27 березня 2025 року Справа № 480/9522/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп'яненко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9522/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою і просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді протиправної відмови структурного підрозділу відповідача - Комісії з надання відстрочки від призов) на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленої листом від 18.10.2024 №7319 за підписом голови Комісії підполковника ОСОБА_2 , у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 і прийняти рішення про надання відстрочки на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.
Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно не прийняв рішення про відстрочку від призову відповідно до п.3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки позивач має статус багатодітного батька. Проте, відповідач відмовив у наданні відстрочки від призову з тих підстав, що не підтвердження факту утримання дітей. На думку позивача, така відмова є протиправною, оскільки суперечить вимогам ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та порушує його право на відстрочку від призову під час мобілізації.
Ухвалою суду від 04.11.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач надав суду відзив на позов (а.с.57-67), в якому зазначає, що позивач не надав один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
За результатами розгляду наданого позивачем пакету документів, протоколом від 16 жовтня 2024 року №19 Комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причина відмови: не підтверджено факт утримання дітей.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому просить задовольнити позовну заяву (а.с.81-83)
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
Згідно рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.07.2024 у справі №577/2237/24 встановлено, що ОСОБА_3 не порушує питання щодо визначення місця проживанням дітей, після розірвання шлюбу. Також зазначено, що вона та ОСОБА_1 проживають окремо, не ведуть спільне господарство. Як наслідок вирішенно розвірвати шлюб ОСОБА_3 (мати дітей) та ОСОБА_1 , який був зарєстрований 19.02.2008 у Виконавчому комітеті Підлипненської сільської ради м.Конотоп Сумської області. (а.с.18-20)
Згідно рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.07.2024 у справі №577/2237/24 стягувато з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання трьох дітей, в розмірі 1/2 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 26 вересня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
15.10.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі абзацу 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". (а.с.69)
До цієї заяви були додані наступні документи:
- копію паспорта № НОМЕР_1 ;
- нотаріально засвідчена копія свідоцтва про народження НОМЕР_2 ;
- нотаріально засвідчена копія свідоцтва про народження НОМЕР_3 ;
- нотаріально засвідчена копія свідоцтва про народження НОМЕР_4 ;
- копію тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_5 . (а.с.7-9, 31, 74-76)
Комісією з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомленням від 18.10.2024 №7319 відмовлено у наданні відстрочки позивачу, оскільки не підтверджено факт утримання дітей. (а.с.33)
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Воєнний стан в Україні триває й наразі.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок військову службу" № 2232-ХІІІ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Згідно з ч.5 ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин. Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024, яка набрала чинності 18.05.2024 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період". Цей Порядок визначає: зокрема-процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
У цьому Порядку у розділі "Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення" чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:
56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
57. Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.(Абзац перший пункту 58 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 675 від 07.06.2024)
59. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
У разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.
У додатку 5 до постанови КМУ №560 Переліку документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено, що жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці:
- свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного.
- один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або-рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Відповідач у рішенні, яке оформлене протоколом № 19 від 16.10.2024 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.3 ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" зазначив, що не підтверджено факт утримання дітей, тому Комісією було прийнято рішення щодо відмови у надання відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу.
Стосовно ненадання позивачем до заяви про відстрочку документів та доказів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або-рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину, суд зазначає наступне.
Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Відповідно до статті 3 Закону № 794-VII діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності.
Згідно з положеннями статті 4 вказаного Закону Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Приписами статті 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
У абз. 2 ч.5 ст.22 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку" передбачено, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, цим законом КМУ надано лише право на встановлення порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення порядку проведення призову громадян на військову службу.
Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, призову громадян на військову службу.
Але, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна умов та підстав для надання відстрочки військовозобов'язаним.
