Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 березня 2025 року Справа№200/523/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі позивач), звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач), в якому просить:
визнати протиправним Рішення відповідача про відмову в переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років від 14.08.2024 №0513017577;
зобов'язати відповідача здійснити позивачу переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років (з дати звернення з відповідною заявою про переведення) згідно із ст.21 Закону України 2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням спеціального стажу 26 років 04 місяців 14 днів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив у переведенні її з пенсії по інвалідності на пенсію по за вислугу років п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, з підстав того, що календарна вислуга років позивача становить лише 18 років 08 місяців 25 днів, тобто у позивача ніби то відсутня необхідна вислуга років, яка повинна становити 23 календарних років і більше. Позивач зазначає, що відповідач під час вирішення питання про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, відповідно до вимог п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ, зобов'язаний врахувати вислугу років у пільговому обчисленні, що у позивачки становить 26 років 04 місяці 18 днів, тому вважає, що позов підлягає до повного задоволення.
Ухвалою суду від 28.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, у якому зазначив, що необхідна календарна вислуга років у позивача відсутня, яка повинна становити 25 календарних років і більше, тому відсутні підстави для переведення позивачки з пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ на пенсію за вислугу років відповідно до вимог п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ. На підставі вищевикладених обставин, відповідач вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 15.03.2021.
Також до суду надана копія довідки від 13.09.2022 № 3525-5002121506 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, за якою ОСОБА_2 перемістився з м. Бахмут до м. Кропивницький, Кіровоградської області.
Листом відповідача від 21.10.2019 № 10961/03-1 адвокату позивача повідомлено про те, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні як отримувач пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до п. «б» ст. 21 Закону України від 09.04.1992 №2262-Х1І «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 11.05.2017. Зазначено, що відповідно ст. 23 Закону №2262 в разі наявності у особи з інвалідністю вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років, пенсія по інвалідності може призначатися у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги. На день звільнення зі служби ОСОБА_1 (10.05.2017) для призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 12 Закону №2262 вислуга повинна становити 23 календарних роки і більше. Повідомлено про те, що згідно з розрахунком вислуги років ОСОБА_1 , наданого Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області від 24.10.2017, календарна вислуга становить 18 років 08 місяців, тому не враховується при обчисленні пенсії.
Позивач через веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся до ГУ ПФУ із заявою № ВЕБ-05001-Ф-С-23-195455 від 23.08.2023, в якій просив перевести його з пенсії по інвалідності (3 гр. інвалідність армії) на пенсію за вислугу років, згідно наказу (витягу) Національної поліції України Головного управління Національної поліції в Донецькій області №402 о/с від 22.08.2017. До заяви позивачем додані скановані копії наступних документів: паспорт громадянина України; пенсійне посвідчення; наказ (витяг) ГУНП в Донецькій області від 08.05.2017; наказ (витяг) ГУНП в Донецькій області від 22.08.2017, вирішено вважати вислугу років позивача для призначення пенсії в пільговому обчисленні 26 років 4 місяці 14 днів.
Листом ГУ ПФУ від 21.09.2023 № 18237-16770/Ф-02/8-0500/23 позивачу на його звернення ВЕБ-05001-Ф-С-23-195455 від 23.08.2023 відповідно до Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» повідомлено про те, що відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами постанови Правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 № 10-1 «Про внесення змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262 заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, а також до органу, що призначає пенсію заявником особисто за місцем проживання, а при необхідності законним представником за місцем його проживання. Роз'яснено, що для подачі заяви для переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років йому рекомендовано звернутись особисто до органу Пенсійного фонду України (сервісний центр) на території підконтрольній Україні.
