28 березня 2025 року Справа № 480/9613/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кравченко Є.Д., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми клопотання представника відповідача у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі- відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 08.02.2017 року по 28.02.2018 року з урахуванням дня фактичної виплати 10.08.2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 08.02.2017 року по 28.02.2018 року з урахуванням дня фактичної виплати 10.08.2024 року.
Ухвалою суду від 17.11.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
У подальшому, від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання, в якому представник просить проводити розгляд даної справи з повідомленням (викликом) сторін. Заявлене клопотання обґрунтоване тим, що з метою повного та всебічного встановлення обставин справи вбачається необхідним проводити розгляд справи з викликом сторін.
Дослідивши доводи клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Як передбачено п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 5, ч. 6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться ч. 8 ст. 262 КАС України.
В силу приписів ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зауважує, що у заявленому клопотанні не зазначено належних мотивів, якими обґрунтовується необхідність розгляду цієї справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами не обмежує представника відповідача своєчасно реагувати на заяви, клопотання позивача у справі, належним чином захищати права та законні інтереси відповідача та жодним чином не впливає на належність інформування про хід розгляду справи.
Водночас, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмету доказування і складу учасників ця справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження і для прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті спору, на думку суду, не є обов'язковим заслуховування усних пояснень представників сторін у судовому засіданні.
Отже, для того, щоб суд міг дійти іншого висновку, клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні має бути достатньо переконливим та містити вагомі аргументи, які б вказували на доцільність розгляду справи в судовому засідання за участю сторін.
Крім того, відповідно до ст. 1 КАС України Кодекс адмінстративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Згідно із ч. 1, ч. 3 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У цьому контексті суд зауважує, що спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом.
Відтак розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи жодним чином не порушує законних прав сторони, тоді як можливість реалізації учасником справи окремих процесуальних прав, як-от права брати участь в судовому засіданні, надавати суду усні пояснення, задавати питання іншим учасникам справи тощо, закон пов'язує з видом судового процесу для розгляду конкретної справи, тобто зазначені права не можна вважати абсолютними.
З огляду на викладене, враховуючи предмет спору, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, відсутність потреби у допиті свідків, у призначенні експертизи у справі з огляду на наведені представником відповідача доводи щодо заявленого клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни обраної судом форми провадження для розгляду та вирішення цієї справи.
Відтак у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Д. Кравченко