Відповідно до стаття 19 Закону України "Про нормотворчу діяльність" юридична сила - це властивість нормативно-правових актів та встановлених ними норм права, що є основою для визначення співвідношення їх взаємної ієрархічної підпорядкованості у системі нормативно-правових актів, зумовленого сукупністю ознак, що випливають із:
1) засад конституційного ладу в Україні;
2) компетенції та територіальної юрисдикції суб'єкта правотворчої діяльності, визначених Конституцією України та (або) законом;
3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.
2. З урахуванням вимог частини першої цієї статті в Україні встановлюється така ієрархія нормативно-правових актів:
1) Конституція України в системі нормативно-правових актів України має найвищу юридичну силу і є обов'язковою до виконання на території України;
2) чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, укладаються відповідно до Конституції України та мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 3-13 цієї частини, і є обов'язковими до виконання на території України;
3) закони приймаються на основі Конституції України, чинних міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 4-13 цієї частини, і є обов'язковими до виконання на території України;
4) постанови Верховної Ради України, укази Президента України приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 5-13 цієї частини, і є обов'язковими до виконання на території України;
5) постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Національного банку України приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, постанов Верховної Ради України та указів Президента України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 6-13 цієї частини, і є обов'язковими до виконання на території України.
Таким чином, закони України мають вищу юридичну силу ніж норми постанови КМУ, тому суд вважає за необхідне застосувати саме норми Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", якою передбачено, що:не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: 3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Цією нормою передбачені такі умови для надання військовозобов'язаному відстрочки від призову: наявність на утриманні 3х та більше дітей віком до 18 років, відсутність заборгованості із сплати аліментів.
Відповідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримання батьком дитини пов'язаний з фактом народження дитини, а не з фактом спільного проживання.
Документи, які передбачені у додатку 5 до постанови КМУ № 560, на відсутність яких посилається відповідач у відзиві, як на підставу для відмови у наданні відстрочки не можуть не підтвердити, ні спростувати факт утримання дітей позивачем.
КМУ постановою №560 розширив коло умов, за яких військовозобов'язаному надається відстрочка від призову, які не передбачені Законом №3543-XII. Закон не містить застережень, що троє і більше дітей віком до 18 років повинні проживати з військовозобов'язаним.
Як зазначає позивач в позові він до відповідача разом із заявою про надання відстрочки від призову подав свідоцтва про народження 3-х дітей віком до 18 років: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 серія НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 серія НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 серія НОМЕР_4 ). В усіх поданих свідоцтвах про народження дітей батьком вказано позивача та жодні із дітей не досягли 18-річного віку. Як встановлено судом, Конотопським міськрайонним судом 14.11.2024 прийнято рішення по справі №577/5263/24 про стягнення із ОСОБА_3 аліментів на утримання трьох дітей: доньки ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) , в розмірі 1/2 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 26 вересня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття. Крім того, у рішенні суду встановлено, що діти проживають з позивачем та перебувають на його утриманні.
Вказане рішення набрало законної сили 17.12.2024 та видано виконавчий лист. (а.с.88)
Частинами 1-3 статті 181 Сімейного кодексу України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином, на позивача як батька дітей, ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно з чинним законодавством покладено обов'язок утримувати своїх дітей. На підтвердження факту утримання дітей позивачем надано докази.
Довідкою №30020 від 28.10.2024 підтверджується, що три дитини зареєстровані та проживають разом з ОСОБА_1 (а.с.13)
Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що у позивача заборгованість зі сплати аліментів на користь дітей відсутня.
Відповідно до частини 2 статті 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
Матеріали адміністративної справи не містять рішення суду, згідно з яким позивача звільнено від обов'язку утримувати своїх дітей.
Відповідачем всупереч п.60 Постанови №560 не в повній мірі досліджено всі обставини, тому як наслідок, з метою поновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову відповідача оформленої листом від 18.10.2024 №7319 у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою, з урахуванням висновків суду.
Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а тому заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1211,20 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформленої листом від 18.10.2024 №7319 у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) про надання відстрочки на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою, з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко