28 березня 2025 року Справа № 480/564/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/564/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №183450029362 від 26.12.2024 року про відмову у перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи в податкових органах з 19.05.1994 року по 01.12.2024 року що становить 30 роки 6 місяці 11 днів до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну служби», провести нарахування і виплату пенсії відповідно до Закону України «Про державну служби» № 3723-ХІІ від 16.12.93 з урахуванням довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 20.12.2024 року №221/К/18-28-10-02-06, довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 20.12.2024 року №222/К/18-28-10-02-06, довідку про стаж роботи у податкових органах від 20.12.2024 року №124/18-28-11-01-07, архівну довідку від 20.12.2024 року №123/18-28-11-01-07, починаючи з 20.12.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
20.12.2024 року ОСОБА_1 звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", у порядку передбаченому п. 2 та 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (надалі - Закон № 889-VIII), проте рішенням Головного управління ПФУ в Полтавській області від 26.12.2024 №183450029362 позивачу відмовлено у зв'язку з відсутністю правових підстав.
На переконання позивача, рішення відповідача щодо відмови в переведенні на пенсію державного службовця є протиправним, оскільки ним дотримані всі вимоги встановлені законодавством для призначення вказаного виду пенсії. В зв'язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 23.01.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/564/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву зазначило, що у позивачки відсутній необхідний стаж державної служби передбачений статтею 37 Закону №3723. Окрім цього зазначає, що позивач станом на 01.05.2016 року не займала посаду державної служби та не мала відповідного стажу, а відтак оскаржуване рішення прийнято відповідно до норм чинного законодавства.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В подальшому, позивач звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про переведення його з пенсії за віком на пенсію державного службовця, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №183450029362 від 26.12.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії державного службовця у зв'язку відсутністю стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 N 889-VIII (далі - Закон N 889-VIII).
Згідно п. п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону N 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.93 N 3723-XII (далі - Закон N 3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Таким чином, за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року N 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону N 3723-XII після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону N 3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом N 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону N 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону889-VIII та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону №3723-XII вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі N 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі N 676/4235/17.
Так, в обґрунтування відмови позивачу у призначенні пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII ГУ ПФУ в Полтавській області зазначив, що відповідачем не зараховано періоди роботи позивачки в податкових органах, оскільки посади працівників цих установ не віднесені до категорії посад державних службовців, визначеними ст.25 Закону України «Про державну службу» та, відповідно, не зараховується до стажу, який дає право на пенсію державного службовця.
За змістом п. 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону N 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Спірним у цій справі є стаж служби позивача за період з 19.05.1994 року по 01.12.2024 року.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала безперервно у податкових органах з 19.05.1994 по 01.12.2024 року, що підтверджує записи в трудовій книжці та довідкою про стаж роботи в податкових органах від 20.12.2024 року №124/18-28-11-01-07.
З записів в трудовій книжці вбачається, що позивачка 16.01.1995 року прийняла присягу державного службовця.
Отже, станом на 01.05.2016 року, ОСОБА_1 мала стаж роботи в податкових органах 21 роки 11 місяців і 21 день. В свою чергу, загальний стаж роботи у податкових органах з 19.05.1994 року по 01.12.2024 року становить 30 років 6 місяців 11 днів.
Підставою для відмови у призначенні пенсії державного службовця Відповідач зазначив недостатність стажу державної служби у позивача, у зв'язку із тим, що ст. 25 Закону України «Про державну службу» визначені категорії посад державних службовців, перелік посад і органів, в яких працюють державні службовці. Посади працівників органів державної податкової служби, які мали спеціальні звання, не були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців.
Суд зазначає, що позивач під час роботи на відповідних посадах в органах державної податкової служби (маючи спеціальне звання), як державний службовець, сплачувала за підвищенною ставкою єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Отже, в даному випадку слід керуватися законодавством, яке діяло у той час.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 466/5138/17.
Згідно ч.2 ст.9 Закону №3723-ХІІ регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. Із наведеної норми вбачається, що правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами. При цьому Закон № 3723-ХІІ застосовується до таких службовців в частині, яка не врегульована спеціальними законами.
Спеціальним Законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності був Закон України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні".
У відповідності ч. 1 ст. 4 цього Закону, державна податкова адміністрація України, якій за змістом частин другої, третьої цієї статті підпорядковані державні податкові адміністрації в областях, а їм, у свою чергу, - відповідні державні податкові інспекції, є центральним органом виконавчої влади та відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 року №778, забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, державної політики у сфері контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у цій сфері та здійснює свої повноваження, зокрема, через державні податкові інспекції.
Згідно до положень Закону №509-ХІІ посадовою особою органу державної податкової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (частини 5, 6 статті 15 цього Закону).
Статтею 6 цього Закону передбачено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
Отже, під час роботи посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, займають посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, а отже, перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Аналогічна правова позиція стосовно того, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, що дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ викладена в постанові Верховного Суду України від 22.10.2013 по справі №21-340а13 , у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 465/7218/16-а та інших.
Слід також зазначити, що відповідно до п. 342.4 ст. 342 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Згідно з абзацами 1, 2 пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".
Отже, період роботи позивача у податкових органах на різних посадах зараховується до стажу державної служби, що дає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".
З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачці в призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Таким чином переведення Позивача із пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV на пенсію за віком, передбачену ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII повинно здійснюватися з дня звернення до ГУ ПФУ в Сумській області, а саме з 20.12.2024 року.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що для належного захисту прав позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи в податкових органах з 19.05.1994 року по 01.12.2024 року що становить 30 роки 6 місяці 11 днів до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, перевести Позивачку з пенсії за віком відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну служби» № 3723-ХІІ від 16.12.93 р., та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням наданих довідок починаючи з 20.12.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 211,20 грн., сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26.12.2024 року №183450029362.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) період роботи в податкових органах з 19.05.1994 року по 01.12.2024 року що становить 30 роки 6 місяці 11 днів до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну служби», провести нарахування і виплату пенсії відповідно до Закону України «Про державну служби» № 3723-ХІІ від 16.12.93 з урахуванням довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 20.12.2024 року №221/К/18-28-10-02-06, довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 20.12.2024 року №222/К/18-28-10-02-06, довідку про стаж роботи у податкових органах від 20.12.2024 року №124/18-28-11-01-07, архівну довідку від 20.12.2024 року №123/18-28-11-01-07, починаючи з 20.12.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36600, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 1 211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик