27 березня 2025 року Справа № 480/5936/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп'яненко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5936/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою і просить суд:
- визнати протиправною дію або бездіяльність військової частини № НОМЕР_1 та зобов'язання вчинити певні дії;
- зобов'язати військову частину № НОМЕР_1 розглянути рапорт, ОСОБА_1 про звільнення з військової служби та прийняти передбачене законом рішення про звільнення з військової служби за сімейними обставинами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є військовослужбовцем та проходить військову службу у ВЧ № НОМЕР_1 . Позивач подав рапорт про звільнення його з військової служби на підставі пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відповідно до якого, військовослужбовці, які проходять військову службу за мобілізацією, можуть звільнитись з військової служби, зокрема, під час проведення мобілізації та дії воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи II групи, разом з додатками (належно завіреними копіями), які підтверджують наявність підстави для звільнення. Відповідачем було розглянуто рапорт позивача та відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав.
Позивач вважає протиправною відмову ВЧ НОМЕР_1 щодо задоволення рапорту щодо звільнення з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 09.07.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задовлення вимог заперечив, зазначивши, що позивач одночасно посилається на різні підстави звільнення: 1) необхідність здійснення постійного догляду за хворою матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, та 2) наявність матері-інваліда ІІ групи. Позивач проходить службу за контрактом з 13.12.2017. На час виникнення спірних правовідносин підстави для звільнення віиськовослужбовця-контрактника під час дії правового режиму воєнного стану визначені в п.3 ч.5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Наполягаючи на необхідності здійснення постійного догляду за хворою матір'ю, позивач вказує, що наведена обставина випливає із довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №764710, згідно якої його матері - ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання. Також позивач посилається висновок ЛКК від 02.08.2023, у якому вказано про те, що ОСОБА_2 , рекомендовано соціальні послуги: догляд вдома та отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Проте позивач до своїх рапортів не долучив висновок медико-соціальної експертної комісії, який би підтверджував необхідність здійснення постійного догляду за його матір'ю, що свідчить про відсутність підстав для його звільнення з військової служби. (а.с.41-44)
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 , проходить військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України за контрактом на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії кулеметника другої групи інспекторів прикордонної служби першого відділення, інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави першої прикордонної комендатури. (а.с.15)
Згідно довідки МСЕК серії 12ААГ №764710 вбачається, що ОСОБА_2 є особою з ІІ групою інвалідності. Причина інвалідності - загальне захворювання. У графі "висновок про умови та характер праці" вказано пенсіонерка за віком. Рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності - лікування та спостереження у сімейного лікаря, невропотолога, ортопеда, психолога. (а.с.22-23)
Позивачем було подано рапорт від 29.04.2024 до відповідача про звільнення з військової служби за сімейними обставинами відповідно до пп. "г" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". (а.с.62)
Листами від 03.05.2024 рапорт позивача щодо звільнення з військової служби на підставі абз. 3 пп. "г" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" розглянуто та повідомлено, що правових підстав для звільнення з військової служби немає, оскільки довідкою МСЄК від 25.04.2024 серії 12 ААГ №764710 встановлено, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи, проте не містить медичного висновку з підтвердженням, що вона потребує постійного догляду. (а.с.20-21)
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022.
На час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби, врегульовано нормами Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232- XII), а також нормами "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).
Позивач виявив своє небажання продовжувати проходити військову службу та подав рапорт про звільнення з військової служби на підставі абз.3 пп. "г" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" ( в редакції чинній на момент звернення до відповідача) у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 7 статті 26 Закону №2232-ХІІ звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Пунктом 233 Положення № 1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
- підстави звільнення з військової служби;
- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531 (далі Порядок 531), набрав чинності 08.08.2024, та не містить жодних перехідних та/або прикінцевих положень стосовно його дії у часі.
Оскільки на момент розгляду рапорту позивача відповідачем вказаний вище наказ набрав чинності, то останній повинен застосовуватися до спірних правовідносин відповідачем.
Порядок 531 визначає механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту.
Згідно п. 3 та 4 розділу ІІІ Порядку 531 непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку. Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою. Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 подав до безпосереднього командира рапорт від 29.04.2024 про звільнення з військової служби.
Відповідно до п. 233 "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008р. № 1153/2008 (далі по тексту - Положення), військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин (п. 241 Положення).
Отже, аналізуючи вищенаведене суд доходить висновку, що подання військовослужбовцем рапорту про звільнення до безпосереднього командира призводить до обов'язку останнього вчинити відповідні дії, тобто розглянути такий рапорт та прийняти відповідне рішення (у т.ч. шлязом накладення резолюції на рапорті "погоджено" або "не погоджено") по суті рапорту, тобто або його задовольнити або відмовити у його задоволенні.
Суд установив, що позивач у рапорті від 29.04.2024 про звільнення з військової сужби посилався на необхідність здійснення постійного догляду за матір'ю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка є особою з інвалідністю ІІ групи. На підтвердження наявності підстав для звільнення з військової служби подав зокрема такі документи:
- довідку до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №764710, згідно з якою ОСОБА_2 з 25.04.2024 встановлено ІІ групу інвалідності безстроково, причина інвалідності - загальне захворювання;
- висновок ЛКК форми №080-2/о №421 від 02.08.2023 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, згідно з яким ОСОБА_2 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи,
- оригінал консультативного висновку від 02.08.2023 форми №028/о;
- оригніал витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;
- копії паспортів та посвідчень;
- свідоцтва, які підтверджують родинні зв'язки та інше.
