28 березня 2025 року справа № 640/4654/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ГРУП» до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити дії,
26.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ГРУП» (03036, м.Київ, вул.Повітрофлотський, 92б; код ЄДРПОУ 43152106) (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у м.Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 43141267) (далі - відповідач 1), в якому з урахуванням заяви вх. від 10.12.2020 просив:
визнати протиправним і скасувати рішення регіональної комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.12.2019 № 1373225/43152106;
зобов'язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 30 від 12.11.2019 в сумі 37341,00грн з ПДВ, складену ним, датою її подання на реєстрацію;
визнати протиправним і скасувати рішення регіональної комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.02.2020 № 19850;
зобов'язати відповідача 1 виключити його з переліку ризикових платників податків.
Додатково просив судові витрати, у т.ч. витрати на правничу допомогу покласти на відповідачів.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач всупереч вимог законодавства відмовив у реєстрації вказаних ПН.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 03 березня 2020 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розглянути її одноособово суддею Григоровичем П.О. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
16.03.2020 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи, в якому зазначив, що докази про розмір витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи відповідно до умов договору про надання правової (правничої) допомоги №16 від 17.02.2020 будуть надані протягом 5-ти днів після ухвалення судового рішення у справі №640/4654/20.
08.04.2020 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги повністю. Стверджує, що на вимогу відповідача надав усі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції. Тому протилежні доводи відповідача не обґрунтовані. Єдиною підставою для віднесення позивача до ризикових платників податків відповідач вказав наявність податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Проте, яка саме інформація, коли вона отримана і з якого джерела відповідач не вказав та не надав будь-яких підтверджуючих доказів.
09.04.2020 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що зважаючи, що позивач не надав усіх первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій, що знайшли своє відображення у відповідних ПН, він прийняв відповідні рішення про відмову у їх реєстрації. Стверджує, що оскаржувані рішення є правомірними та не підлягають скасуванню. Також відсутні підстави для виключення позивача з переліку ризикових платників податків.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 11.08.2021 залучив Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, ЛЬВІВСЬКА ПЛОЩА, будинок 8) до участі у справі в якості співвідповідача (далі - відповідач 2).
21.09.2021 від відповідача 2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи зазначив, що позивач не підтвердив господарських операцій. Тому оскаржувані рішення є правомірними.
Того ж дня від відповідача 1 повторно надійшов відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позову.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Тому Окружний адміністративний суд міста Києва супровідним листом від 19.02.2024 №03-19/5138/24 «Про скерування за належністю справи» на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ надіслав адміністративну справу №640/4654/20 до Київського окружного адміністративного суду. У подальшому Київський окружний адміністративний суд супровідним листом від 07.01.2025 вих. 01-19/93/25 на виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав 244 судові справи Черкаському окружному адміністративному суду.
Справа №640/4654/20 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 20.01.2025 вх.№ 2565/25. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2025 передана для розгляду судді Бабич А.М.
Ухвалою від 27.01.2025 суд прийняв адміністративну справу до провадження та продовжив її розгляд у порядку спрощеного провадження, замінив відповідача у справі на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України - код ЄДРПОУ ВП 44116011 (далі - відповідач). Вказану ухвалу сторони отримали 28.01.2025, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в їх електронні кабінети.
Відповідач 1 правом подати відзив не скористалася, про причини суд не повідомив.
Усі подані сторонами докази суд долучив до матеріалів адміністративної справи
Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходило, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази, оцінивши доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Із витягу з ЄДРПОУ суд установив, що позивач зареєстрований як юридична особа. Основний вид економічної діяльності - « 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів».
Згідно з копією рахунку-фактури від 12.11.2019 №СФ-0000089 та видатковою накладною від 12.11.2019 №РН-0000080 позивач 19.11.2019 відвантажив Товариству з обмеженою відповідальністю «АКБ Оптторг» (код ЄДРПОУ 32261769) акумуляторні батареї в кількості 19 шт., загальною вартістю 37341,00грн, у т.ч. ПДВ - 6223,50грн.
Позивач через програму «М.Е.Doc» подав на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 30 від 12.11.2019.
У відповідь отримав квитанцію від 25.11.2019 №9280087572 про зупинення такої реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме ПН/РК відповідає вимогам підп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропонував надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Позивач 17.12.2019 подав відповідачу повідомлення №70 про надання пояснень та копій документів у кількості 16 додатків до вказаної вище ПН.
З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів відповідач 1 прийняв рішення від 20.12.2019 № 1373225/43152106 про відмову в реєстрації вказаної вище ПН, підставою у ньому позначив не надання платником податку копій документів, а саме договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Відповідач 1 не здійснив підкреслення тих документів, яких не надано, як того вимагала форма такого рішення, а також у додатковій інформації не вказав конкретних документів (далі - Спірне рішення 1).
30.11.2019 позивач звернувся скаргою до відповідача 2, в якій просив виключити його з реєстру ризикових платників та поновити реєстрацію податкових накладних.
Відповідач 2 листом від 19.12.2019 надіслав скаргу за належністю до відповідача 1.
05.02.2020 Голова Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН відповідача Ломака Є.А. прийняв рішення №19850, яким встановив відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, зазначивши п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію ПН/РК (далі - Спірне рішення 2).
Тому позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом.
Для вирішення спору суд урахував вимогу абзацу другого ст.19 Конституції України діяти в порядку, межах і спосіб, що визначені законом.
Спірні відносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246) у редакції, що діяла на дату прийняття рішень про відмову у реєстрації ПН, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117).
Відповідно до підп.14.1.242 п.14.1 ст.14 ПК України технічний адміністратор електронного кабінету - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.
Отже, саме відповідач 2 уповноважений, як адміністратор, забезпечити прийняття та реєстрацію ПН в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку №1246 ПН та/або приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України “Про електронний цифровий підпис», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п.12 Порядку №1246 після надходження ПН та/або РК до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.13,14 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Згідно з п.17 Порядку №1246 у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Відповідно до п.6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з п.14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Відповідно до п.15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Згідно з п.18 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Відповідно до п.19 Порядку №117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Згідно з п.20 Порядку №117 зазначені комісії приймають рішення про:
реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Відповідно до п.22 Порядку №117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Отже, зміст такого виду рішення вказаний у Додатку №2 до Порядку №117 та передбачає обов'язок здійснити підкреслення документів, які не надав платник податків. Вказаного механізму відповідач 1 у спірних правовідносинах не дотримався, оскільки не здійснив підкреслення тих документів, які не надав позивач, а також не вказав конкретних документів у додатковій інформації. Водночас підстави у Спірному рішенні 1 відповідача 1 не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки зазначене ненадання платником усіх копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, спростовується електронними повідомленнями щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрація якої зупинена від 17.12.2019 №70 та доданими до них документами: вказаними вище рахунком-фактурою та видатковою накладною, договором купівлі-продажу від 02.09.2019 №ТБ-0209/19, контрактом про поставку і дистрибуцію від 01.10.2019 №01-01102019, інвойсами (3 шт.), штатним розписом позивача, договором оренди транспортного засобу від 04.11.2019 №041119/1, договором купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток від 20.11.2019, договором оренди нежитлового приміщення від 01.12.2019 №42а, вантажно-митними деклараціями (3 шт.). Протилежні доводи відповідачів не обґрунтовані та не враховані судом, оскільки спростовуються вказаними вище документами, наданими відповідачу 1 на його вимогу.
Абзацом першим п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Отже, дії продавця щодо реєстрації в ЄРПН ПН щодо продажу товару, виписаної за правилом першої події, є виконанням встановленого законом обов'язку.
Обґрунтованих сумнівів у достовірності документів, наданих позивачем на етапі реєстрації вказаної вище ПН, враховуючи договірні умови зі вказаним вище контрагентом не викликають. Обґрунтованість підстав їх неврахування відповідачами під час судового розгляду справи не підтверджена. Отже, підстави Спірного рішення 1 щодо не надання платником податку копій документів спростовані відомостями отриманих відповідачем 1 додатків до повідомлень та доводить допущення порушення вказаних норм відповідачем 1.