Рішенням суду від 26.12.2023 у справі 200/6853/23, яке набуло законної сили, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.08.2023 про переведення з одного виду пенсії на інший та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.08.2023 про переведення з одного виду пенсії на інший з прийняттям рішення за результатами її розгляду, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На виконання рішення суду відповідачем розглянуто заяву позивача від 23.08.2023 та рішенням від 14.08.2024 №0513017577 відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років. У рішенні зазначено, що відповідно до п. «а» ст. 12 Закону №2262 призначення пенсії за вислугу років здійснюється особам які звільнились із служби з 01.10.2016 по 30.09.2017 і на день звільнення мають вислугу 23 календарних років і більше, в наданому пакеті документів для переходу на пенсію за вислугу років, а саме в розрахунку вислугу років для призначення пенсії загальна вислуга років станом на 10.05.2017 становить 26 років 04 місяці 14 днів та у календарному обчисленні 18 років 08 місяців 25 днів.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що згідно наказу ГУ Нац поліції в Донецькій області від 08.05.2017 №219 о/с позивача звільнено зі служби за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить - 18 років 08 місяців 25 днів (відповідно до наказу ГУ Нац поліції в Донецькій області від 22.08.2017 №402 о/с - у пільговому обчисленні становить - 26 років 04 місяці 14 днів.).
Вважаючи рішення від 14.08.2024 №0513017577 відповідача про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
При вирішення спору суд виходить з такого.
Нормами ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону № 2262-ХІІ, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Умови призначення пенсії за вислугу років визначено ст.12 Закону.
Згідно п. «а» ч.1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у п. б д, ж ст. 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч.3 ст.5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2016 по 30.09.2017 і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
Згідно з ч.4 ст.17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до ст.17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України постановою від 17.07.1992 № 393 затверджений Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі Порядок № 393).
Порядок № 393 визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України №119 від 19.02.2022, до Порядку №393 внесено зміни, відповідно до яких Порядок №393 доповнено п. 2-1 такого змісту: «Для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з п. 1 і 2 цієї постанови.».
Пункт 3 Порядку №393 (в редакції постанови №119) визначає, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абз.1 п. 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
Отже, п.3 Порядку №393 (в редакції постанови №119) визначає види служби, які зараховуються, зокрема, поліцейським на пільгових умовах лише для визначення розміру пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.
Отже, правове регулювання щодо права на призначення пенсії за вислугу років зазнало змін і, у зв'язку з такими змінами, як Закон №2262-ХІІ, так і Порядок №393 (в редакції постанови №119) виникнення права на пенсію пов'язують з наявністю певної вислуги років в календарному обчисленні, а не пільговому.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.12.2024 у справі №520/5695/23.
Зокрема у постанові зазначено, що правова визначеність, як елемент верховенства права, не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. Як стверджує єдиний орган конституційної юрисдикції, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абз.4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018).
Постанову №119 прийнято Кабінетом Міністрів України на реалізацію своїх повноважень та після прийняття такої постанови і ст.12 Закону №2262-XII, і Постанова №393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.
Так, виходячи з положень ст.12 Закону №2262-XII та п. 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а п.3 Постанови №393 визначає, що певні періоди підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абз.1 п.1 цієї постанови.
Тобто, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» усунуто розбіжності між Законом № 2262-XII та Порядком № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.
З огляду на наведене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у цій справі вважає правильним підхід, застосований у постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а, відповідно до якого умовою для призначення пенсії за вислугу років для осіб, які звільнились зі служби до набрання чинності постанови №119, але звернулись із заявою про оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ після набрання чинності зазначеної постанови, є наявність календарної вислуги років, без можливості обрахунку такої вислуги в пільговому обчисленні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначалось вище, ст.1 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ як обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі № 2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в ч.4 ст.17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
Як свідчать матеріали справи, відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 08.05.2017 № 219 о/с позивач, звільнений зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за п. 2 (через хворобу) відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію (через хворобу-за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції). Вислуга років у календарному обчисленні становить: 18 років, 08 місяців 25 днів.
Тому з урахуванням правового висновку, наведеного у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №520/5695/23, суд дійшов висновку, що у позивача відсутня достатня вислуга років, необхідна для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.12 Закону № 2262-ХІІ, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.08.2024 про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років є обґрунтованим та скасуванню не підлягає.
З урахуванням викладених обставин справи та аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 14, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Повний текст рішення складено та підписано 27.03.2025.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова