Справа № 352/505/25
Провадження № 1-кс/352/219/25
28 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Костянтинівка, Мелітопольського району Запорізької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
- 24.09.2015 вироком Мелітопольського міського суду за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки; звільнений 22.09.2017;
- 16.11.2018 згідно вироку Мелітопольського міськрайонного суду за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України - звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
- 22.01.2020 вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за ч.1, 2 ст. 309 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70, ст. 71 до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки і 1 місяць, звільнений 26.04.2024 по відбуттю строку покарання,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1,2 ст. 361, ч.1,2 ст. 200, ч.1,2 ст. 209 КК України,
До суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 . Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1,2 ст. 361, ч.1,2 ст. 200, ч.1,2 ст. 209 КК України, а саме: ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і в період не знятої та не погашеної у встановленому законом порядку судимості, повторно вчинив корисливий злочин. 26.02.2025 заволодів мобільним телефоном марки ZTE Blade A31, чорного кольору, вартістю 2588 гривень, який був укомплектований, силіконовим чохлом вартістю 219 гривень, захисним склом для мобільного телефона вартістю 129 гривень та сім картою мобільного зв'язку «ВФ Україна» з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , вартістю 200 гривень, поповненою на суму 200 гривень. В подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, внаслідок набуття, володіння, використання та розпорядження коштами, здійснив фінансові операції на загальну суму 89 345, 41 грн., тобто розпорядився майном, щодо якого фактичні обставини свідчили про його одержання злочинним шляхом.
Відомості про зазначене кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091250000055 від 01.03.2025, правова кваліфікація правопорушень - ч. 4 ст. 185, ч. 1, 2 ст. 361, ч. 1, 2 ст. 200, ч. 1, 2 ст. 209 КК України.
28.03.2025, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1, 2 ст. 361, ч. 1, 2 ст. 200, ч. 1, 2 ст. 209 КК України.
В клопотанні прокурор просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, зазначаючи, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 , будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, не має стійких соціальних зв'язків, тому усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення даного злочину може переховуватись від суду (п.1); може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як має непогашену судимість за вчинення тотожного злочину проти власності (п.5). Жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти відповідним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала та просила обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підозрюваний та захисник просили обрати ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки запобіжний захід у виді тримання під вартою є надто суворим.
Заслухавши клопотання та думки учасників процесу, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню за таких підстав.
В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1, 2, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Як встановлено в ході розгляду клопотання, СВ Відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091250000055 від 01.03.2025, правова кваліфікація правопорушень - ч. 4 ст. 185, ч. 1, 2 ст. 361, ч. 1, 2 ст. 200, ч. 1, 2 ст. 209 КК України.
28.03.2025, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1, 2 ст. 361, ч. 1, 2 ст. 200, ч. 1, 2 ст. 209 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1, 2 ст. 361, ч. 1, 2 ст. 200, ч. 1, 2 ст. 209 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 01.03.2025;
- протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 13.03.2025;
- висновком товарознавчої експертизи від 18.03.2025 та довідкою про вартість від 20.03.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 04.03.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 27.03.2025;
- протоколом тимчасового доступу від 18.03.2025;
- протоколом огляду речових доказів від 25.03.2025.
При цьому суд враховує, що під час розгляду клопотання слідчим суддею перевіряється питання щодо обґрунтованості підозри, а питання доведеності вини у вчиненні кримінального правопорушення може бути розглянуте лише судом при розгляді кримінального провадження по суті.
Таким чином, на думку слідчого судді, подані стороною обвинувачення докази, дійсно свідчать про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 .
Також прокурором в ході розгляду клопотання доведено наявність достатніх підстав існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Тяжкість покарання, яке може загрожувати підозрюваному ОСОБА_5 в разі доведення його вини у скоєному та відсутність міцних соціальних зв'язків, на думку слідчого судді, дійсно може спонукати його до ухилення від органів досудового розслідування/суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також існує ризик вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки він, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення тяжкого злочину проти власності, на шлях виправлення не став та на теперішній час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тотожного тяжкого злочину проти власності.
Окрім того, прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, дійсно не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з таких підстав: відомості щодо осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, органу досудового розслідування не відомі, що унеможливлює обрання йому запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту є недоцільним, оскільки санкція статті злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , в сукупності з іншими обставинами: відсутність тісних соціальних зв'язків і роботи, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків.
Отже, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (злочину), тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочину), у вчиненні якого він підозрюється, віку і стану здоров'я підозрюваного, відсутності у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, суд вважає доцільним обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м'які заходи не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного, а обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування такого запобіжного заходу, судом не встановлено.
Водночас, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.
У рішенні «Марченко проти України» Європейського суду суд з прав людини наголосив, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя, зважаючи на майновий стан підозрюваного, вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов'язків, у мінімальному розмірі, а саме 20 прожиткових мінімумі доходів громадян, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із одночасним визначенням розміру застави та покладенням на підозрюваного передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, так як саме такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості злочину та його наслідкам, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть як запобігти імовірним ризикам, так і забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176 - 178, 182 - 184, 193, 194, 196, 309 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 26 травня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з часу фактичного затримання, 28 березня 2025 року.
Визначити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн, що може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: (отримувач: ТУ ДСА в Івано-Франківській області; рахунок отримувача: UA 158201720355259002000002265; код отримувача: 26289647; МФО отримувача: 820172; банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; призначення платежу: застава, ухвала суду у справі №352/2155/24; прізвище, ім'я та по-батькові платника застави, ЄДРПОУ суду: 02896667).
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, а підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком на два місяці, починаючи з дня внесення застави, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілою та свідком в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити підозрюваному невідкладно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_10