Тому суд дійшов висновку, що вказане рішення відповідача 1 протиправне та підлягає скасуванню у повному обсязі.
Встановлені обставини спору підтверджують, що відповідач 1 не аналізував змісту отриманих від позивача документів, у т.ч. в контексті дотримання правила першої події.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з п.187.1. ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Абзацом першим п.201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
ПН згідно з п.201.7 ст.201 ПК України складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Додатково, з огляду на відсутність зазначення конкретного виду документів, які не було додано позивачем, за фактичного встановлення судом наявності документів свідчить про формальний розгляд відповідачем 1 документів для реєстрації вказаної вище ПН. Тому відсутні підстави для судового втручання в дискреційні повноваження відповідачів щодо їх розгляду та оцінки.
Правом адміністративного оскарження Спірного рішення 1 до відповідача 2 позивач не скористався.
Тому належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН відповідача 1 повторно розглянути матеріали позивача щодо реєстрації в ЄРПН виписаної ним ПН № 30 від 12.11.2019,- та прийняти в установленому законодавством порядку, спосіб і строки рішення з урахуванням мотивів суду, викладених у цьому рішенні.
За умови надання достатнього пакету документів для реєстрації ПН та належного їх розгляду відповідна комісія не може прийняти декілька правомірних рішень. За наявності підстав, єдиним законним є рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Тобто, таке повноваження не є дискреційним.
Щодо визнання протиправним і скасувати рішення Спірного рішення 2 та зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку ризикових платників податків.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначає Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Пунктами 25, 26 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Відповідач 1 прийняв Спірне рішення 2 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку та оформив його згідно з додатком 4. Його зміст відповідає формі, яка затверджена Порядком №1165.
Формалізований зміст спірного рішення передбачає точні види підстав для його прийняття, що не підлягають зміні та мають обиратися позначкою в залежності від фактичних обставин:
"у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності;
з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ___ р. № -."
Тобто правом описати детально іншу передумову прийнятого рішення відповідач 1 не наділений. Його зміст передбачає вид рішення: про відповідність або невідповідність платника податку критеріям ризиковості. Водночас у графі щодо рішення про відповідність зазначено колонки, які контролюючий орган зобов'язаний заповнити для розкриття його передумов і змісту: "Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку)____" або "Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація)____".
У Спірному рішенні відповідач вказав, що підставою рішення про відповідність є п.8 критеріїв ризиковості платника та загальне формулювання про те, що наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію ПН/РК. Тобто, Спірне рішення не є обґрунтованим.
Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з п.8 Порядку №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Комісія контролюючого органу згідно з п.44 Порядку №1165 перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Отже, відповідні Комісії не обмежені переліком документів, що надаються платниками у разі зупинення реєстрації ПН.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а додатком 3 - критерії ризиковості здійснення операцій. Згідно з п.8 критеріїв: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Зважаючи на застосований спірним рішенням п.8 Критеріїв ризиковості платника, суд врахував, що вказана норма передбачає отримання інформації контролюючим органом в межах владних повноважень зі звітності такого платника та інших отриманих у встановленому законом порядку документів.
Критеріями ризиковості здійснення операції згідно додатку 2 є:
відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС;
відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення;
відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб'єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу;
складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається);
перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги;
складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов'язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.
Суд врахував, що серед зазначеного переліку критеріїв не передбачено такого критерію як наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію ПН/РК. Жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження податкової інформації про здійснення позивачем операцій, що відповідають встановленим у додатку 3 до Порядку №1165 критеріям, відповідач 1 не надав, про неможливість чи перешкоди їх подачі суд не повідомив, хоча суд зобов'язав ухвалою від 27.01.2025, отриманою ним 29.01.2025 відповідно до даних довідки про доставку електронного листа в його електронний кабінет.
Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку про недоведеність наявності підстави, застосованої Спірним рішенням 2. Отже, воно не відповідає вимогам закону. Тому позовна вимога визнати Спірне рішення 2 протиправним і скасувати є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, відповідно до положень п.6 розділу "Автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків" Порядку №1165 здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Отже, відповідач 1 наділений повноваженням виключити платника з переліку платників, що відповідають критеріям ризиковості. Тому позовна вимога зобов'язати відповідача 1 виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, обґрунтована та підлягає задоволенню.
Позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають задоволенню у вказаних вище частинах.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд урахував.
Згідно з вимогами ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою, підтверджені платіжними дорученнями від 24.02.2020 №50 в сумі 2102,00грн та від 24.02.2020 №51 в сумі 2102,00грн, підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, який порушив заявлені права позивача - половина суми.
Щодо професійної правничої допомоги адвоката.
У позовній заяві представник позивача адвокат Єремов М.С. зазначив, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу становитиме 6000,00грн. Вказав, що докази здіснення оплати та інші необхідні докази будуть надані додатково. До позовної заяви представник позивача додав копію ордеру серії ВК №1004371 на надання правничої (правової) допомоги позивачу та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
У подальшому у клопотанні вх. від 16.03.2020 про приєднання до матеріалів справи, представник позивача зазначив, що докази про розмір витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи відповідно до умов договору про надання правової (правничої) допомоги №16 від 17.02.2020 будуть надані протягом 5-ти днів після ухвалення судового рішення у справі №640/4654/20.
Належні, достовірні та допустимі докази сплати позивачем вказаної вище суми на рахунок зазначеного вище адвоката відсутні.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.3 вказаної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною п'ятою вказаної статті КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, компенсації за рахунок іншої сторони підлягає не будь-яка правова допомога, а саме професійна правнича, виконавцем якої є адвокат.
Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд врахував, що відповідачі клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами не подали.
Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено правову позицію, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд врахував, що адміністративна справа розглядалася правилами спрощеного письмового провадження. Тобто, ознак складної не мала. Позовна заява підписана вказаним вище адвокатом. Зміст позовної заяви свідчить, що її складено фахівцем в галузі права. Водночас позивач не повідомляв суд про причини неможливості своєчасно подати докази сплати судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу в сумі 6000,00грн. У цьому контексті суд урахував відсутність таких відомостей у позовній заяві та письмових заяв з дати відкриття провадження у справі - 03 березня 2020 року. Враховуючи тривалість судового розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин ненадання позивачем доказів таких витрат та наявність підстав для вирішення питання розподілу судових витрат під час вирішення позовних вимог, відповідно - про відсутність підстав для їх присудження з відповідачів із-за відсутності доказів оплати послуг адвоката.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Задовольнити частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43152106).
Визнати протиправними і скасувати рішення регіональної Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м.Києві від 20.12.2019 № 1373225/43152106 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписану Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ГРУП» податкову накладну № 30 від 12.11.2019.
Зобов'язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у м.Києві, (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок, 33/19; код ЄДРПОУ ВП44116011) повторно розглянути матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ГРУП» (03036, м.Київ, вул.Повітрофлотський, 92б; код ЄДРПОУ 43152106) щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписану ним податкову накладну № 30 від 12.11.2019 та прийняти в установленому законодавством порядку, спосіб і строки рішення з урахуванням мотивів суду, викладених у цьому рішенні.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.02.2020 №19850 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43152106) критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ГРУП» (03036, м.Київ, вул.Повітрофлотський, 92б; код ЄДРПОУ 43152106) у встановленому законом порядку з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві, (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок, 33/19; код ЄДРПОУ ВП44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ГРУП» (03036, м.Київ, вул.Повітрофлотський, 92б; код ЄДРПОУ 43152106) частину понесених судових витрат зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а саме в розмірі 2102,00грн (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок).
У задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката відмовити.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 28.03.2025.