Відповідно до пп. "г" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону № 2232-XII визначає два документи альтернативно для підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за особою, або висновок медико-соціальної експертної комісії, або ЛКК закладу охорони здоров'я.
Верховний Суд у постановах від 21.02.2024 у справі № 120/1909/23, від 11.04.2024 у справі №420/16689/23, від 13.06.2024 у справі №520/21316/23 у подібних правовідносинах, пов'язаних зі звільненням військовослужбовця з військової служби за сімейними обставинами, досліджував питання про належні засоби підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за особою та суб'єкта, уповноваженого щодо їх формування.
У цих постановах Верховний Суд вказав, що медичний висновок - це документ, який містить дані про стан здоров'я особи та видається з питань, пов'язаних з таким станом здоров'я. Суб'єктами формування та видачі медичного висновку є лікарі, лікарсько-консультативні та лікарсько-експертні комісії закладів охорони здоров'я. Лікар, лікарсько-консультативна комісія та лікарсько-експертна комісія формують медичний висновок, а медико-соціальні експертні комісії - довідку, акт огляду (витяг з акту огляду).
У переліку прав та обов'язків медико-соціальної експертної комісії, визначеному Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 (далі - Положення № 1317), відсутнє поняття "постійного догляду", який може бути визначений для осіб, яким інвалідність не встановлена, а вказано лише право визначати необхідність стороннього нагляду, догляду.
При цьому, поняття "сторонній догляд" не є тотожним поняттю "постійний догляд", позаяк перше говорить про те, ким надається догляд, а друге коли надається такий догляд. В свою чергу, поняття "постійний догляд" передбачає безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування, догляд, який надається без будь-якого часового обмеження, суцільним порядком.
Аналізуючи повноваження медико-соціальної експертної комісії, передбачені Положенням №1317, є підстави для висновку, що вона визначає потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі особам з інвалідністю, а також особам, яким визначена ступінь втрати професійної працездатності.
Щодо осіб, які не відносяться до цих категорій, але які за станом здоров'я нездатні до самообслуговування і потребують постійного стороннього догляду, то такі повноваження віднесені до лікарсько-консультативних комісій закладів охорони здоров'я, які мають право приймати такі висновки:
1) висновок або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною 16-річного віку;
2) висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою №080-4/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг;
3) висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціального послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою №080-2/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг;
4) висновок щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу за формою бланка, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.07.2013 року № 667.
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 8, 12 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-2/о "Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.03.2021 року №407, Висновок призначений для реєстрації когнітивних порушень які виникають при захворюваннях (органічні психічні розлади (F00-F09), розумова відсталість (F70-F79), порушення рухової активності (паралічі), соціальна дезадаптація, інвалідність І групи тощо). Когнітивні порушення можуть спостерігатися у симптокомлексі наступних розладів психіки (F10-F19), шизофренія (F20), первазивні розлади розвитку (F84), нейродегенеративні захворювання (хвороба Альцгеймера, Паркінсона тощо), судинні захворювання головного мозку (інсульти, інфаркти мозку, церебральний атеросклероз), нейроінфекція, наслідки черепно-мозкової травми, новоутворення, метаболічні порушення та інтоксикації, аутоімунні захворювання, генетичні захворювання тощо.
Висновок надається закладами охорони здоров'я усіх рівнів надання медичної допомоги.
Висновок заповнюється членами лікарської комісії на підставі форми первинної облікової документації № 027/о "Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року №110, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за №661/20974.
Висновок надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859.
У пункті 4 Висновку вказуються рекомендовані соціальні послуги: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома, отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Особам, яким встановлено інвалідність безстроково, висновок видається безстроково. Особам, яким інвалідність встановлена на певний строк, висновок видається на строк не більше ніж до завершення строку встановлення їм інвалідності, але не менше ніж на 12 місяців. Іншим категоріям осіб висновок видається на 12 місяців з дати видачі.
Отже, чинне законодавство визначає альтернативні документи для підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за особою в цілях підтвердження підстави звільнення військовослужбовця з військової служби: або висновок МСЕК, або висновок ЛКК закладу охорони здоров'я. Такий висновок повинен відповідати встановленій формі, містити всі відомості, притаманні такому медичному висновку, зокрема інформацію про строк, на який він виданий (є дійсним).
Позивач додав до рапорту висновок ЛКК №421 від 02.08.2023 щодо ОСОБА_2 складений за формою №080-2/о та дійсний до 02.08.2024, а також довідку до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №764710 про встановлення їй з 25.04.2024 ІІ групи інвалідності.
Відповідач не заперечує належність матері позивача до числа осіб з інвалідністю ІІ групи, втім зазначив, що у довідці МСЕК відсутній висновок про її потребу у постійному догляді.
Відмовляючи позивачу у звільненні, відповідач не взяв до уваги, що "Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі" за формою №080-2/о виданий комісією ЛКК №421 від 02.08.2023, що підтверджує потребу особи похилого віку ОСОБА_2 за станом здоров'я та за рівнем обмеження життєдіяльності у постійному догляді, не навів мотиви неврахування цього документу при розгляді рапорту позивача.
Тож такі дії відповідача щодо неналежного розгляду рапорту позивача слід визнати протиправними.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З'ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов до висновку, що з огляду на визнання протиправною відмову відповідача у звільненні позивача з військової служби, порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути цей рапорт та прийняти за ним рішення, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною відому військової частини № НОМЕР_1 у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі п.3 ч.5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Зобов'язати військову частину № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про звільнення з військової служби на підставі п.3 ч.5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" ( в редакції чинній на момент звернення до відповідача з рапортом) та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко