем ОСОБА_2 та відшкодованих страховою компанією заподіювача шкоди ОСОБА_1 становить 16620,89 грн. Якщо цивільна відповідальність заподіювана шкоди була застрахована, але розміру страхове відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку. На підставі вказаного, позивач вважає, що відповідач має відшкодувати позивачу 16620,89 грн, та оскільки в добровільному порядку сплатити відмовляється, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27.01.2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача ТОВ «СК «ВІДІ - СТРАХУВАННЯ» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, також представник надав згоду на ухвалення заочного рішення у справі, у разі неявки відповідача в судове засідання (а.с.87-88).
Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином. До суду заяв чи клопотань не подав. Відзиву на позовну заяву від відповідача також не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ст.280 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений відповідач до суду не з'явився, не подав заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі та відзиву на позов, тому, враховуючи згоду позивача, суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши докази у справі та оцінивши їх у відповідності до ст.89 ЦПК України вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4, ч.5 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 08.11.2023 року у справі №761/39276/23 ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, за те, що він 13.10.2023 року о 15:50 год. у м.Києві по пр.Берестейський, 51/1, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Ford Fusion, номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом Mazda, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, та останній завдано матеріальні збитки, чим порушив п.п.2.3б, 13.1 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП (протокол серії ААД №532316). Постанова суду набрала законної сили 21.11.2023 року (а.с.32).
З копії довідки №34865/41/11/6-2023 від 25.10.2023 року про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що учасники ДТП мають поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, також зазначено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння не проводився через відсутність ознак сп'яніння (а.с.16).
ОСОБА_2 , має у власності автомобіль Mazda 3, д.н.з НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.14).
Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Mazda 3, д.н.з НОМЕР_2 , на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована за ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», що підтверджується страховим полісом №CLAU-000839, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Mazda 3, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.6-13).
Згідно протоколу огляду транспортного засобу від 19.10.2023 року, складеного експертом - оцінювачем ОСОБА_3 , щодо автомобіля Mazda 3, д.н.з НОМЕР_2 вбачається, що автомобіль має пошкодження внаслідок ДТП (а.с.20 зворот- 21).
Згідно ремонтної калькуляції №37/С від 28.10.2023 року вартість ремонту пошкодженого автомобіля Mazda 3, д.н.з НОМЕР_2 становить 58431,13 грн (а.с.21 зворот - 22). Також даний факт підтверджується рахунком №СКмС-0022224 від 24.10.2023 року, рахунком №СКмС-0022657 від 31.10.2023 року та фототаблицею до звіту (а.с.23 зворот - 26, 29).
Відповідно звіту №37 про оцінку автомобіля Mazda 3, д.н.з НОМЕР_2 вартість відновлювального ремонту автомобіля за умовами офіційного дилера Mazda ТОВ «ВІДІ - СТРАХУВАННЯ» складає 58431,13 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 42870,00 грн (а.с.17-20).
31 жовтня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» з заявою №15/04/9/1/219-23 про виплату страхового відшкодування від вказаного вище ДТП, яка є страховим випадком, відповідно до умов Договору страхування (а.с.30).
Як вбачається зі страхового акту №17131 від 01.11.2024 року виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору, Страховиком - ТДВ «СК «ВІДІ - СТРАХУВАННЯ» прийнято рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 за Договором в розмірі 57655,63 грн (а.с.31).
Згідно копії платіжної інструкції №6806 від 01.11.2024 року ТОВ «СВ «ВІДІ - СТРАХУВАННЯ» сплатила ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 57655,63 грн (а.с.31 зворот).
Таким чином ТОВ «СВ «ВІДІ - СТРАХУВАННЯ» виконало свої зобов'язання перед страхувальником, згідно умов Договору страхування.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «FORD FUSION», державний номерний знак НОМЕР_1 , був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТДВ «СК «КРЕДО» №216454004 з лімітом відповідальності за шкоду життю та здоров'ю 320000,00 грн, за шкоду майну 160000, 00 грн., франшиза 3200,00 грн (а.с.15).
Отже, оскільки позивачем здійснено виплату страхового відшкодування, а особою відповідальною за завдані збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є страхова компанія винуватця, то позивач звернувся до ТДВ «СК «КРЕДО» з заявою на виплату страхового відшкодування у розмірі 41034,74 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.04.2024 року у справі №908/379/24 позовні вимоги ТОВ «СВ «ВІДІ - СТРАХУВАННЯ» до ТОВ «СВ «КРЕДО» задоволено. Стягнуто з ТОВ «СВ «КРЕДО» на користь ТОВ «СВ «ВІДІ - СТРАХУВАННЯ» 41034,74 грн страхового відшкодування, 3028 грн судового збору. Рішення набрало законної сили 17.05.2024 року (а.с.34-38).
07 травня 2024 року ТОВ «СВ «КРЕДО» здійснило на користь ТОВ «СВ «ВІДІ - СТРАХУВАННЯ» виплату страхового відшкодування в розмірі 41034,74 грн.
Отже ТОВ «СВ «КРЕДО» виплативши позивачу страхове відшкодування у розмірі 41034,74 грн, не покрило повного відшкодування завданої майнової шкоди, яка сплачена позивачем ОСОБА_2 за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів CLAU - 000839.
Таким чином до ТОВ «СВ «ВІДІ - СТРАХУВАННЯ» перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування» у порядку суброгації.
Сума страхового відшкодування, що підлягає сплаті відповідачем складає 16620,89 грн та розрахована наступним чином: 16620,89 грн = 57655,63 грн - 41034,74 грн, де 57655,63 грн - вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу потерпілої згідно з рахунком №СКмС - 0022657 від 31.10.2023 року та актом виконаних робіт №СКмСА - 015377 від 26.12.2023 року, 41034,74 грн - вартість виплаченого відшкодування страховиком відповідача.
Враховуючи наявний та доведений факт вини ОСОБА_1 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження, між діями відповідача (порушенням правил дорожнього руху) та наслідками в результаті дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкодження автомобіля є прямий причинний зв'язок, що є підставою для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду.
З метою досудового врегулювання спору, відповідачеві, 21.05.2024 року було направлено вимогу про відшкодування шкоди вих.№15/04/8/2/1575-24 на користь ТДВ «СВ «ВІДІ - СТРАХУВАННЯ» в розмірі 16620,89 грн (а.с.40-42), дана вимога була вручена відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується фіскальним чеком від 21.05.2024 року за №0319409104645 та трекінгом з офіційного сайту АТ «УКРПОШТА», щодо поштового відправлення за №0319409104645 (а.с.44), однак ніяких дій зі сторони відповідача щодо погашення заборгованості в досудовому порядку проведено не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За правилами ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1192 ЦК України, передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Така ж позиція викладена у ст. 27 Закону України «Про страхування».
Згідно з наведеними положеннями до страховика в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.
Відповідно до ст. 980 ЦК України та ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності.
Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.
Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.
Таким чином регрес - це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу - це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов'язок за страховим зобов'язанням. А, отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов'язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.
Відповідно п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема,статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.
Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі №6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ч. 1 ст. 261, ст. 262 ЦК України).
Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача.
Таким чином, у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. Якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку.
Аналогічний висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 22.12.2020 року у справі №565/1210/19, провадження (61-9485ск20).
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Подібні за змістом висновки сформульовані також в постановах Верховного Суду від 14.08.2019 року у справі №344/3008/17, від 15.10.2020 року у справі №755/7666/19, від 22.04.2021 року у справі №759/7787/18, провадження (61-10773ск20), від 16.02.2022 року у справі №709/370/20, від 21.09.2022 року у справі №486/716/20.
Як встановлено судом, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля «FORD FUSION», державний номерний знак НОМЕР_1 , був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТДВ «СК «КРЕДО» №216454004 з лімітом відповідальності за шкоду життю та здоров'ю 320000,00 грн, за шкоду майну 160000, 00 грн., франшиза 3200,00 грн.
Отже, враховуючи встановлені вище обставини та оскільки позивачем як страховиком потерпілої здійснено виплату страхового відшкодування потерпілій ОСОБА_2 в сумі 57655,63 грн, а страховиком заподіювача шкоди не повністю покрито вказану страхову виплату, тобто має місце недостатність страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої винною особою шкоди, тому така особа зобов'язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином позивач ТДВ «СВ «ВІДІ - СТРАХУВАННЯ» набув право вимоги до відповідача у межах різниці між сплаченою позивачем сумою відшкодування та отриманою потерпілим страховою виплатою, що складає: 16620,89 грн = 57655,63 грн - 41034,74 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача зазначеної суми 16620,89 грн на користь страховика ТДВ «СК «ВІДІ - СТРАХУВАННЯ» в порядку суброгації в сумі є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Також, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» суму страхового відшкодування в розмірі 16620,89 грн (шістнадцять тисяч шістсот двадцять гривень 89 копійок), а також судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення суду або апеляційна скарга, або якщо рішення суду залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», код ЄДРПОУ 35429675, місцезнаходження: В.Кільцева, 60-А, с.Софіївська Борщагівка Бучанський район, Київська область, п.і.08131.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 31.03.2025 року.
Суддя І. М. Адаменко